Справа № 683/2491/26
2/683/1808/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.
секретаря Поважнюк Т.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/2491/26, 2/683/1808/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
В липні 2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 7074 грн заборгованості за договором кредиту № 6235553 від 28 грудня 2025 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 28 грудня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6235553, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 2000 грн, строком на 360 днів (з 28 грудня 2025 року по 22 грудня 2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми надано Кредиту (складає 345 грн).
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 6235553 від 28 грудня 2026 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «Європейська платіжна система» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно не можливий без використання платіжної системи.
Згідно листа № 20/05/26-49517 від 20 травня 2026 року, TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 9e38db8b-c064-404e-ac7a-17f5260539b3 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту № 6235553.
25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором кредиту № 6235553 від 28 грудня 2025 року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру прав вимог № 5 від 20 травня 2026 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року в тому числі і до відповідача в сумі 7074 грн, з яких 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729 грн - сума заборгованості за відсотками; 345 грн - сума заборгованості за комісією; 3000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
В зв`язку із вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 7074 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6500 грн.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, подала клопотання, де зазначила, що розгляд справи просить провести у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити на підставі письмових доказів, доданих до позовної заяви, у разі відсутності відповідача просить ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту № 6235553.
Згідно з п.2 договору, сума (загальний розмір) позики становить 2000 грн, позика надається строком на 360 днів з 28 грудня 2025 року. Процентна ставка за користування позикою становить 0,95 % (фіксована), яка нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми надано Кредиту (складає 345 грн).
Кошти того ж дня були перераховані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи (ТОВ «Європейська платіжна система»), перерахунок коштів в сумі 2000 грн підтверджується електронною платіжною інструкцією № а9232da8-28cc-49b9-adea-780745ab3657 від 28 грудня 2025 року.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 2000 грн на банківську карту АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 .
25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором кредиту № 46235553 від 28 грудня 2025 року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Так, згідно п.2.1.3. зазначеного вище Договору факторингу встановлено, що перехід від клієнта до позивача (фактора) прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому передачі реєстру заборгованостей, після чого позивач (фактор) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідних прав вимог. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до позивача (фактора) відповідних прав вимоги та є невід`ємними частинами цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 5 від 20 травня 2026 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 в тому числі і до відповідача в сумі 7074 грн, з яких 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729 грн - сума заборгованості за відсотками; 345 грн - сума заборгованості за комісією; 3000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №6235553 від 28 грудня 2025 року заборгованість по кредитному договору складає: 7074 грн, з яких 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1729 грн - сума заборгованості за відсотками; 345 грн - сума заборгованості за комісією; 3000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, а ні перед позивачем/фактором ТОВ «Фінпром Маркет», що набуло право вимоги за Договором кредиту № 6235553 на підставі договору факторингу, у зв`язку з чим, станом на 22 червня 2026 року, утворилась заборгованість в сумі 7074 грн.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦПК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Із положень ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вбачається, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
За змістом ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
В силу ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 2000 грн та правові підстави для нарахування процентів у розмірі 1729 грн, комісії в розмірі 345 грн, розмір розрахунку яких відповідає умовам кредитного договору.
Разом з тим, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 пені/неустойки у розмірі 3000 грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пунктом 9.5 умов кредитного договору передбачено, що за порушення Кредитодавцем строків надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває по теперішній час.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 31січня 2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28 листопада 2024 року у справі №756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене в частині стягнення пені/неустойки в розмірі 3000 грн, слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 6235553 від 28 грудня 2025 року в розмірі 4074 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 2000 грн, заборгованості по процентам в розмірі 1729 грн, заборгованості по комісії в розмірі 345 грн.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У частині 8 статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом також застосовувалась практика Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Встановлено, що до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, витяг з акту № 1-ФП від 05 червня 2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, платіжну інструкцію на підтвердження оплати наданої правничої допомоги, з яких вбачається, що вартість послуг наданих адвокатом становить 6500 гривень.
Оскільки позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору та понесені витрати на правничу допомогу в сумі 6500 грн, заявлені позовні вимоги в сумі 7074 грн задоволено частково - на суму 4074 грн, тобто на 57,60% (4074 х 100 : 7074), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3744 грн та 1533,54 грн судового збору.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» задовольнити частково.
Стягнути зОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором № 6235553 від 28 грудня 2025 року у розмірі 4074 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 2000 грн, заборгованість за процентами у сумі - 1729 грн, заборгованість за комісією - 345 грн.
Стягнути зОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» сплачений судовий збір у розмірі 1533,54 грн та 3744 грн витрат за надання правничої допомоги.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, місце знаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9а, офіс, 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя