ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року справа №200/1105/26
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Пивовар І. В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 р. у справі № 200/1105/26 (головуючий І інстанції Чучко В.М. ) за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі -відповідач, ПМВА), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) від 10.12.2025 року №2914 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 11.11.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-11.11.2025-266338;
- зобов`язати забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 11.11.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-11.11.2025-266338) з урахуванням висновків суду в цій справі;
- стягнути судового збору у розмірі 1064,96 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року позов задоволено, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 10.12.2025 №2914 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.11.2025 № 3В-11.11.2025-266338 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-11.11.2025-266338).
Зобов`язав Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, площа Незалежності, 11, ЄДРПОУ 44790232) забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.11.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-11.11.2025-266338), з урахуванням висновків суду в цій справі.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, площа Незалежності, 11, ЄДРПОУ 44790232) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначено наступне.
Абзацом 2 п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №600 передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених ст.7 Закону №2923, зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Позивач подавав заяву в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), то відповідне повідомлення надійшло йому у вказаний додаток.
Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, було зупинено розгляд заяви в надані компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, на підставі абз.2 п.15 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №600, у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта з міркувань безпеки.
Суд не врахував ключові приписи Закону України від 23.02.2023 року №2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», зокрема ч.1 ст.7 Закону, яка прямо передбачає можливість зупинення розгляду заяви, абз.2 п.15 Порядку №600, який надає Комісії право зупинити розгляд заяви у разі неможливості проведення обстеження з міркувань безпеки.
Крім того, судом не враховано, що Комісія є консультативно- дорадчим органом (п.1 Примірного положення №516) і не має статусу юридичної особи. Вона діє в межах повноважень, визначених ст.3, ст.6, ст.7 Закону №2923 та Порядком №600. В умовах воєнного стану всі повноваження міської ради та її виконкому здійснює начальник військової адміністрації (ст.10 Закону «Про правовий режим воєнного стану», Постанова ВРУ №2616-ІХ). Отже, всі рішення щодо створення Комісії, її складу, повноважень та прийнятих нею актів є законними і відповідають вимогам законодавства.
Суд не врахував, що відсутність можливості проведення обстеження - об`єктивний факт, передбачений законом як підстава для зупинення розгляду заяви.
Комісією Покровської міської військової адміністрації було встановлено: Об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 - знаходиться в зоні активних бойових дій. Проведення обстеження є неможливим з міркувань безпеки.
За таких умов Комісія була зобов`язана відповідно до Закону та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №600 зупинити розгляд заяви.
Скаржник щодо зобов`язання вчинити певні дії зазначає, що зобов`язавши відповідача поновити розгляд заяви, фактично втручається у дискреційні повноваження органу, що суперечить: ст.6 Конституції України, ч.2 ст.19 Конституції України, правовим позиціям КСУ (рішення №6-рп/2005, №6-рп/99).
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, скаржник зазначає, що суд належним чином не перевірив співмірність заявлених витрат, обсяг фактично наданих послуг, необхідність понесення саме таких витрат, відповідність заявленої суми складності справи.
Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суд без змін.
Також просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу за представлення інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції у розмірі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) гривень.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач, є власницею житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - Будинок), про що свідчать договір купівлі-продажу будинку від 24 червня 1999 року, витяг з Державного реєстру речових прав від 02.10.2025 року №445954524.
У липні 2025 року м. Покровськ Донецької області в черговий раз зазнало обстрілів з боку збройних сил РФ, в результаті яких було зруйновано Будинок, який належить позивачу.
У липні 2025 року позивач звернулася до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з метою проведення технічного обстеження Будинку.
Листом від 18 серпня 2025 року позивач повідомила уповноважений орган - Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області про початок робіт з технічного обстеження Будинку на замовлення власника.
Технічне обстеження Будинку було проведено ОСОБА_3 - експертом будівельним 1 категорії, що має кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №004734.
За результатами технічного обстеження експертом було підготовлено звіт за результатами технічного обстеження від 29 липня 2025 року №98/07/2025-ТО (далі - Звіт) та Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (арк.51, Додаток Е Звіту).
Як зазначено в розділі 2 Звіту "Результати обстеження будівельних конструкцій об`єкта" (арк.12) "Основним обстеженням двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , що проводилось у липні 2025р., виявлено, що основні несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку повністю зруйновані.
