Справа № 947/387/26
Провадження № 2/947/1236/26
УХВАЛА
19.08.2026
Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Луняченка В.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), Акціонерного товариства «Ерсте Банк» (код ЄДРПОУ34001693), за участі третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» (код ЄДРПОУ 42633165), ОСОБА_3 (РНОКПП не зазначено) про визнання договору іпотеки недійсним ,-
ВСТАНОВИВ:
З позовом про визнання договору іпотеки недійсним до Київського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 , в якому просить визнати недійсним іпотечний договір №011/0321/10/08460/1, укладений між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_4 від 15.01.2010, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю., зареєстрований за реєстровим номером №25, відпоовідно до якого було передано в іпотеку банку садовий будинок. Площею 276,1 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ; скасувати всі записи про іпотеку та обтяження, внесені до Державног реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договру іпотеки від 15.01.2010 року щодо садового будинку загальною площею 212,5 кв.м земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:34:012:0153 за адресою АДРЕСА_2 , визнати відсутність у ТОВ «Верра фінанс» будья- яких правових підстав для вимог щодо зазанченого будинку та земельної ділянки.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..
Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 09.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
В матеріалах справи міститься відзив на позов третьої особи ОСОБА_3
16.01.26 заходами електронного суду ТОВ «Верра Фінанс» надано письмові пояснення щодо позову.
23.01.26 позивачем надано заперечення на пояснення третьої особи.
06.08.2026 позивачем надано додаткові письмові пояснення щодо позову.
У судовому засіданні судом оголошено заяву позивача щодо заміни неналежного відповідача АТ «Ерстебанк» на ТОВ «Верра Фінанс», виключивши ТОВ « Верра Фінанс» із складу третіх осіб, оскільки наразі ТОВ «Верра Фінанс» є носієм спірних прав та обов`язків АТ « Ерсте Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги від 02.06.2020 року № GL3N217657.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 не заперечувала щодо заміни неналежного відповідача.
Також судом оголошено, що позивачем надано уточнену позову заяву про визнання договору іпотеки недійсним та пов`язаних правочинів, в якій позовні вимоги викладені наступним чином визнати недійсним договір іпотеки від 14.01.2010 року 10.01-40/289/1; визнати недійсними додаткові угоди №2,3,4 до кредитного договору 011/0321/10/08460.
З боку третьої особи заперечень щодо прийняття уточненого позову не надходило.
Інші учасник в судове засідання не з`явились.
В матеріалах справи міститься заява позивача щодо розгляду справи за його відсутності.
З боку інших учасників справи будь-яких інших заяв або клопотань не надходило.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст.53 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Як вбачається з постанови КЦС ВС від 22.11.2023 у справі № 337/642/22, за змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
У постанові КЦС ВС від 24.05.2023 у справі № 299/2931/17 вказано, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Належним відповідачем є особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, та належний захист прав та свобод позивача, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання у повному обсязі та залучення до участі у справі в якості належного відповідача ТОВ « Верра Фінанс» виключивши його зі складу третіх осіб.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третя статті 49 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що «зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті».
Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог.
Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
ВС неодноразово наголошував на тому, що лише до закінчення підготовчого засідання позивачі можуть збільшити або зменшити позовні вимоги, змінити предмет або підставу позову.
Тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для прийняття уточненої позовної заяви до розгляду.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 51, 222, 353 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання позивача про залучення до участі у справі належного відповідача ТОВ «Верра Фінанс»- задовольнити.
Замінити неналежного відповідача АТ «Ерсте банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» ( код ЄДРПОУ 42633165 м.Одеса, вул. Гімназична, 11), виключивши ТОВ «Вера Фінанс» із складу третіх осіб.
Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Верра Фінанс» за участі третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кобзар О.Ю. про визнання договору іпотеки недійсним та пов`язаних правочинів у редакції від 20.03.2026.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.
Відкласти підготовчий розгляд справи на „16.09.2026 на 11.00 годин у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Варненська,3 Б зал № 222.
копію ухвали та уточненої позовної заяви направити відповідачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Луняченко