П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 року
м. Рівне
Справа № 567/1570/25
Провадження № 22-ц/4815/604/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство "Таскомбанк",
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» адвоката Рудницького Ю.І. на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 07 жовтня 2025 року, ухваленого в складі судді Василевича О.В., дата складання повного тексту рішення 14.10.2025, у справі № 567/1570/25,
в с т а н о в и в :
У вересні 2025 року АТ «Таскомбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» було підписано кредитний договір №[номер приховано]. Відповідачка отримала кредит в сумі 34261,50 грн на умовах строковості, зворотності та платності.
10 листопада 2022 року права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01 вересня 2021 року.
Зазначає, що первісний кредитор зобов`язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачці кредитні кошти у розмірі, передбаченому умовами договору.
Відповідачка умови кредитного договору не виконувала, у зв`язку з чим станом на 12 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №[номер приховано] від 09 листопада 2022 року становить 50385,99 грн, з яких: 31779,67 грн - заборгованість по тілу кредиту та 18606,32 грн - заборгованість по щомісячним процентам.
Просив суд про задоволення позовних вимог.
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 07 жовтня 2025 року в задоволенні позову АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача адвокат Рудницький Ю.І. подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що договір факторингу №01/09/21 є рамковим договором, який визначає загальні умови співпраці між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк». Реальний перехід права вимоги відбувається не в момент підписання рамкового договору, а в момент підписання відповідних реєстрів боржників, які є невід`ємною частиною договору.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано факт підписання первісним та новим кредитором реєстру прав вимоги від 10 листопада 2022 року, що свідчить про те, що сторони договору (фінансові установи) своєю конклюдентною дією продовжили дію договору факторингу або визнали його чинність на момент передачі реєстру.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону рішення суду в повній мірі не відповідає.
Судом встановлено, що 09 листопада 2022 року між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №[номер приховано], згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 34 261,50 грн шляхом безготівкового переказу на банківський картковий рахунок, строком на 60 місяців та зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі 5 % від суми кредиту, яка застосовується при наданні кредиту та 3,5 % від суми кредиту, щомісячні проценти, що застосовуються протягом усього строку кредитування.
Позивач у справі АТ "Таскомбанк" не є первісним кредитором згідно вищенаведеного кредитного договору.
01 версеня 2021 року між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та АТ "Таскомбанк " укладено договір про відступлення права вимоги №01/09/21, за яким АТ "Таскомбанк" отримало право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, зокрема і за кредитним договором №[номер приховано].
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 10 листопада 2022 року до договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01 вересня 2021 року, АТ "Таскомбанк" отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №[номер приховано] від 09 листопада 2022 року на загальну суму 34 306,22 грн.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 01 вересня 2021 року між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та АТ "Таскомбанк" був укладений договір факторингу №01/09/21.
Відповідно до п.1.7 вказаного договору, права вимоги - права грошової вимоги (боргових зобов`язань) за фінансовими кредитами первісного кредитора за кредитними договорами до позичальників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі укладених між первісним кредитором та позичальниками кредитних договорів, та підтверджуються документацією, а також інші права вимоги за кредитними договорами і договорами забезпечення.
Первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (п.2.1).
Відповідно до пункту 2.2 договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року сторони погодили, що ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» має право щоденно передавати (відступати) АТ «Таскомбанк» права вимоги до позичальників, а АТ «Таскомбанк» зобов`язаний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги, які є невід`ємною частиною договору.
Крім того, відповідно до пункту 3.1.1 договору, первісний кредитор протягом кожного робочого дня передає новому кредитору дані щодо позичальників, за якими у цей день відбувається відступлення права вимоги.
Згідно з пунктом 3.4 договору, право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором щодо відповідного позичальника.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання умов договору про відступлення права вимоги, позивачем надано реєстр прав вимоги від 10 листопада 2022 року, який підписаний уповноваженими представниками первісного та нового кредиторів, та відповідно до якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передало АТ «Таскомбанк» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №[номер приховано] від 09 листопада 2022 року (а. с. 15).
Зазначений витяг з реєстру прав вимоги, зокрема, містить прізвище, ім`я та по-батькові позичальника ОСОБА_1 , суму кредиту 34261,50 грн, номер кредитного договору [номер приховано]; дату укладення кредитного договору 09 листопада 2022 року.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що право вимоги за кредитним договором №[номер приховано] від 09 листопада 2022 року було належним чином передано від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» до АТ «Таскомбанк» у порядку та на умовах, визначених договором про відступлення права вимоги.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права вимоги за спірним кредитним договором, оскільки матеріалами справи підтверджується можливість відступлення майбутніх грошових вимог, а також факт належного переходу права вимоги до АТ «Таскомбанк» після виникнення відповідного кредитного зобов`язання та підписання сторонами реєстру прав вимоги.
Разом з тим, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог АТ «Таскомбанк», виходячи з наступного.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17 вказано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.
Тобто, без надання позивачем суду доказів здійснення оплати за договором факторингу на етапі передачі прав на підтвердження набуття ним відступленого права грошової вимоги, відсутні підстави вважати права фактора набутими.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту набуття АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржника за договором факторингу, останнє надало засвідчені копії відповідних документів, а саме: копію договору про відступлення права вимоги з додатками та копію витягу з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги (а.с. 11-15).
Судом встановлено, що доказів оплати за договором факторингу № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року стороною позивача не надано.
Отже, позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» до АТ «Таскомбанк».
Суд першої інстанції прийняв правильне судове рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог АТ «Таскомбанк», однак допустив помилку при його мотивуванні.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» адвоката Рудницького Ю.І. задовольнити частково.
Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 07 жовтня 2025 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 03 вересня 2026 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.