За результатами проведеного обстеження встановлено, що будівля знаходиться в аварійному та непридатному для подальшої експлуатації стані.
Конструкції зазнали критичних ушкоджень, що унеможливлює їх відновлення, а характер пошкоджень свідчить про втрату несучої здатності та загрозу для життя та безпеки мешканців. Будівля не підлягає ремонту, рекомендовано повний демонтаж конструкцій.
Руйнування сталося внаслідок бойових дій, ракетних та артилерійських обстрілів, впливу вибухової хвилі та пожежі, що призвело до тотального знищення конструктивних елементів будинку".
Згідно із витягом з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TO01:5656-2569-0882-2342) "Об`єкт обстеження житловий будинок за адресою провулок Євгена Коновальця (колишній провулок Леваневського), будинок №26, м. Покровськ, Донецька область, що зазнав пошкоджень внаслідок військової агресії Російської Федерації, пошкоджено/зруйновано внаслідок воєнних дій. Технічний стан будівельних конструкцій - аварійний " 4" категорія пошкоджень - ІІІ/ об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти)".
Розпорядженням начальника Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі - Покровська МВА) від 01.02.2024 №140 рг було створено комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі - Комісія).
11.11.2025 на розгляд Комісії позивачем було подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Євгена Коновальця, буд.26 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-11.11.2025-266338).
20.11.2025 в Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ (надалі - ЦНАП м. Покровськ) позивачем було надано оригінал звіту за результатами технічного обстеження від 29 липня 2025 року №98/07/2025-ТО та листом від 20.11.2025 повідомлено про це уповноважений орган - Покровську МВА.
20.11.2025 ЦНАП м. Покровськ до державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України було внесено звіт за результатами технічного обстеження від 29 липня 2025 року №98/07/2025-ТО (реєстраційний номер звіту про обстеження в РПЗМ: ЗВІТ-ОБ-20.11.2025-11651) та надано позивачу витяг з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 20.11.2025.
10.12.2025 в особистому кабінеті веб-порталу "Дія" Позивачу надійшло повідомлення про зміну статусу її заявки на "Зупинено".
Не отримавши відповіді на попереднє звернення, 28.12.2025 позивач звернулася до уповноваженого органу - Покровської МВА з проханням надати копію рішення Комісії щодо зупинення розгляду її Заяви.
У відповідь на її заяву від 28.12.2025 року відповідач листом від 05.01.2026 №вх.01-37-7449 надав копію витягу з рішення Комісії від 10.12.2025 №2914.
Рішенням Комісії від 10.12.2025 №2914 згідно з абзацом 6 пункту 15 "Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 р. №600, було зупинено розгляд заяви позивача від 11.11.2025 №3В-11.11.2025-266338 у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта через міркування безпеки.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 47 Конституції України кожному гарантується право на житло.
На підставі статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась і який триває на теперішній час.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, врегульовані Законом України від 23.02.2023 № 2923-ІХ "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Зазначений Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (далі - Закон № 2923-ІХ).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-ІХ знищені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема:
а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Згідно з підпунктом "в" пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 2923-ІХ компенсацією за пошкоджений/знищений об`єкт нерухомого майна вважається фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.
На підставі підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 2923-ІХ отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.
Відповідно до статті 3 Закону № 2923-ІХ для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.
Персональний склад Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації затверджується розпорядчим актом виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту.
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації:
надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації;
здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, у тому числі: приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна; приймає рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу;
заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції;
одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації);
утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби);
проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції;
виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2923-ІХ розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.
Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.
Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;
4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
6) у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом видачі житлового сертифіката - виготовлення житлового сертифіката з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна та направлення його заявнику:
а) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або на адресу електронної пошти;
б) у паперовій формі - на поштову адресу, зазначену заявником, у разі подання заяви у паперовій формі та відсутності електронної пошти.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2923 підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону № 2923 Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.
Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
На підставі частини четвертої статті 7 Закону № 2923 Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, якщо інше не випливає з документів, наданих додатково.
Відповідно до пункту 7 частини 7 статті 4 Закону № 2923 до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об`єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).
Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 7 Закону № 2923-ІХ у разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною сьомою цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
У такому разі документи та/або інформація, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, отримуються Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації самостійно, без участі отримувача компенсації, на підставі відомостей, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, шляхом направлення запитів до осіб, уповноважених на надання відповідних документів та/або інформації, або доступу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації до відповідних інформаційно-комунікаційних систем, або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вимагання отримання заявником самостійно таких документів та/або інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, інших осіб забороняється.
