Справа №345/4572/26
Провадження № 2-о/345/167/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.09.2026 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сирка Й.Й.,
з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 , яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернулася до суду з вищевказаною заявою. Заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сиктивкар Комі АССР. У свідоцтві про народження заявника ОСОБА_1 в розділі батьки російською мовою вказано: «мама ОСОБА_4 », яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 10.12.2008, який зареєстрований у реєстрі за № 6869, відновідно до якого заповіла майнові права ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (заінтересованій особі у справі). Оскільки, на час смерті ОСОБА_5 заявник проживав разом з нею, тому фактично спадщину прийняв .
16.03.2026 року після смерті матері ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно за заповітом.
06.11.2025 року нотаріус на земельні ділянки видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями та спорудами, відмовив, оскільки право власності на житловий будинок зареєстровано за членами колгоспного двору і є розбіжності у прізвищі та імені власниці спадкового майна.
Тому заявник змушений звернутися до суду та просить встановити факт, що свідоцтво про право сумісної власності на домоволодіння від 10.09.1966, видане на підставі рішення виконкому Калуської міської ради депутатів трудящих № 233 від 09.09.1966 на ім`я ОСОБА_6 належить матері заявника - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання представник заявника ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі, заяву просить задоволити.
Заінтересована особа у справі ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі; із поданою завою згідний.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву необхідно задоволити виходячи з такого.
Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сиктивкар Комі АССР. Свідоцтво про народження від 02.03.1952, видане Сиктивкарським райбюро ЗАГС.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 в розділі батьки російською мовою зазначено: «мама ОСОБА_4 ».
У 1966 році вони переїхали в місто Калуш Івано-Франківської області та стали проживати в будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до Довідки № 03-03/535 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_5 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , колишня адреса - АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 ) підстава: рішення Калуського виконавчого комітету Калуської міської ради № 313 від 22.06.2004 року «Про впорядкування нумерації та назв вулиць міста».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.06.2017 померла мати заявника ОСОБА_5 , актовий запис № 342, місце реєстрації - Калуський відділ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на 1/4 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_5 та земельні ділянки.
Згідно з копією свідоцтва про право сумісної власності на домоволодіння від 10.09.1966 виконавчий комітет посвідчує, що домоволодіння в цілому на АДРЕСА_2 дійсно належить членам колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_6 на праві сумісної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Калуської міської ради народних трудящих № 233 від 01 вересня 1966 року взамін правовстановлюючих документів. Домоволодіння АДРЕСА_2 зареєстроване в Івано-Франківському міжміському бюро технічної інвентаризації по праву сумісної власності за членами колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власності від 10.09.1966 року видане на підставі рішення виконкому Калуської міської ради депутатів трудящих від 09.09.1966.
За життя ОСОБА_5 , склала заповіт від 10.12.2008, який зареєстрований у реєстрі за № 6869, згідно з яким майнові права заповіла на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його сина, а її онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (заінтересована особа у справі).
Оскільки, на час смерті матері ОСОБА_5 , завник проживав разом з нею, тому фактично спадщину прийняв.
16.03.2026 після смерті ОСОБА_5 , заявник ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно за заповітом.
Нотаріус на земельні ділянки видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06.11.2025, проте у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями та спорудами, відмовив, по тій причині, що право власності на житловий будинок зареєстровано за членами колгоспного двору і є розбіжності у прізвищі та імені власниці спадкового майна.
Свідоцтво про право сумісної власності на домоволодіння від 10.09.1966 року видане на підставі рішення виконкому Калуської міської ради депутатів трудящих № 233 від 09.09.1966 року на ім`я « ОСОБА_7 »», в свідоцтві про її смерть вказано « ОСОБА_5 ». Прізвище заявника « ОСОБА_8 » і сина ОСОБА_9 прізвище « ОСОБА_8 ». В Заповіті від 10.12.2008 року прізвище спадкодавця вказано « ОСОБА_8 ». У домовій книзі від 1968 року прізвище та ім`я спадкодавиці вказано по різному « ОСОБА_10 », « ОСОБА_5 ».
Той факт, що свідоцтво про право сумісної власності на домоволодіння від 10.09.1966 року на ім`я « ОСОБА_7 », належить ОСОБА_5 , підтверджується документами, які додані до матеріалів справи, а саме:
-свідоцтво про смерть ОСОБА_5 ;
-заповіт ОСОБА_5 від 10.12.2008 року
-свідоцтво про право на спадщину за заповітом 06.11.2025
-довідка про реєстрацію осіб 30.04.2026
-будинкова книга№25;
-техінвентаризація домоволодіння ОСОБА_4
-довідка міського відділу в справах архітектури та містобудівного кадастру № 03-03/535;
-свідоцтво про народження ОСОБА_1 ;
За таких обставин, суд доходить до висновку, що свідоцтво про право сумісної власності на домоволодіння від 10.09.1966, видане на підставі рішення виконкому Калуської міської ради депутатів трудящих № 233 від 09.09.1966 року на ім`я ОСОБА_6 належить матері заявника ОСОБА_5 .
Встановлення даного факту породжує для заявника певні правові наслідки, адже ОСОБА_1 не може оформити спадщину після смерті матері. Іншої можливості встановити цей факт заявник не має, тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.259, 263-265,293,315,254 України, суд
у х в а л и в:
Заяву задоволити.
Встановити факт, що свідоцтво про право сумісної власності на домоволодіння від 10.09.1966, яке видане на підставі рішення виконкому Калуської міської ради депутатів трудящих № 233 від 09.09.1966 на ім`я ОСОБА_6 , належить ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя