Справа № 560/3911/26
РІШЕННЯ
іменем України
03 вересня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації - 10.03.2026.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 24.12.2001 по теперішній час. За період з 01.01.2016 їй не виплачувалась індексація грошового забезпечення, і її не виплачували по 28 лютого 2018 року. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №560/4545/24 військовою частиною їй донараховано і 10.03.2026 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 79443 грн. Оскільки фактична виплата індексації відбулась лише 10 березня 2026 року, тобто із затримкою виплати доходу один і більше календарних місяців, позивач вважає, що не проведення відповідачем нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є протиправною бездіяльністю, порушує її права. Просить позов задовольнити.
Хмельницький окружний адміністративний суд 06.05.2026 ухвалою відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову у повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідач посилається на статтю 1, частину 1 статті 2, статтю 3 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-III) та пункт 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159), і зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_1 позивачу не тільки не виплачувалась, а й не нараховувалась, тобто відсутня обов`язкова передбачена законодавством умова для виплати компенсації - нарахування доходу. Крім того, відповідач зазначає, що виплачені позивачу на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду кошти носять разовий характер, нараховані на виконання судового рішення і не підпадають під визначення доходів, передбачених Законом №2050-ІІІ, за порушення строків виплати яких здійснюється компенсація. Також відповідач вважає, що у разі задоволення позову нарахування компенсації можливе з 01.03.2016 (після затримки на один місяць виплати індексації за січень 2016 року), а не з 01.01.2016, як зазначає позивач.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач з 24.12.2001 по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №560/4545/24, яке набрало законної сили згідно з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024, військову частину НОМЕР_1 зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
На виконання зазначеного судового рішення військова частина НОМЕР_1 нарахувала та 10.03.2026 виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 79443,97 грн, що підтверджується випискою з рахунку про зарахування безготівкових коштів.
Компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період позивачу не нараховувалась і не виплачувалась.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-III.
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а.
З огляду на наведене суд відхиляє довід відповідача про те, що відсутність попереднього нарахування (без виплати) позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період унеможливлює виплату їй компенсації. Обов`язковою умовою виникнення права на компенсацію є саме порушення встановлених строків виплати доходу, а не існування станом на початок такого періоду вже нарахованого, але не виплаченого доходу; донарахування належних громадянину сум має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати, незалежно від того, коли й на якій підставі такий дохід було нараховано.
Суд також відхиляє довід відповідача про те, що виплачені позивачу на виконання судового рішення кошти носять разовий характер і не є доходом у розумінні Закону №2050-ІІІ. Як зазначено вище, компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування - самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Індексація грошового забезпечення за своєю правовою природою є складовою грошового забезпечення військовослужбовця і не втрачає ознак доходу, який не має разового характеру, лише через те, що її нарахування та виплата здійснені на підставі судового рішення, а не з власної інціативи відповідача.
Щодо доводу відповідача про необхідність обчислення компенсації з 01.03.2016, а не з 01.01.2016, суд зазначає таке. Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) за період невиплати, при цьому інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться. Тобто саме визначений законодавцем механізм обчислення компенсації (а не період, за який визначається заборгованість з доходу) забезпечує врахування інфляційного зростання виключно за час затримки виплати, починаючи з місяця, наступного за місяцем нарахування відповідної частини доходу. Визначення позивачем у вимозі періоду з 01.01.2016 як меж заборгованості з індексації, за яку нараховується компенсація, не суперечить наведеному механізму обчислення і не є підставою для відмови в задоволенні позову чи для зміни цього періоду судом, оскільки конкретний розмір компенсації підлягає визначенню відповідачем з дотриманням наведених вимог Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, на стадії виконання рішення суду.
Оскільки такий обов`язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не дотримано, право позивача на виплату компенсації порушено, а бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період є протиправною, у зв`язку з чим порушене право позивача необхідно відновити.
Кодекс адміністративного судочинства України у частинах 1 та 2 статті 77 визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідач суду не надав.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації - 10.03.2026.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим їх необхідно задовольнити.
Відповідно до статті 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат немає, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пунктів 12, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобовязати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у звязку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 10.03.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя В.К. Блонський