Абзацом другим пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України № 600 від 30 травня 2023 року "Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна" (далі - Порядок № 600) передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених ст. 7 Закону № 2923, зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Як свідчать матеріали справи, 11.11.2025 на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації позивачем було подано заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Євгена Коновальця, буд.26 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-11.11.2025-266338).
10.12.2025 в особистому кабінеті веб-порталу "Дія" Позивачу надійшло повідомлення про зміну статусу її заявки на "Зупинено".
Рішенням Комісії від 10.12.2025 №2914 згідно з абзацом 6 пункту 15 "Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 р. №600, було зупинено розгляд заяви позивача від 11.11.2025 №3В-11.11.2025-266338 у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта через міркування безпеки.
Нормами чинного спеціального законодавства передбачено великий обсяг прав та обов`язків у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації при вирішенні питання про надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Отже, відповідач повинен використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, виходячи з тих обставин, що склалися.
На території Покровської територіальної громади проводяться активні бойові дії, проте стаття 7 Закону № 2923-ІХ не передбачає таку підставу для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна як неможливість проведення обстеження об`єкта через міркування безпеки.
Пунктом 15 Порядку № 600 визначено, що розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.
Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:
акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473;
та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;
або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
Таким чином, Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна звіту технічного обстеження, а не звіт (повнота звіту, наявність обов`язкових розділів, розрахунків, схем, додатків, підписів та печаток).
У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі-особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
Пунктом 1, 2 Особливостей встановлено, що ці особливості визначають механізм проведення обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна із застосуванням продуктів дистанційного спостереження.
Ці особливості застосовуються з метою фіксації факту знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, у разі неможливості проведення на відповідних територіях видів обстеження, передбачених Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473.
Абзацом другим пункту 6 Особливостей зазначено, що дистанційне обстеження проводиться з використанням одного або кількох видів продуктів дистанційного спостереження, які містять зображення об`єкта:
1) фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо.
Згідно із пунктом 10 Особливостей, рішення про дистанційне обстеження приймається комісією, утвореною відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473, на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Офіційний вісник України, 2022 р., № 28, ст. 1539; 2023 р., № 61, ст. 3437) (далі - інформаційне повідомлення), в якому стан пошкодженого майна зазначений як непридатне до експлуатації або знищене повністю.
Відповідно до Положення про комісію для обстеження будівель та споруд, які потребують відновлення або встановлення факту непридатності до проживання (Додаток 2 до розпорядження начальника Покровської міської військової адміністрації від 31.07.2025 № 454рг) Комісія у своїй діяльності керується Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 (зі змінами), Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (зі змінами), змінами до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 423, Особливостями проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 р. № 815, Порядком поводження з відходами, що утворились у зв`язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 р. № 1073, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, рішеннями виконавчого комітету міської ради.
З огляду на вищевикладене, Комісія мала вжити заходи до проведення обстеження відповідно до законодавства самостійно, враховуючи, що вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі-особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
Проте Комісія зазначених заходів не вжила.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 2923-IX розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна поновлюється на підставі рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації про відновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п`яти робочих днів з дня отримання Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Як свідчать матеріали справи, позивач листом від 18 серпня 2025 року повідомила уповноважений орган - Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області про початок робіт з технічного обстеження Будинку на замовлення власника.
Технічне обстеження Будинку було проведено ОСОБА_3 - експертом будівельним 1 категорії, що має кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №004734.
За результатами технічного обстеження експертом було підготовлено звіт за результатами технічного обстеження від 29 липня 2025 року №98/07/2025-ТО (далі - Звіт) та Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (арк.51, Додаток Е Звіту).
Як зазначено в розділі 2 Звіту "Результати обстеження будівельних конструкцій об`єкта" (арк.12) "Основним обстеженням двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , що проводилось у липні 2025р., виявлено, що основні несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку повністю зруйновані.
За результатами проведеного обстеження встановлено, що будівля знаходиться в аварійному та непридатному для подальшої експлуатації стані.
Конструкції зазнали критичних ушкоджень, що унеможливлює їх відновлення, а характер пошкоджень свідчить про втрату несучої здатності та загрозу для життя та безпеки мешканців. Будівля не підлягає ремонту, рекомендовано повний демонтаж конструкцій.
Руйнування сталося внаслідок бойових дій, ракетних та артилерійських обстрілів, впливу вибухової хвилі та пожежі, що призвело до тотального знищення конструктивних елементів будинку".
Згідно із витягом з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TO01:5656-2569-0882-2342) "Об`єкт обстеження житловий будинок за адресою провулок Євгена Коновальця (колишній провулок Леваневського), будинок №26, м. Покровськ, Донецька область, що зазнав пошкоджень внаслідок військової агресії Російської Федерації, пошкоджено/зруйновано внаслідок воєнних дій. Технічний стан будівельних конструкцій - аварійний " 4" категорія пошкоджень - ІІІ/ об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти)".
20.11.2025 в Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ (надалі - ЦНАП м. Покровськ) позивачем було надано оригінал звіту за результатами технічного обстеження від 29 липня 2025 року №98/07/2025-ТО та листом від 20.11.2025 повідомлено про це уповноважений орган - Покровську МВА.
Таким чином, після надання оригіналу звіту про результати технічного обстеження, внесення його до державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та повідомлення про це уповноваженому органу - Покровській МВА, відсутні обставини, що могли бути підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви позивача.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 2923-IX відповідач був зобов`язаний відновити розгляд заяви позивача.
Проте на час звернення позивача до суду з цим позовом Комісія не поновила розгляд заяви позивача, тобто допустила протиправну бездіяльність.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, площа Незалежності, 11, ЄДРПОУ 44790232) забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.11.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-11.11.2025-266338), з урахуванням висновків суду в цій справі.
Щодо рішення суду в частині стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За частиною 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положення частин 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України , кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17).
Так, суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.11.2021 року у справі № 910/7586/19 щодо вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу у склад якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
У цій постанові Верховний Суд указував, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
Позивач просив стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 7500 гривень.
Суд першої інстанції, керуючись принципами справедливості та верховенства права, критерієм розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшов до висновку, що відшкодуванню підлягають саме у розмірі 7500гривень.
Колегія суддів зазначає, що в підтвердження понесених витрат, позивачем до суду першої інстанції було подано документи в підтвердження понесених витрат.
Так, витрати позивача на правову (правничу) допомогу підтверджується доказами: договором про надання правової допомоги від 12.02.2026 № 12/02/2026, актом приймання-передачі наданих правових послуг від 16.02.2026, платіжною інструкцією від 16.02.2026 № 284063370.
Як зазначалось, вирішуючи спір щодо розміру витрат правничої допомоги, суд виходив з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та на думку, суду дійшов до вірного висновку щодо зменшення їх розміру. При цьому, законодавство вимагає документального підтвердження та доведення витрат, при цьому не встановлює вичерпного чи обов`язкового переліку документів які необхідні надати, вказаний доказ не обов`язковим для підтвердження понесених судових витрат.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.11.2021 у справі № 910/7586/19 щодо вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу у склад якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21 також зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову та не співмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, відповідач суду першої інстанції не надавав.
Таким чином, керуючись принципами справедливості, критерієм розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відшкодуванню підлягають 7500 грн.
Щодо заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7500грн, колегія суддів зазначає наступне.
У заяві позивач зазначає, що розрахунок судових витрат, які поніс позивач у зв`язку із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції включає витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7500 грн.
12 лютого 2026 року між представником і Позивачем було укладено договір «Про надання професійної правничої допомоги».
14 липня 2026 року між представником і Позивачем було складено Акт приймання- передачі наданих послуг щодо представлення інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції, згідно з яким Позивач сплатив мені 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень, в тому числі: консультації з питань щодо роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №200/988/26 за позовом Клієнта до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та можливих перспектив його оскарження - 1000 грн; пошук нормативно правових актів та збір доказів для підготовки відзиву на апеляційну скаргу - 3000 грн; підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3000 грн; формування та подання через електронний кабінет ЄСІТС відзиву на апеляційну скаргу - 500 грн.
Вирішуючи питання щодо витрат на правничу допомогу колегія суддів виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, дана справа є типовою, тому розмір витрат на оплату послуг адвоката підлягають зменшенню.
Отже, сума підтверджених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, згідно вищевказаним доказам та виходячи з співмірності цих витрат, складає - 3000 грн.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 р. у справі № 200/1105/26- залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 р. у справі № 200/1105/26 - залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44790232) судові витрати пов`язані з правничою допомогою в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.В. Пивовар