ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року справа №200/1611/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року по справі №200/1611/22 (суддя І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у цій справі визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 11.11.2021 року №33/25-3527, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 11.11.2021 року №33/25-3527, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
Вказане рішення відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду набрало законної сили 11.04.2023 року.
10.03.2026 року до Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій позивач просив змінити спосіб і порядок виконання рішення від 26.12.2022 року у справі №200/1611/22 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області від 11.11.2021 року №33/25-3527, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 252 181,44 грн.
В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1611/22 Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провело перерахунок його пенсії, проте заборгованість з пенсії, яка утворилася на виконання зазначеного рішення суду в розмірі 252 181,44 грн. та яка підтверджується інформацією з особистого кабінету ПФУ, не сплачена.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року заяву задоволено.
Змінено спосіб виконання рішення суду від 26.12.2022 року у справі №200/1611/22 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області від 11.11.2021 року №33/25-3527, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 252 181,44 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідач вважає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви. Подібна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019р. у справі №800/203/17 та інших. Заявником у заяві не наведено фактичних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Судом також не враховано, що відповідач не відмовляється виплачувати позивачу суму нарахованої суми у відповідності до рішення суду. Водночас, бюджетні видатки органів Пенсійного фонду формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році. Єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями частини 2 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024р., що набрав чинності 19.12.2024р.) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання судового рішення було проведено відповідний перерахунок пенсії та нарахована доплата за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 року у розмірі 258944,44 грн..
Відповідно до листа ГУ ПФУ від 22.01.20126 позивачу було перераховано в жовтні - 2025 року - 2361,00 грн, в листопаді 2025 року - 2361,00 грн та в грудні 2025 року та 2041,00 грн. в рахунок погашення нарахованої доплати по справі №200/1611/22.
Таким чином, невиплаченою залишається нарахована на виконання судового рішення по справі №200/1611/22 сума доплати до пенсії в розмірі 252 181,44 грн.. Отже, рішення суду у справі понад двох місяців з дня набрання законної сили не було виконано в повному обсязі.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 252 181,44 грн..
Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду з цього питання, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки була сформована за попереднього правового регулювання.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року по справі №200/1611/22 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року по справі №200/1611/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 03 вересня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко