ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року справа №200/9898/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" та Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року по справі №200/9898/25 (суддя І інстанції Аканов О.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання противоправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, у якому просив:
- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі складання Розрахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у розрізі пенсіонерів ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЕДРПОУ 00191744) за період травень 2021 - травень 2025 року від 18.07.2025 №13355/P;
- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області облікувати відомості по пенсіонерам ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЕДРПОУ 00191744), які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період травень 2021 - травень 2025 року.
Позивач обґрунтовував вимоги тим, що місто Красногорівка з 24.02.2022 перебувало в зоні активних бойових дій, а з листопада 2024 року в окупації. Через знищення інфраструктури, відсутність поштового зв`язку та втрату контролю над активами, підприємство позбавлене можливості отримувати розрахунки, перевіряти нарахування та здійснювати платежі. Позивач наголошував, що згідно з п. 6.8 Інструкції № 21-1, відповідач зобов`язаний лише обліковувати ці дані в окремих відомостях без надсилання розрахунків платнику до моменту деокупації чи переміщення.
За таких обставин дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо складання Розрахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у розрізі пенсіонерів ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЕДРПОУ 00191744) за період травень 2021 - травень 2025 року від 18.07.2025 № 13355/P є передчасними та такими, що не відповідають імперативним вимогам п. 6.8 Інструкції № 21-1.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Визнано противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі складання розрахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у розрізі пенсіонерів приватного акціонерного товариства "КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД" за період з листопада 2024 по травень 2025 від 18.07.2025 №13355/P.
Зобов`язано Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, облікувати відомості по пенсіонерам приватного акціонерного товариства "КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД", які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з листопада 2024 по травень 2025 року.
В іншій частині позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Не змінюючи судове рішення в частині задоволення позову, змінити його мотивувальну частину в оскаржуваній частині (щодо відмови у задоволенні вимог), врахувавши аргументи апелянта, викладені у пунктах 23-27 цієї скарги, та ухвалити у цій частині нове рішення про повне задоволення позовних вимог ПрАТ «КРВЗ».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач вважає, що суд першої інстанції не врахував правову природу оскаржуваного розрахунку як акта індивідуальної дії, що змінює права та обов`язки сторін. Спірний Розрахунок № 13355/Р був прийнятий відповідачем 18 липня 2025 року. На цей момент вже тривалий час (з 03 травня 2024 року) діяли зміни до Інструкції № 21-1, внесені Постановою правління ПФУ від 20.03.2024 № 7-1.
Оскільки розрахунок діє ретроспективно (охоплює період з 2021 року), до процедури його прийняття, оформлення та направлення має застосовуватися законодавство, що діяло саме на момент вчинення цієї адміністративної дії - тобто на липень 2025 року. На дату складання розрахунку (18.07.2025) місто Красногорівка вже перебувало в зоні активних бойових дій, а згодом і окупації, відповідно відповідач не мав права застосовувати процедуру надсилання розрахунку платнику, передбачену для звичайних умов.
Позивач також наголошує на тому, що прямим доказом протиправності та невідповідності критеріям обґрунтованості та достовірності сум, заявлених у спірному Розрахунку № 13355/Р від 18.07.2025, є обставини, встановлені у подібному спорі між тими самими сторонами ПрАТ «КрВЗ» (відповідач) та ГУ ПФУ в Донецькій області (позивач) щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2021 року по травень 2025 року у справі № 200/6269/25.
Судовими рішеннями у справі № 200/6269/25 встановлено неправомірність дій відповідача щодо формування розрахунків боргу за періоди активних бойових дій без документального підтвердження фактичних виплат пенсіонерам ПрАТ «КРВЗ».
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи. Оскільки Постанова від 21.01.2026 підтверджує незаконність методології формування саме того часового проміжку боргу (травень 2021 - травень 2025), який є предметом спору у цій справі, вона має статус преюдиційного доказу.
Позивач також наголошує на порушенні судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи (ч. 4 ст. 9 КАС України). Враховуючи, що місто Красногорівка перебувало в зоні активних бойових дій, а згодом в окупації, позивач був позбавлений доступу до первинної документації. За таких умов суд був зобов`язаний за власною ініціативою витребувати від відповідача докази фактичного здійснення виплат (платіжні доручення, банківські виписки), оскільки тягар доказування законності нарахувань у публічно-правових спорах лежить саме на суб`єкті владних повноважень.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідач також не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що пункт 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV прямо передбачає обов`язок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та № 2.
Інструкція "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року є підзаконним актом, який регламентує дії органів Пенсійного фонду України щодо надсилання розрахунків платникам відповідно до їх місцезнаходження або статусу, проте, не обумовлює підстави для звільнення платників від обов`язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відомості по особах, які набули пільговий стаж на підприємствах, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія України, обліковуються в органах Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії та відображаються в окремій відомості згідно з додатком 8а.
Суд першої інстанції не врахував, що до основних завдань, які покладені на органи Пенсійного фонду України, належить забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.
Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Формування та направлення ПрАТ "КРВЗ" розрахунків фактичних витрат не є підставою для висновків, що Головним управлінням на підставі положень пункту 6.8. Інструкції № 21-1 не здійснюється облік відомостей по особам, які набули пільговий стаж на підприємствах, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія України. Вважає такі вимоги передчасними, оскільки вони стосуються обставин справи, які судом не оцінювалися та не досліджувалися. Оскільки судовому захисту підлягає тільки порушене право, задоволення позовних вимог в цій частині, спрямовано на майбутнє, що суперечить основним засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній апелянтом частині (щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області та зобов`язання облікувати відомості за період з листопада 2024 року по травень 2025 року) є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, встановив наступне.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Приватне акціонерне товариство "КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД", місцезнаходження: Україна, 85630, Донецька область, Мар`їнський район, м.Красногорівка, вул.Ахтирського, буд.4, код ЄДРПОУ 00191744, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідачем складено щодо позивача розрахунок суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розрізі пенсіонерів по ПАТ «КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00191744) за період травень 2021 - травень 2025 від 18.07.2025 №13355/P.
У вказаному розрахунку зазначені прізвища, ім`я та по батькові осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, а також з розбивкою по кожному пенсіонеру зазначена наступна інформація: дата, з якої призначено пенсію; дата досягнення особою пенсійного віку, а саме: ОСОБА_1 , НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , НОМЕР_2 ; ОСОБА_3 , НОМЕР_3 ; ОСОБА_4 , НОМЕР_4 ; ОСОБА_5 , НОМЕР_9; ОСОБА_6 , НОМЕР_5 ; ОСОБА_7 , НОМЕР_6 ; ОСОБА_8 , НОМЕР_7 ; ОСОБА_9 , НОМЕР_8.
У вказаному розрахунку зазначені суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період:
травень 2021 - серпень 2021 (всього за 2021) 104158,13 грн.; січень 2022 20199.98 грн.;
донараховано в січні 2022 13,28 грн., лютий 2022 20199,98 грн., березень 2022 20199,98 грн.; квітень 2022 20199,98 грн., травень 2022 20199,98 грн., червень 2022 20199,98 грн., липень 2022 17153,75 грн.;
серпень - грудень 2022 (всього за 2022) 217166,61 грн., січень 2023 16233,74 грн.;
донараховано в січні 2023 -35314,67 грн., лютий 2023 8916,11 грн., донараховано за січень 2023 в лютому 2023 0,00 грн., квітень 2023 донараховано за 2022 в лютому 2023 0,00 грн., березень 2023 10595,82 грн., квітень 2023 10595,82 грн., травень 2023 10595,82 грн.;
червень 2023 10595,82 грн., липень 10595,82 грн., серпень 10595,82 грн., вересень 10595,82 грн., жовтень 10595,82 грн., листопад 10595,82 грн., грудень 10595,82 грн.;
всього за 2023 95793,38 грн., січень 2024 10595,82 грн., донараховано за 2023 в січні 2024 -7317,63 грн., лютий 2024 10595,82 грн., донараховано за січень 2023 в лютому 2024 0,00 грн., березень 2024 11445,74 грн., квітень 2024 11445,74 грн.;
травень 2024 11445,74 грн., червень 2024 11445,74 грн., липень 8524,37 грн., серпень 2024 8524,37 грн., вересень 2024 8524,37 грн., грудень 2024 8524,37 грн.;
грудень 2024 8524,37 грн., всього за 2024 111020,99 грн., січень 2025 8524,37 грн., донараховано за 2024 в січні 2025 0,00 грн., лютий 2024 9484,18 грн., березень 9484,18 грн., квітень 2024 9484,18 грн.;
травень 2025 9484,18 грн., всього за 2025 45501,28 грн.
Згідно розрахунку суми позову про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" по ПрАТ "КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД", (код ЄДРПОУ 00191744) за період травень 2021 - травень 2025 від 18.07.2025 №13355/Р заборгованість складає 951 315,75 грн.
Зазначений розрахунок сформований програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України (підсистема "Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи" (ППВП ЕПС)) за даними відомостей про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, з відповідної дати.
