ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1611/25
Провадження № 22-ц/820/1889/26
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянув в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 678/1611/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Бригидою Валентином Віталійовичем, на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 травня 2026 року у складі судді Ходоровського І.Б. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання подружжя.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в :
У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила, стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 10 000 грн. щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з 14.10.2025 року та до досягненню нею 23 річного віку.
В обґрунтування вимог вказувала, що 18.09.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, під час перебування у якому у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 24.09.2025 року шлюб між сторонами був розірваний.
Наразі донька сторін перебуває на утриманні матері та проживає разом із нею у Чеській Республіці. Батько ОСОБА_1 проживає в Україні та не бере участі в утриманні та вихованні доньки сторін.
ОСОБА_3 навчається у Вищій професійній школі дизайну одягу та Сережній промисловій школі одягу у місті Празі, Чеської Республіки. Згідно довідки про отриманий платіж від 09.09.2025 року загалом за період навчання доньки сторін було витрачено 31250 чеських крон, що в еквівалентному співвідношенні по курсу НБУ станом на 25.09.2025 року становить 62581 грн. 25 коп.
Відповідно до договору резервації - суборенди від 20.05.2025 року вартість щомісячної платні за оренду квартири становить 18 990 чеських крон, що в еквівалентному співвідношенні по курсу НБУ становить 25.09.2025 року становить 38 029 грн. 38 коп. В квартирі проживають позивач та донька сторін, відповідно щомісячні витрати за доньку по оренді квартири становить 19 014 грн. 69 коп.
Донька сторін не працевлаштована та доходів немає. Позивачка працевлаштована та несе витрати на утримання доньки. Відповідач доньку не утримує та не цікавиться її життям. ОСОБА_1 фізично здорова людина працездатного віку, інших утриманців непрацездатного віку у нього немає. Має на праві власності земельні ділянки в Хмельницькій області, які здає в оренду, будинок, трактор та автомобіль.
ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання подружжя у розмірі однієї шостої усіх видів заробітку ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з дня подачі позовної заяви до суду довічно.
В обґрунтування зустрічного позову зазначав, що з 18.09.2004 року по 24.09.2025 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу у них народилося двоє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На даний час донька ОСОБА_3 є повнолітньою і проживає з відповідачкою.
ОСОБА_4 проживає з позивачем і перебуває на його утриманні, навчається у Державному навчальному закладі «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» м. Хмельницький за професією «Кухар, кондитер» та проживає у гуртожитку у дні навчання.
Під час шлюбу з відповідачкою ОСОБА_1 тяжко захворів та йому встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново і протипоказана важка фізична праця, йому важко пересуватися, тому за місцем проживання він не може знайти місце роботи, яке б відповідало можливості працювати за станом здоров`я, майже вся його пенсія, розмір якої становить 3038 грн. щомісячно, витрачається на його лікування в закладах охорони здоров`я та реабілітацію. Крім того. він має дохід нижчий від прожиткового рівня матеріального забезпечення, соціальних виплат по догляду за неповнолітньою дитиною не отримує.
Відповідачка тривалий час проживає за кордоном, де працює і має високі доходи, отримує дохід у розмірі 19480,52 грн. від здачі в оренду належної їй земельної ділянки площею 2 га для ТзОВ «Зоряний світанок».
Враховуючи важкий матеріальний стан, ОСОБА_1 вважав, що ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу на утримання бувшого подружжя, який є особою з інвалідністю.
Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2025 року об`єднано справу № 678/1851/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання подружжя зі справою № 678/1611/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання в одне провадження.
Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 травня 2026 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_3 , яка продовжує навчання - половину вартості навчання за період з 01 вересня 2025 року по 31 січня 2026 року у розмірі 5 820 грн. 75 коп., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., витрати на здійснення перекладу документів у розмірі 2 600 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання подружжя відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, тому просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання подружжя, який є непрацездатним, у розмірі однієї шостої усіх видів заробітку ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Апелянт посилається, що відповідно до довідки від 09.09.2025 року платіж отриманий від студентки ОСОБА_3 за час навчання у Вищій професійній школі дизайну одягу та Середній промисловій школі одягу за 2024-2026 навчальні роки становить 18 550 чеських крон. Враховуючи те, що платіж за навчання зроблено ОСОБА_3 , дитина не потребує матеріальної допомоги.
Крім того, позивачка не надала суду доказів існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини при наявності можливості проходження навчання у закладах освіти в Україні або за кордоном на державній формі навчання, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що зокрема, залежить від матеріальних можливостей і бажання батьків, а також без погодження такого вибору батьком дитини.
Також апелянт посилається, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12ААВ № 090221 від 04.08.2020 року і пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.09.2020 року він є особою з інвалідністю ІІІ групи та отримує пенсію у розмірі 3038 грн. Майже вся його пенсія витрачається на лікування в закладах охорони здоров`я та реабілітацію і утримання неповнолітньої доньки яка навчається у Державному навчальному закладі «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» м. Хмельницький та проживає у гуртожитку у період навчання.
Крім того апелянта просить, враховувати його стан здоров`я і те що йому важко пересуватися. По місцю проживання він не може знайти роботи. Донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає з батьком та перебуває на його утриманні, що підтверджується довідкою від 27.10.2025 року № 644-а, виданою виконавчим комітетом Меджибізької селищної ради Хмельницького району.
Судовим наказом Летичівського районного суду Хмельницької області від 23.02.2026 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак ОСОБА_2 ухиляється від виконання вказаного наказу.
Враховуючи вищевказані обставини ОСОБА_1 має дохід нижчий від прожиткового рівня матеріального забезпечення. В свою чергу ОСОБА_2 вже довгий період часу проживає за кордоном, де працює і має високі доходи, окрім того отримує дохід від здачі в оренду належної їй земельної ділянки у розмірі 19 480 грн. 52 коп., що підтверджується довідкою від 23.10.2025 року № 69. Також суд не врахував, що ОСОБА_2 має у приватній власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , відтак ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу на утримання бувшого подружжя.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі і є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочним рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 24.09.2025 року шлюб між сторонами розірвано.
Дочка сторін ОСОБА_3 досягла повноліття, але продовжує навчання у Вищій професійній школі дизайну одягу та Середній промисловій школі одягу у місті Празі, Чеської Республіки.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів у зв`язку з навчанням позивачка посилалася, що донька сторін не працевлаштована у неї відсутнє джерело доходу, позивачка несе повні витрати на утримання доньки. Відповідач не утримує та не цікавиться життям доньки, фізично здоровий, інших утриманців непрацездатного віку у нього немає. Має на праві власності земельні ділянки які здає в оренду, будинок, трактор та автомобіль, а відтак має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки що продовжує навчання.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, є одним із способів захисту їхніх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Наведеному відповідають і роз`яснення, викладені в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз`яснено в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Аналогічна правова позиція висвітлена в Постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.
Відповідно до вимог ст. ст 12,13,81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності з ч. 1 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести потребу в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.
Тому звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на період навчання, необхідно надати всі наявні докази, що підтверджують необхідність отримання такого утримання, наприклад: довідка про вартість навчання, в разі якщо дитина навчається на контрактній формі навчання, докази, що підтверджують вартість проживання в гуртожитку чи договір оренди іншого житла, виписка з банківського рахунку дитини, чи будь-які інші докази на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у нього потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).
Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Тож, вирішуючи питання про стягнення аліментів суд має встановити матеріальне становище платника та отримувача аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів тощо.
Обов`язок доведення того факту, що особа в силу тих чи інших обставин не може здійснювати сплату аліментів покладається на самого платника аліментів.
Підсумовуючи вищевикладене, на відмінну від стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання не є безумовним та потребує доказування таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 надала суду докази навчання ОСОБА_3 у Вищій професійній школі дизайну одягу та Середній промисловій школі одягу у місті Празі, Чеської республіки. Вартість навчання за 2024-2025 та 2025-2026 навчальні роки склала 18 550 чеських крон.
Крім того позивачкою надано договір резервації-суборенди відповідно до якого вартість щомісячної платні за оренду квартири становить 18 990 чеських крон.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
При цьому суд першої інстанції задовольнив позов та стягнув аліменти одноразовим платежем у вигляді половини вартості навчання за період з 01 вересня 2025 року по 31 січня 2026 року у розмірі 5 820 грн. 75 коп, оскільки позивачкою доведено необхідність відшкодування таких витрат у зв`язку з навчання повнолітньої дочки сторін.
Рішення суду в цій частині позивач не оскаржила та фактично з таким рішенням погодилась.
Щодо вимог зустрічного позову, колегія суддів виходить з наступного.
ОСОБА_1 звертаючись до суду зазначив, що 04 серпня 2020 року Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією видана довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №090221 згідно якої ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, загальне захворювання, інвалідність встановлена безтерміново, наявні протипоказання важкої фізичної праці.
Згідно довідки про доходи № 2028643724006028 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області і отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3 038 грн. щомісячно.
Донька ОСОБА_4 проживає з ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні, що підтверджується довідкою від 27.10.2026 року №644-а, виданою виконавчим комітетом Меджибізької селищної ради Хмельницького району. ОСОБА_4 навчається у Державному навчальному закладі «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» м. Хмельницький за професією «Кухар, кондитер» та у дні навчання проживає у гуртожитку.
Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного (ч. 1). Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (ч. 2).
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи (ч. 3 ст 75 СК України).
Згідно ст. 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу (ч. 1). Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу (абз. 1 ч. 2).
Як зазначено у ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою (ч. 1). За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі (ч. 2). Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед (ч. 3).
В силу ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч. 1). Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це (ч. 3).
За приписами ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 1). Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення (ч. 2).
Отже, у ч. 2 ст. 75 СК України надано перелік загальних умов для надання утримання одному з подружжя: 1) його непрацездатність; 2) потреба у матеріальній допомозі; 3) здатність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу. В даному випадку мова йде про юридичний склад, який містить юридичні факти, що є підставою для набуття одним з подружжя права на утримання і створення обов`язку для іншого з подружжя таке утримання надавати.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 29.09.2020 року та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 090221, відповідно до якої ОСОБА_1 протипоказана важка фізична праця.
Дійсно відповідно до довідки про доходи № 2028 6437 2400 6028 ОСОБА_1 щомісячно отримує пенсію в розмірі 3 038 грн, однак, крім цього ОСОБА_1 є власником трьох земельних ділянок, які він здає в оренду та отримує додатковий дохід. Так, в квітні 2023 року ОСОБА_1 отримав від орендаря орендну плату в сумі 47307,67 грн., в лютому 2024 року 35440,99 грн., в липні 2024 року як додаткове благо 111801,24 грн., в квітні 2025 року орендну плату в сумі 44415,57 грн.
Крім того, ОСОБА_1 на праві власності володіє рухомим майном у вигляді легкового автомобіля і трактора, нерухомим майном у вигляді житлового будинку, а також судовим наказом Летичівського районного суду Хмельницької області від 23.02.2026 року з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти щомісячно у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із дня подання до суду заяви про видачу судового наказу - з 17 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Тому суд критично оцінює доводи апелянта щодо потреби у матеріальній допомозі та необхідності стягнення з ОСОБА_2 аліментів на його утримання. Крім того, сам факт неможливості працевлаштування за станом здоров`я, не підтверджено наданими доказами у справі, оскільки вони підтверджують лише протипоказання до виконання важкої фізичної праці, але не свідчать про повну втрату працездатності чи неможливість здійснювати іншу діяльність, яка не потребує значних фізичних навантажень. Таким чином твердження апелянта про відсутність можливості знайти роботу, суд оцінює критично.
Також, суд критично оцінює доводи апелянта щодо отримання колишньою дружиною високого доходу за кордоном, оскільки такі доводи не підтверджуються належними та достатніми доказами, отже ОСОБА_1 не доведено його потреби у матеріальній допомозі з боку колишньої дружини і її можливість надавати таку матеріальну допомогу, з огляду на такі обставини справи, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги, що дитина не потребує матеріальної допомоги, позивачка не надала суду доказів існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини при наявності можливості проходження навчання у закладах освіти в Україні або за кордоном на державній формі навчання, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що зокрема, залежить від матеріальних можливостей і бажання батьків, а також без погодження такого вибору батьком дитини слід відхилити.
Вид навчання, навчальний заклад, місце навчання повнолітня дитина може обирати сама без погодження з батьками, так як є повнолітньою дієздатною особою і такі її дії не потребують будь-якого погодження з батьками.
При цьому, враховуючи вищевказані доходи апелянта, сплата апелянтом одноразового платежу у вигляді половини вартості навчання за період з 01 вересня 2025 року по 31 січня 2026 року у розмірі 5 820 грн. 75 коп не є для нього непомірним тягарем, він може сплатити таку суму і це не призведе до суттєвого погіршення його майнового стану.
З вищевказаних в мотивувальній частині підстав суд відхиляє і твердження апелянта, що він є повністю непрацездатним, не може працювати має низький дохід.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта, про невиконання ОСОБА_2 судового наказу від 23.02.2026 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки чинним законодавством передбачено примусові заходи для виконання такого судового рішення та відповідальність боржника за умисну несплату аліментів у вигляді пені, кримінальної відповідальності тощо.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області 22 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 02 вересня 2026 року.
Судді А.М. Костенко
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк