справа № 462/7292/18
УХВАЛА
02 вересня 2026 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді - Пилип`юк Г. М.
за участю секретаря судового засідання - Байдали М. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу,
встановив:
заявник звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, в якій просить видати дублікат судового наказу по справі № 462/7292/18 від 13.12.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що вона є стягувачем за судовим наказом виданого Залізничним районним судом м. Львова 13.12.2018 року у справі № 462/7292/18 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Оригінал зазначеного судового наказу було втрачено з об`єктивних обставин, а саме під час переїзду з квартири боржника у 2019 році. Виконавчий документ до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців на примусове виконання пред`явлений не був.
Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від заявника надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, інші учасники процесу причини неявки суду не повідомили.
Суд ухвалив проводити розгляд заяви за відсутності учасників справи, які в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, оскільки неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.
У зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про видачу дубліката судового наказу, перевіривши наведені заявником доводи та оглянувши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2018 року Залізничним районним судом видано судовий наказ у справі № 462/7292/18, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.02.2022 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб 26.02.2022 року, про що складено відповідний актовий запис № 23. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_6 ; дружини - ОСОБА_6 .
Згідно відповіді наданої Галицьким ВДВС у м. Львові ЛМУ МЮ України від 15.04.2026 року вбачається, що вказаний судовий наказ на виконанні не перебуває.
Згідно п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Оригінал виконавчого листа у заявника відсутній.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Верховний Суд зауважив, що аналіз п. 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого документа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.11.2020 року по справі № 263/4331/18 «сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено». Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09.10.2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19.
Отже, право отримання стягувачем дублікату виконавчого документа не залежить від причин втрати виконавчого документу.
У справі «Belief v. France» міжнародна установа зазначила, що «ст. 6 конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що в інституті поновлення пропущених строків вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд має особливо важливе значення. Під час розгляду подібних вимог мають враховуватись конкретні обставини справи. Крім того, можна зробити висновок, що під час розгляду заяв про поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання мають враховуватись також інші принципи верховенства права, наприклад, принцип обов`язковості судових рішень. Трактуючи цей принцип ЄСШІ зазначав, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін.
Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Верховний суд України неодноразово зазначав, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні ст. 6 Конвенції (рішення від 28.07.1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19.03.1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
Відмова суду у видачі дублікату виконавчого документа для пред`явлення виконавчого документу на виконання фактично буде означати, що рішення суду буде не виконане.
Таким чином, враховуючи вказане вище , суд вважає, що заява ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 260, 261 ЦПК України, суд -
постановив:
заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу - задовольнити.
Видати дублікат судового наказу № 462/7292/18 від 13.12.2018 року виданого Залізничним районним судом м. Львова у цивільній справі № 462/7292/18 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання боржника: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття та стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в розмірі 176 (триста п`ятдесят дві ) грн. 20 коп.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип`юк Г. М.