До позовної заяви додано:
листи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області "Про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій" від: 17.06.2021 №0500-1908-8/20031, 16.07.2021 №0500-1908-8/37717, 17.08.2021 №0500-1908-8/55016, 16.09.2021 №0500-1908-8/71287, 13.10.2021 №0500-1908-8/86454, 15.11.2021 №0500-1908-8/104811, 17.12.2021 №0500-1908-8/130398, 19.01.2022 №0500-1908-8/11445, 17.02.2022 №0500-1908-8/30812, 02.08.2022 №0500-1908-8/48107, 26.08.2022 №0500-1908-8/51895, 29.09.2022 №0500-1908-8/58766, 25.10.2022 №0500-1908-8/63681, 02.12.2022 №0500-0608-8/71285, 27.12.2022 №0500-0608-8/76577, 30.01.2023 №0500-0608-8/9642, 22.02.2023 №0500-0608-8/15575, 27.03.2023 №0500-0608-8/24587, 20.04.2023 №0500-0608-8/32475, 19.05.2023 №0500-0608-8/42490, 23.06.2023 №0500-0608-8/54340, 24.07.2023 №0500-0608-8/63122, 18.08.2023 №0500-0608-8/70673, 21.09.2023 №0500-0608-8/80316, 18.10.2023 №0500-0608-8/89013, 17.11.2023 №0500-0608-8/98940, 19.12.2023 №0500-0608-8/110269, 30.01.2024 №0500-0608-8/9200, 23.02.2024 №0500-0608-8/17939, 21.03.2024 №0500-0608-8/27795, 23.04.2024 №0500-0608-8/40230, 20.05.2024 №0500-0608-8/50626, 20.06.2024 №0500-0608-8/6379, 19.07.2024 №0500-0608-8/73730, 21.08.2024 №0500-0608-8/84232, 18.09.2024 №0500-0508-8/93115, 17.10.2024 №0500-0508-8/101766, 19.11.2024 №0500-0508-8/111287, 20.12.2024 №0500-0508-8/122614, 22.01.2025 №0500-0508-8/5634, 20.02.2025 №0500-0508-8/14836, 21.03.2025 №0500-0508-8/26051, 18.04.2025 №0500-0508-8/36337, 19.05.2025 №0500-0508-8/49612,
розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України:
з серпня 2021 від 16.08.2021 №0500-1908-8/54303;
з вересня 2021 від 14.09.2021 №0500-1908-8/69637;
з жовтня 2021 від 11.10.2021 №0500-1908-8/83887;
з листопада 2021 від 11.11.2021 №0500-1908-8/102722;
з грудня 2021 від 15.12.2021 №0500-1908-8/127885;
з лютого 2022 від 14.02.2022 №4651/Р;
з липня 2022 від 18.07.2022 №8422/Р;
з серпня 2022 від 22.08.2022 №12468/Р;
з березня 2022 від 31.03.2022 №5649/Р;
з жовтня 2022 від 17.10.2022 №15911/Р;
з листопада 2022 від 22.11.2022 №17640/Р;
з грудня 2022 від 15.12.2022 №18265/Р;
з січня 2022 від 18.01.2023 №3489/Р;
з лютого 2023 від 15.02.2023 №7017/Р;
з березня 2023 від 17.03.2023 №8565/Р;
з квітня 2023 від 12.04.2023 №12485/Р;
з червня 2023 від 19.06.2023 №16400/Р;
з липня 2023 від 12.07.2023 №17382/Р;
з серпня 2023 від 14.08.2023 №19264/Р;
з вересня 2023 від 12.09.2023 №20088/Р;
з жовтня 2023 від 13.10.2023 №21533/Р;
з листопада 2023 від 13.11.2023 №22538/Р;
з грудня 2023 від 14.12.2023 №23882/Р;
з січня 2024 від 19.01.2024 №941/Р;
з лютого 2024 від 21.02.2024 №6496/Р;
з березня 2024 від 13.03.2024 №7416/Р;
з квітня 2024 від 12.04.2024 №10996/Р;
з травня 2024 від 16.05.2024 №12894/Р;
з червня 2024 від 17.06.2024 №14297/Р;
з липня 2024 від 11.07.2024 №15307/Р;
з серпня 2024 від 16.08.2024 №17312/Р;
з вересня 2024 від 11.09.2024 №18781/Р;
з жовтня 2024 від 09.10.2024 №19645/Р;
з листопада 2024 від 12.11.2024 №20996/Р;
з грудня 2024 від 12.12.2024 №22850/Р;
з січня 2025 від 15.01.2025 №1583/Р;
з лютого 2025 від 10.02.2025 №4797/Р;
з березня 2025 від 11.03.2025 №6600/Р;
з квітня 2025 від 11.04.2025 №10163/Р;
з травня 2025 від 09.05.2025 10988/Р.
Вказані розрахунки направлені позивачу на адреси електронної пошти: [пошта прихована], [пошта прихована], [пошта прихована].
