Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 р. № 520/16580/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Г. Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкової вимоги,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкову вимогу № 0[телефон приховано]-2040 від 23 грудня 2025 р. прийняту Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 23.12.2025 Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0[телефон приховано]-2040, згідно з якою станом на 19.12.2025 за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , обліковується податковий борг у сумі 13 307,86 грн.
Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу до зазначеної податкової вимоги за платником податків із РНОКПП НОМЕР_2 обліковується податковий борг за платежем із кодом бюджетної класифікації 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» у загальній сумі 13 307,86 грн, яка складається з основного платежу.
Вказану податкову вимогу направлено засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням одержувачем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Як зазначає позивач, 08.01.2026 ним отримано рекомендоване поштове відправлення, яке містило податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 23.12.2025 №0[телефон приховано]-2040 про наявність податкового боргу в сумі 13 307,86 грн.
Не погоджуючись із зазначеною податковою вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкова вимога може бути сформована лише за умови наявності узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений законом строк. На переконання позивача, відлік строку для сплати або оскарження визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання розпочинається з моменту отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.
Позивач стверджує, що податкового повідомлення-рішення, яким йому було б визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно в сумі 13 307,86 грн, він не отримував. Також зазначає, що податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які раніше приймалися стосовно нього, були оскаржені та скасовані в судовому порядку.
Крім того, позивач посилається на те, що йому на праві власності належать два об`єкти нежитлової нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
На підтвердження права власності позивач надав витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.02.2024, індексний номер 364649610, та від 12.02.2024, індексний номер 365395373, відповідно до яких власником зазначених об`єктів нежитлової нерухомості є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач також посилається на рішення 25 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2024 №564/24 «Про пільги з місцевих податків», яким, зокрема, за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності фізичних осіб, на рівні 0 відсотків.
З огляду на відсутність, на думку позивача, узгодженого грошового зобов`язання в сумі 13 307,86 грн та з урахуванням установлених органом місцевого самоврядування податкових пільг позивач вважає податкову вимогу від 23.12.2025 №0[телефон приховано]-2040 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у відзиві зазначає, що спірна податкова вимога стосується не позивача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а іншого платника податків із таким самим прізвищем, ім`ям та по батькові, який має РНОКПП НОМЕР_2 та проживає за тією самою адресою.
Відповідач вказує, що станом на 23.12.2025 згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем податкових органів в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , обліковувався податковий борг у сумі 13 307,86 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.
У зв`язку з наявністю вказаного податкового боргу Головним управлінням ДПС у Харківській області в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 23.12.2025 №0[телефон приховано]-2040 на суму 13 307,86 грн та направлено її платнику засобами поштового зв`язку.
Також відповідач повідомляє, що за позивачем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , обліковується інший податковий борг - із земельного податку з фізичних осіб за кодом бюджетної класифікації 18010700 у сумі 9 686,28 грн. Зазначений податковий борг не включено до оскаржуваної податкової вимоги.
Вважаючи, що податкову вимогу сформовано відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України щодо іншого платника податків, а прав та обов`язків позивача ця вимога не стосується, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та своєчасно.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи, яка звернулася до суду. Таке порушення має бути реальним, індивідуально вираженим та безпосередньо стосуватися правового становища позивача.
Суд зазначає, що лише твердження особи про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для його скасування. Позивач повинен належати до кола осіб, щодо яких оскаржуваним індивідуальним актом установлено, змінено або припинено права чи обов`язки або для яких такий акт створює інші юридично значущі наслідки.
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання і права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
З аналізу наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога є індивідуальним актом, адресованим конкретному платнику податків, у якого обліковується податковий борг. Саме для такого платника податкова вимога породжує юридичні наслідки, пов`язані з обов`язком погасити податковий борг, виникненням права податкової застави та можливістю застосування визначених законом заходів стягнення.
Відповідно до пункту 63.5 статті 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 70.12 статті 70 Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків використовується органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в документах, які містять інформацію про об`єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.
Таким чином, реєстраційний номер облікової картки платника податків є визначальним реквізитом, за допомогою якого здійснюються ідентифікація фізичної особи як платника податків, ведення її податкового обліку, облік грошових зобов`язань і податкового боргу та формування документів щодо їх погашення.
Як установлено судом, позивачем у цій справі є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Належність позивачу саме такого реєстраційного номера підтверджується доказами, які наявні у матеріалах справи, а також наданими ним витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.02.2024, індексний номер 364649610, та від 12.02.2024, індексний номер 365395373.
