Справа № 130/3481/25
Провадження № 22-ц/801/2004/2026
Категорія: 72
Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю.
Доповідач:Стадник І. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 вересня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.
з участю:
прокурора Суходолі М.В.,
секретаря судового засідання Кахно О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2
апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Молявчика Олексія Валерійовича
на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Грушковської Л.Ю.,
у справі № 130/3481/25
за позовом Жмеринської міської ради (позивач)
до ОСОБА_1 (відповідач)
за участі Служби у справах дітей Жмеринської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Вінницької обласної ради» (треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору)
про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2025 року Жмеринська міська рада звернулась із позовом до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, залучивши Службу у справах дітей Жмеринської міської ради, КНП «Вінницький обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Вінницької обласної ради» до участі у справі як третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
11.03.2025 року до служби у справах дітей Жмеринської міської ради надійшов лист - повідомлення від КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки Вінницької обласної ради» про те, що в центрі реабілітації даного закладу перебуває з 14.02.2025 року громадянка ОСОБА_1 разом зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 приїхала за рекомендацією соціальної служби, оскільки діти потребували медичної реабілітації та супроводу. Проте, за майже місяць перебування в Центрі реабілітації, ОСОБА_1 проявила себе виключно з негативної сторони. Вона не виконувала свої батьківські обов`язки, нецензурно висловлювалася та лаялася до дітей, не дотримувалася заходів елементарної гігієни, чистоти та порядку, відмовлялася купувати необхідне для дітей: засоби особистої гігієни, ліки та харчування, пояснюючи це тим, що у неї немає грошей. Крім того, траплялися такі випадки, що ОСОБА_6 залишала дітей на працівників закладу, нічого не пояснюючи та не інформуючи куди вона йшла, в той час коли діти потребували догляду та піклування.
В березні 2025 року працівниками служби спільно із фахівцями із соціальної роботи здійснено рейд до даної сім`ї, обстежено умови проживання та з`ясовано, що ОСОБА_1 проживає у власній квартирі, придбаній за державну субвенцію, так як вона була особою з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, де є одна кімната, кухня, коридор та санвузол. Умови проживання задовільні: у будинку чисто, зроблено косметичний ремонт, поклеєні шпалери. Кімната облаштована меблями: є шафа для зберігання одягу та диван, також є два дитячих ліжечка. Запаси продуктів харчування були мінімальні. ОСОБА_6 перебуває у скрутному матеріальному становищі, не вміє правильно та раціонально використовувати сімейний бюджет та планувати витрати.
З листа КЗ Жмеринської міської ради «Центр надання соціальних послуг» з`ясовано, що для сім`ї ОСОБА_7 надавалася послуга соціального супроводу, проте, термін дії договору закінчився та, на даний момент, надається послуга консультування. Сім`я знаходиться в складних життєвих обставинах через незадовільний рівень батьківського потенціалу, що викликано: відсутністю позитивного досвіду сімейних стосунків в батьківській родині; негативним досвідом власного виховання в батьківській родині; відсутністю розуміння потреб дітей, їх виховання, розвитку та догляду за ними.
З листа голови ОСББ «Будинок 92» з`ясовано, що ОСОБА_1 характеризується виключно з негативної сторони: завжди конфліктує з сусідами у вечірній та нічний час, часто до неї приходять неповнолітні підлітки, які заважають спокою сусідам, на що постійно викликається поліція, не сплачує квартирну заборгованість.
В квітні 2025 року до Служби у справах дітей звернулася сусідка ОСОБА_1 , та повідомила про те, громадянка ОСОБА_8 поводить себе не належним чином, а саме: приймає гостей після 23 години, може підвищувати голос на дитину, нецензурно її обзивати. Коли приходять чоловіки до неї, то не звертає увагу на дітей, діти можуть плакати досить тривалий період.
Наказом начальника служби у справах дітей № 78 від 03.04.2025 року дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взято на облік таких, що перебувають у складних життєвих обставинах по підставі ухилення матері від виконання батьківських обов`язків.
Крім того, ОСОБА_1 звернулася до служби із заявою про влаштування її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки» терміном на 6 місяців, оскільки перебуває в складних життєвих обставинах, відсутні належні умови проживання, а також у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. На той час малолітні діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували у Реабілітаційному центрі при КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» за заявою матері.
З листа, який надійшов з Центру реабілітації, було з`ясовано, що ОСОБА_1 за час перебування дітей в центрі двічі приїздила на відвідини та інколи телефонувала. Мати жодного разу не брала участі у забезпеченні потреб дітей: жодного разу фінансово нічим не допомагала, пояснюючи це тим, що у неї немає коштів. Великої зацікавленості своїми дітьми за матір`ю не спостерігалося, до того ж, коли ОСОБА_6 була на візитах, вона ні в кого не запитувала ні про здоров`я дітей, ні про їх розвиток чи потреби, ні про необхідність будь якої матеріальної допомоги.
Відповідно до листа КЗ Жмеринської міської ради «Центр надання соціальних послуг» встановлено, що під час ведення соціального супроводу з матір`ю проводились профілактичні бесіди з питань відповідального батьківства, гігієни, харчування, планування бюджету та вагітності. ОСОБА_11 здатна задовольняти лише базові потреби дітей, не має сформованої моделі сімейної поведінки, не усвідомлює вікових потреб дітей, нераціонально використовує кошти, легко піддається впливу інших осіб. За рахунок отриманих соціальних виплат було повністю погашено заборгованість за комунальні послуги, проте на даний час знову утворилася заборгованість, оскільки за відсутності ОСОБА_6 в квартирі проживав її співмешканець.
З метою забезпечення повернення дітей у біологічну сім`ю, ОСОБА_12 було рекомендовано пройти медичне обстеження, проте вона частково виконала ці рекомендації.
З моменту припинення соціальних виплат жінка перестала співпрацювати з фахівцем, веде кочовий спосіб життя, на дзвінки не реагує.
ОСОБА_1 влаштувалась на тимчасові підробітки, проте місцезнаходження своє не повідомляла.
14.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей з проханням повернути дітей із КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки ВОР» так як у неї покращились житлово-побутові умови проживання та мати усвідомила те, що дуже сумує за дітьми. В свою чергу пообіцяла, що буде належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, буде здійснювати належний догляд за дітьми та піклуватися про них.
Реагуючи на заяву громадянки ОСОБА_1 працівниками служби разом із завідувачем відділення соціальної роботи КЗ Жмеринської міської ради «ЦНСП» та із залученням заступника начальника служби у справах дітей Жмеринської РДА здійснено виїзд до даної сім`ї з метою обстеження умов проживання для складання комплексної оцінки потреб сімейного середовища. Під час обстеження умов проживання з`ясовано, що в квартирі зроблений косметичний ремонт, поклеєні шпалери, але місцями мають численні пошкодження (обірвані). Запас продуктів харчування критично мінімальний. Матеріальний стан ОСОБА_1 незадовільний, коштів зовсім немає, продуктів харчування немає за що придбати, існує заборгованість по комунальним послугам та відключили електроенергію за несплату. 19.08.2025 року відбулося засідання робочої комісії Жмеринської міської ради з питань проведення комплексної оцінки потреб дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштованих до КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної Ради», яка одноголосно вирішила про недоцільність повернення дітей у зв`язку з критично незадовільним матеріальним станом сім`ї, відсутністю стабільних засобів до існування, наявною заборгованістю за житлово-комунальні послуги та відключенням електропостачання за несплату. Комісія вважала, що повернення дітей у даний час може становити загрозу їх належному вихованню, розвитку та безпеці.
На адресу служби у справах дітей надійшов лист служби у справах дітей Вінницької ОВА щодо розгляду звернення (скарги) гр. ОСОБА_13 з приводу негативної поведінки співмешканця ОСОБА_1 , який проживає у її квартирі. У зверненні наголошується на тому, що мати дітей та її співмешканець неодноразово ображали дітей. Діти були голодні та часто плакали, коли хотіли їсти, а мати, в свою чергу, їх сварила.
10.09.2025 року відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому повторно розглядалося питання повернення дітей.
13.10.2025 року відбулось наступне засідання комісії з питань захисту прав дитини на якому було розглянуто питання про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На засідання комісії ОСОБА_11 не з`явилася, ніяких заяв або клопотань від неї не надходило тому було прийняте рішення про позбавлення її батьківських прав.
Рішенням виконавчого комітету Жмеринської міської ради № 353 від 16.10.2025 року «Про затвердження висновку стосовно доцільності позбавлення батьківських прав» затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав Відповідача.
21.10.2025 року на електронну адресу Служби надійшов лист КНП «Вінницький обласний центр МР ПДД ВОР», який в черговий раз характеризує Відповідачку як безвідповідальну матір, яка своєю поведінкою байдуже ставиться до покладених на неї батьківських обов`язків. Відповідачка влаштовує своє особисте життя, в той час як діти фактично залишаються без материнської уваги. Можна сказати, що позитивні зміни в житті Відповідачки є, але вони мають короткочасний характер. Постійної роботи вона не має, влаштовує своє особисте життя в інтимному плані, що в свою чергу несе негативний вплив на психологічний розвиток дітей, які спостерігають за матір`ю та невідомими особами чоловічої статі, що перебувають поруч з нею, що негативно відображається на психоемоційному стані малолітніх дітей. Відношення Відповідачки до своїх батьківських обов`язків не змінюється, вона продовжує нехтувати своїми обов`язками та байдуже до них ставитися, чим порушує право дітей на повноцінне щасливе дитинство. Доказів того, що Відповідачка вчиняє дії щодо впорядкування свого життя, з метою покращення умов для проживання її малолітніх дітей у кращий бік, працівниками Служби та КЗ «ЦНСП» не виявлено.
За наведених обставин Жмеринська міська рада просила суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з неї аліменти на їх утримання.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2026 року позов задоволено. Вирішено позбавити ОСОБА_1 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановлено також стягувати з ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 13.11.2025 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Молявчика О.В., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення та неповне встановлення судом усіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що відповідач є малозабезпеченою матір`ю-одиначкою, яка здійснювала утримання дітей згідно своїх статків. На момент розгляду справи вона працювала прибиральницею у школі, а тому вважає, що позбавити матір батьківських прав по причині її малозабезпеченості, є грубим порушенням конституційних прав жінки на материнство.
Додає, що відповідач не притягувалась до адміністративної чи кримінальної відповідальності, в тому числі з приводу неналежного виконання батьківських обов`язків, не зафіксовано жодного випадку зловживання нею алкоголем чи вживання наркотичних засобів тощо.
Звертає увагу на те, що позбавлення матері батьківських прав є крайнім заходом, для застосування якого в ситуації, що склалася, явно немає підстав. .
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
У відзивах на апеляційну скаргу представник виконавчого комітету Жмеринської міської ради Коновалова Я.О. та представник Служби у справах дітей Жмеринської міської ради Лавріненко Ю.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 16 липня 2026 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник Молявчик О.І. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах викладених в ній, та просили її задовольнити. ОСОБА_1 , суду показала, що в міру своїх можливостей намагається виховувати та утримувати своїх малолітніх дітей, влаштувалася на роботу прибиральницею в школу, ходить також на тимчасові заробітки. Стверджує, що любить і піклується про своїх дітей, і просить не позбавляти її батьківських прав.
Прокурор Суходоля М.В. вимоги апеляційної скарги підтримала і пояснила, що по справі відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав. Проте її слід попередити про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей.
Представник позивача виконавчого комітету Жмеринської міської ради Сас А.І. проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване. Пояснила, що служба в справах дітей неодноразово вживала заходів з тим, що ОСОБА_1 змінила свою поведінку щодо дітей, проти вони були безрезультатними.
Інші учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового розгляду, до суду не з`явилися, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджають апеляційному розглядові справи.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Жмеринським ВДРАЦС у місті Жмеринці Жмеринського району Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 20.09.2022 року та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Жмеринським ВДРАЦС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.01.2025 року ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно.
Наказом начальника служби у справах дітей № 78 від 03.04.2025 року дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взято на облік таких, що перебувають у складних життєвих обставинах по підставі ухилення матері від виконання батьківських обов`язків.
Відповідно до копії акту обстеження умов проживання від 15.08.2025 проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 та встановлено, що умови проживання задовільні. В квартирі зроблений косметичний ремонт, поклеєні шпалери, але місцями мають численні пошкодження (обірвані). Запас продуктів харчування критично мінімальний. Матеріальний стан ОСОБА_1 незадовільний, коштів зовсім немає, продуктів харчування немає за що придбати, існує заборгованість по комунальним послугам та відключили електроенергію за несплату.
19.08.2025 року в приміщенні служби у справах дітей Жмеринської міської ради відбулося засідання робочої комісії з питань проведення комплексної оцінки потреб дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштованих до КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної Ради». Слухали питання «Про оцінку сімейного середовища дитини, яка цілодобово перебуває в закладі, який здійснює інституційний догляд та виховання, а також доцільність повернення малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» до біологічної сім`ї ОСОБА_1 ». Члени комісії одноголосно вирішили про те, що на даний час повернення дітей є недоцільним у зв`язку з критично незадовільним матеріальним станом сім`ї, відсутністю стабільних засобів до існування, наявною заборгованістю за житлово-комунальні послуги та відключенням електропостачання за несплату. Мати не виконує рекомендацій спеціалістів, веде кочовий спосіб життя, що негативно впливає на створення безпечних та стабільних умов для проживання дітей. З огляду на вищезазначене, повернення дітей у даний час може становити загрозу їх належному вихованню, розвитку та безпеці.
Рішенням виконавчого комітету Жмеринської міської ради № 353 від 16.10.2025 року «Про затвердження висновку стосовно доцільності позбавлення батьківських прав» затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав Відповідача.
21.10.2025 року на електронну адресу Служби надійшов лист КНП «Вінницький обласний центр МР ПДД ВОР», який в черговий раз характеризує Відповідачку як безвідповідальну матір, яка своєю поведінкою байдуже ставиться до покладених на неї батьківських обов`язків.
Позиція апеляційного суд у
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що встановлені фактичні обставини даної справи та оцінені докази свідчать свідоме нехтуванням відповідача своїми обов`язками, що полягає у відсутності піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечення їх належною матеріальною допомогою, медичним обслуговуванням. Зазначені обставини на думку суду є свідченням винної поведінки відповідача та умисним ухиленням її від виховання дітей у такій мірі, що це дає достатні підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали цивільної справи, дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Законом України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року закріплене право кожної дитини проживати в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків (ст.111 вищевказаного Закону України), а також наголошено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини, та визначено обов`язок держави надати батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей (ст.112 вищевказаного Закону України).
Європейський Суд з прав людини при розгляді конкретних справ неодноразово наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції, якщо воно не відповідає законним цілям і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві».
Фактичне розірвання сімейних зв`язків, що означає позбавлення дитини її коріння, може бути виправдане лише за виняткових обставин, має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини. Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа «Савіни проти України», рішення від 18 грудня 2008 року, п.39,47-50 та інші справи, зазначені в цьому рішенні).
Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.
Судова практика у цій категорії справ є сталою, відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.
Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13).
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від стандарту «достатність доказів», передбачає необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.
Проте у справах про позбавлення батьківських прав, яке є крайнім заходом (пункти 31,34), з урахуванням підходів Верховного Суду (пункти 34, 41-42) закріплений стандарт «достатніх та переконливих доказів», який означає, що докази, надані стороною, повинні бути достатніми для переконання суду у наявності підстав для позбавлення батьківських прав. Цей стандарт доказування є вищим, ніж «вірогідність доказів» (постанова Верховного Суду від 30 вересня 2025 року у справі №594/837/24).
Вирішуючи спір про позбавлення батьківських прав, взявши до уваги вищенаведені положення закону та обставини конкретної справи, необхідно виходити з того, що при вирішенні вказаного питання необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню дітей, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Отже, в світлі зазначених норм міжнародного та національного законодавства, у даній справі необхідно визначити наступне: чи є доведеним факт ухилення відповідачами від виконання своїх батьківських обов`язків; чи є залишення у відповідачів батьківських прав насправді небезпечним для життя, здоров`я і морального виховання дітей; чи є ці обставини винятковими, а розірвання сімейних стосунків - єдиним способом їх розв`язання; чи надавалась відповідачам конкретна цільова підтримка.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у постановах від 31 березня 2021 року в справі №562/1686/18, від 14 січня 2026 року в справі № 521/23899/23 наголосив, що під час вирішення спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та їх сукупності.
У даній справі органом опіки та піклування ставиться питання про позбавлення відповідача, яка є матір`ю-одиначкою, батьківських прав. При цьому, позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей № 78 від 03.04.2025 року дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взято на облік таких, що перебувають у складних життєвих обставинах по підставі ухилення матері від виконання батьківських обов`язків.