Судом також встановлено, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно якого м. Красногорівка Мар`їнської міської територіальної громади ( яке є місцезнаходженням позивача) з 12.11.2024 включено до тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Згідно пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1. Інструкції №21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За приписами пункт 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам .
За пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до пункту 6.8 зазначеної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Постановою Пенсійного фонду № 7-1 від 20.03.2024 пункт 6.8 глави 6 Інструкції № 21-1 доповнено новим абзацом наступного змісту «Підприємствам та організаціям, які мають місцезнаходження на тимчасово окупованій території України, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначені в пункті 6.4 цієї глави, не надсилаються.»
Отже, пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 прямо передбачено, що підприємствам та організаціям, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія України, органи Пенсійного фонду України не надсилають розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
При цьому, положення Інструкції № 21-1 щодо обов`язку формування органами Пенсійного фонду України відповідних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, залишилися незмінними.
Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що якщо підприємства та організації, які здійснюють відшкодування органам Пенсійного фонду України таких фактичних витрат, знаходяться на тимчасово окупованій території України, органи Пенсійного фонду України не повинні формувати їм розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, колегія суддів вважає помилковим.
Колегія суддів також зазначає, що Верховним Судом у постанові від 16 липня 2026 року у справі №200/6836/25 викладені наступні правові висновки:
«43. Отже, з 03.05.2024 пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 прямо передбачено, що підприємствам та організаціям, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія України, органи Пенсійного фонду України не надсилають розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Таке правове регулювання зумовлене тим, що розташування підприємства на тимчасово окупованій території є об`єктивною обставиною, яка унеможливлює здійснення передбаченої Інструкцією № 21-1 взаємодії між органом Пенсійного фонду України та підприємством щодо направлення відповідних розрахунків і відшкодування таких витрат. Водночас наведені положення Інструкції № 21-1 не скасовують встановленого законом обов`язку підприємства відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а лише запроваджують особливий порядок їх обліку до моменту деокупації відповідної території або зміни місцезнаходження підприємства. З цією метою такі суми не підлягають стягненню, а обліковуються органами Пенсійного фонду України в окремій відомості про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, які не можуть бути відшкодовані у зв`язку з перебуванням підприємства на тимчасово окупованій території України.»
Як вже встановлено вище, в межах цієї справи не вирішується питання щодо стягнення з позивача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача щодо безпідставного задоволення судом першої інстанції частини позовних вимог.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача колегія суддів зазначає, що як вже встановлено вище, зміни до Інструкції № 21-1, внесені постановою правління ПФУ від 20.03.2024 № 7-1, ніяким чином не скасовували обов`язок та порядок формування відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
Посилання позивача на обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 200/6269/25 колегією суддів не прийнято до уваги, виходячи з наступного.
В межах справи № 200/6269/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з травня 2021 року по травень 2025 року включно у сумі 951 315 (дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча триста п`ятнадцять) грн 75 коп..
За наслідками розгляду справи № 200/6269/25 рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року було відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 200/6269/25 залишено без змін.
Під час розгляду справи № 200/6269/25 суд дійшов висновку про те, що направлення відповідних розрахунків з листопада 2024 року прямо суперечить нормі п. 6.8 Інструкції № 21-1. Наведені обставини є достатньою підставою для визнання необґрунтованою заявленої до стягнення позивачем суми боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за період з травня 2021 року по травень 2025 року у сумі 951 315,75 грн. .
При цьому, судовими рішення у справі № 200/6269/25 не було встановлено неправомірність дій відповідача щодо формування органами Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які є предметом розгляду у цій справі.
За таких обставин, посилання позивача на положення п.4 ст.78 КАС України колегія суддів вважає безпідставним.
Стосовно доводів позивача про порушення судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи (ч. 4 ст. 9 КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами частини п`ятої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
З матеріалів справи установлено, що у позовній заяві позивач не обгрунтовував підстави позову відсутністю доказів фактичного здійснення відповідачем виплат (платіжні доручення, банківські виписки), і такі обставини судом першої інстанції не встановлювалися.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині колегією суддів не прийнято до уваги.
Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України викладена Верховним Судом у постанові від 7 квітня 2026 року № 160/10192/21.
Щодо розгляду цієї справи судом першої інстанції у порядку спрощеного провадження, колегія суддів зазначає таке.
Ця справа у розумінні частини шостої статті 12 КАС не належить до справ незначної складності. Водночас така характеристика справи автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Так, частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Ця справа не підпадає під вичерпний перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до вимог частини четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України, а відтак може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати по справі позивачеві відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року по справі №200/9898/25 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року по справі №200/9898/25 -задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року по справі №200/9898/25 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання противоправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Повне судове рішення - 03 вересня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко