У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
31 серпня 2026 року справа № 580/9205/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (№ [номер приховано]-2026-1) від 21.07.2026 про непризначення ОСОБА_1 пільги на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити вдові ветерана військової служби ОСОБА_1 з 01 липня 2026 пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі за користування житлом та житлово-комунальними послугами відповідно до Закону України від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статтям 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3328 грн.
Дана позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 1311,20 грн (3328,00 грн х 0,4).
При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» сума сплаченого судового збору має становити 1064,96 грн.
У той же час, позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
Натомість, позивачем заявлено клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" та частини 1 статті 133 КАС України.
Клопотання мотивоване тим, що предметом цього позову є захист соціальних та житлових прав позивача як вдови ветерана військової служби на отримання 50-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Оскільки спір у цій справі безпосередньо стосується реалізації гарантованого державою права на соціальний захист та пільги на оплату житлово комунальних послуг (житлові та соціальні права), позовні вимоги підпадають під пряму дію п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до довідки про доходи ПФУ № 1450 6443 2074 3439 від 05.08.2026, сукупний дохід позивача за 2025 рік склав 61 264,00 грн (5% від цього доходу становлять 3063,20 грн). Разом з тим, протягом 2025 року для захисту своїх пенсійних прав позивач змушена була сплатити судовий збір на загальну суму 8 720,64 грн (з комісіями - 8 848,54 грн), що підтверджується долученими квитанціями (від 22.04.2025 на 1211,20 грн; від 06.05.2025 у справі № 580/4396/25 на 3633,60 грн; від 28.10.2025 на 1211,20 грн; від 02.12.2025 у справі № 580/13037/25 на 2664,64 грн). Таким чином, сплачений у 2025 році судовий збір склав 14,2% від річного доходу, що майже втричі перевищує встановлений законом поріг.
Згідно з довідкою про доходи № 2014 6014 2400 3033 від 05.08.2026, за період з січня по липень 2026 року щомісячний фактичний дохід позивача становить лише 5 490,00 грн (всього за 7 місяців - 38 430,00 грн), попри те, що начислений розмір пенсії становить 10 340,35 грн. Заниження виплат є наслідком невиконання ГУ ПФУ в Черкаській області рішення суду від 02.01.2026 у справі № 580/13037/25, через що утворився борг, а 02.08.2026 подано заяву про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, яку судом задоволено. Брак коштів та неможливість сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн є прямим наслідком протиправних дій Відповідача. Витрачені раніше кошти позивач позичала у близьких людей, і досі не отримала їх назад від Відповідача. Покладення на особу похилого віку (74 роки) обов`язку повторно сплачувати судовий збір за захист системно порушуваних прав суперечить засадам верховенства права та справедливості.
Враховуючи наведене позивач просить звільнити її від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви у повному обсязі на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із захистом соціальних і житлових прав та тяжким майновим станом.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
При цьому, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір чи звільнити від сплати саме позивача, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, законодавством регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору за тієї умови, коли предметом позову є захист її соціальних прав або житлових прав, водночас підставою для такого звільнення є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Ч. 3 ст.8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Разом з тим, позивач не надав інформацію про наявність або відсутність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, інформації щодо його доходів, адже виплата пенсії може бути не єдиним джерелом доходу позивача.
Верховний Суд неодноразово висловлював висновки стосовно того, які документи можуть бути належними доказами майнового стану сторони при вирішенні питання стосовно наявності підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18.
У зазначеній ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18 висловлені наступні висновки: "…указані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557 не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості…тому для підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону № 3674-VI, необхідно надати копії документів а саме:
- довідку з Пенсійного фонду України про наявність / відсутність виплат за минулий рік;
- довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за минулий рік;
- довідку з Державного центу зайнятості про наявність / відсутність виплат за минулий рік".
Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, звільнення від його сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивачем не надано суду доказів, з яких можливо було б встановити, що його майновий стан дійсно перешкоджає сплаті судового збору в установленому порядку і розмірі.
Самі лише посилання на те, що предметом позову є захист соціальних прав та житлових прав, не є самостійною та достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору у відповідності до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі наведеної норми права в обов`язковому порядку підлягає врахуванню майновий стан сторони, оцінка якого здійснюється судом на підставі тих доказів, якими заявник обґрунтовує рівень свого майнового стану, обов`язок яких щодо подання до суду в силу приписів КАС України покладено саме на заявника.
Саме на позивача покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Отже, позивач не надав доказів того, що вона не має інших доходів окрім пенсії, а також відомостей про наявність або відсутність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна.
Посилання позивача на те, що протягом 2025 року для захисту своїх пенсійних прав вона змушена була сплатити судовий збір на загальну суму 8 720,64 грн, суд оцінює критично, оскільки справи в яких було сплачено судовий збір стосувалися інших правовідносин. Крім того рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі 580/4396/25 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп; рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі 580/13037/25 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п`ять) грн 84 коп.
Тому, витрати які понесла позивач за сплату судового збору у попередніх справах у розмірі 8720,64грн були відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов`язковим наданням необхідних доказів.
Крім того, статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