Із акту обстеження умов проживання від 15.08.2025 вбачається, що такі є задовільними. В квартирі зроблений косметичний ремонт, поклеєні шпалери, але місцями мають численні пошкодження (обірвані). Запас продуктів харчування критично мінімальний. Матеріальний стан ОСОБА_1 незадовільний, коштів на придбання продуктів харчування немає, існує заборгованість по комунальним послугам, у зв`язку з чим відключена електроенергія.
На засіданні робочої комісії з питань проведення комплексної оцінки потреб дітей Жмеринської міської ради, що відбулась 19.08.2025 року вирішено, що повернення дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштованих до КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної Ради» наразі є недоцільним у зв`язку з критично незадовільним матеріальним станом сім`ї, відсутністю стабільних засобів до існування, наявною заборгованістю за житлово-комунальні послуги та відключенням електропостачання за несплату.
Окремо слід звернути увагу на положення частини 6 статті 19 СК України стосовно того, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду.
Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області від 16 жовтня 2026 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав носить рекомендаційний характер.
Поряд з цим, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, не проаналізована ймовірність зміни нею свого ставлення до дітей, не вказані заходи, які вживалися органом опіки та піклування з тим, що змінити її.
Крім того, висновок не містить доводів щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дітей та необхідності у такий спосіб захисту їх прав.
Відсутні відомості і про дослідження органом опіки та піклування ефективності інших менш суворих альтернативних заходів впливу, ніж роз`єднання сім`ї, як того вимагають європейські стандарти для вирішенні питання пропорційності втручання у сімейне життя, наприклад відібрання дітей без позбавлення прав, встановлення опіки родичами, тимчасовий догляд або залучення соціальних служб для зміни поведінки батьків. Такі заходи захищають дітей, але зберігають за батьками обов`язки та шанс відновити стосунки.
Колегія суддів враховує, що відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про однозначний негативний вплив на дитину, а тому розрив з нею сімейних відносин не відповідає інтересам дітей.
Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49). Наявності таких обставин у цій справі не доведено.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Докази про антисоціальний, аморальний спосіб життя ОСОБА_1 зловживання алкоголем матеріали справи не містять.
Малозабезпеченість, складне матеріальне становище чи відсутність власного житла самі по собі категорично не є підставою для позбавлення батьківських прав. Відповідно до статті 164 та статті 170 Сімейного кодексу України, позбавлення прав або відібрання дитини є крайнім заходом і застосовується лише за наявності вини батьків у свідомому ухиленні від обов`язків, жорстокому поводженні, хронічному алкоголізмі, наркоманії або експлуатації дитини
Не можна позбавити прав особу, яка не виконує свої обов`язки через незалежні від неї обставини, включаючи тяжке матеріальне становище. Держава зобов`язана надавати соціальну допомогу таким сім`ям, а не відбирати дітей.
Позбавлення прав застосовується тільки тоді, коли батьки мають усі можливості для забезпечення дитини, але свідомо нехтують цим. Бідність не свідчить про свідоме ухилення від виховання дітей.
Отже у цій справі судом не встановлено умисної винної поведінки відповідача щодо ухилення від виховання дитини і свідомого нехтування нею своїми обов`язками, а відтак колегія суддів вважає про відсутність підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, передбачених частиною 2 статті 164 СК України, оскільки позбавлення батьківських прав є виключною мірою, і допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Надані позивачем до суду докази не свідчать про злісне ухилення відповідача від виховання дітей, свідоме нехтування нею батьківськими обов`язками, її винну поведінку.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне попередити відповідача ОСОБА_1 про необхідність зміни ставлення до своїх малолітніх дітей.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення про відмову в позові, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання своєї дитини.
Щодо судових витрат
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем за подання позовної заяви до суду залишити за останнім та стягнути з Жмеринської міської ради користь ОСОБА_1 судовий збір за подання нею апеляційної скарги 3633,30 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Молявчика Олексія Валерійовича задовольнити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову Жмеринської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей Жмеринської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Вінницької обласної ради», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.
Попередити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про необхідність належного виконання своїх батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання стосовно неповнолітніх синів - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з Жмеринської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги 3 633,30 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 02.09.2026 року.
Головуючий І.М. Стадник
Судді Ю.Б.Войтко
І.В. Міхасішин