Водночас із змісту податкової вимоги форми «Ф» від 23.12.2025 №0[телефон приховано]-2040 вбачається, що її сформовано стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач у відзиві на позовну заяву також зазначив, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є різними платниками податків, незважаючи на збіг їх прізвища, ім`я, по батькові та адреси проживання.
При цьому відповідач розмежував відомості, які містяться в інтегрованих картках зазначених платників, повідомивши, що податковий борг у сумі 13 307,86 грн з податку на нерухоме майно за кодом бюджетної класифікації 18010200 обліковувався за платником із РНОКПП НОМЕР_2 , тоді як за позивачем із РНОКПП НОМЕР_1 обліковується інший податковий борг - із земельного податку з фізичних осіб за кодом бюджетної класифікації 18010700 у сумі 9 686,28 грн.
Відомостей про включення земельного податкового боргу позивача в сумі 9 686,28 грн до податкової вимоги від 23.12.2025 №0[телефон приховано]-2040 матеріали справи не містять.
Отже, спірною податковою вимогою позивачу не визначено обов`язку сплатити податковий борг у сумі 13 307,86 грн. Зазначена вимога не сформована за інтегрованою карткою позивача, не звернена до нього як до платника податків та не є правовою підставою для застосування щодо нього або належного йому майна заходів погашення податкового боргу, який обліковується за іншою фізичною особою.
Збіг прізвища, ім`я, по батькові та адреси проживання двох платників податків не спростовує встановленої судом відмінності їх реєстраційних номерів облікових карток платників податків і не дає підстав ототожнювати таких осіб у податкових правовідносинах.
Факт отримання позивачем поштового відправлення, адресованого платнику податків із РНОКПП НОМЕР_2 , також не змінює адресата спірної податкової вимоги, не покладає на позивача обов`язку погасити зазначений у ній податковий борг та не створює для нього інших передбачених Податковим кодексом України правових наслідків.
Надані позивачем витяги з Державного реєстру речових прав підтверджують належність йому об`єктів нежитлової нерухомості та його РНОКПП НОМЕР_1 . Водночас детальний розрахунок до спірної податкової вимоги складений стосовно платника з РНОКПП НОМЕР_2 та містить відомості про податковий борг за кодом бюджетної класифікації 18010200, тобто з податку, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.
За таких обставин документи щодо належних позивачу об`єктів нежитлової нерухомості не підтверджують того, що визначений спірною вимогою податковий борг обліковується за позивачем або виник у зв`язку з належним йому майном.
Посилання позивача на неотримання податкового повідомлення-рішення, скасування в судовому порядку раніше прийнятих щодо нього податкових повідомлень-рішень та встановлення Харківською міською радою пільги з податку на нерухоме майно не спростовують висновку суду про відсутність порушення його прав оскаржуваною податковою вимогою.
Суд зауважує, що позивач не є платником податків, стосовно якого сформовано податкову вимогу від 23.12.2025 №0[телефон приховано]-2040, а тому не наділений матеріально-правовою заінтересованістю у вирішенні питання щодо правомірності обліку податкового боргу іншої особи.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі №420/18539/22 зазначив, що суд може робити висновок про неправомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача, тобто за умови встановлення наявності в нього порушеного права.
У цій постанові Верховний Суд також указав, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності оскарженого рішення, а відсутність такої заінтересованості є підставою для відмови в задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.
Ураховуючи наведений правовий висновок, суд не надає оцінки правомірності виникнення та обліку податкового боргу платника податків із РНОКПП НОМЕР_2 , дотриманню контролюючим органом процедури узгодження його грошового зобов`язання, направленню такому платнику податкового повідомлення-рішення, а також наявності щодо нього підстав для застосування податкових пільг, оскільки вирішення цих питань за позовом іншої особи не спрямоване на захист прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас покладений на суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, які свідчать про порушення цим рішенням саме його прав, свобод або законних інтересів.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав, свобод або законних інтересів податковою вимогою Головного управління ДПС у Харківській області від 23.12.2025 №0[телефон приховано]-2040, яка сформована щодо іншого платника податків - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право або законний інтерес особи, яка звернулася до суду, а оскаржувана податкова вимога не породжує для позивача жодних правових наслідків, підстави для її скасування за цим позовом відсутні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Г. Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкової вимоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03 вересня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях