ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
03 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/20912/25 пров. № А/857/48280/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Курилець А. Р., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі № 380/20912/25 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року задоволено повністю адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено 09 березня 2026 року, копію якого отримано скаржником 13 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу подано 01 вересня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що - первинна апеляційна скарга була подана у межах строків на апеляційне оскарження;
- контролюючий орган у найкоротші терміни після повернення апеляційної скарги
звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з повторною апеляційною скаргою;
- дана апеляційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення
для формування єдиної правозастосовної практики;
- посилається на практику Верховного Суду щодо необхідності врахування своєчасного первинного звернення з апеляційною скаргою, добросовісної процесуальної поведінки;
- зазначає практику Європейського Суду з прав людини, наголошуючи на необхідності забезпечення ефективного доступу до суду та недопущення надмірного формалізму під час застосування процесуальних норм, який може призвести до обмеження права на апеляційний перегляд судового рішення.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя апеляційної інстанції виходить з наступного.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 січня 2023 року у справі №560/10231/21, від 22 лютого 2023 року у справі №560/1608/22.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд зазначає, що таке право не є абсолютним.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції враховує, що первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось (06.04.2026) у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, однак така повернута ухвалою апеляційного суду від 16 квітня 2026 року (копію отримано 16.04.2026).
Водночас повторне подання апеляційної скарги не відбулося упродовж розумного строку, оскільки здійснено через сто тридцять дев`ять (139) днів після отримання копії відповідної ухвали суду від 16 квітня 2026 року про повернення первісної скарги. Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.
Скаржник не вжив у максимально стислі строки заходів щодо подання апеляційної скарги повторно.
Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань. Також суд апеляційної інстанції підкреслює, що недоліки, які зумовили для повернення вперше поданої апеляційної скарги не усунуті станом на момент повторного звернення, позаяк судовий збір не сплачено.
Наведена вище обставина свідчать, що скаржником не продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження, оскільки недоліки фактично не усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
Варто наголосити, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі N 640/3770/21, від 10 грудня 2024 року у справі N 560/2929/24.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява N 35548/06). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява N 23436/03).
Своєю чергою заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення ЄСПЛ у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07 липня 1989 року, заява N 11681/85).
Суд зазначає, що принцип ефективного судового захисту, гарантований статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (European Convention on Human Rights, 1950), охоплює не лише реальну можливість звернення до суду, але й передбачає обов`язок сторін діяти добросовісно і не використовувати процесуальні механізми для затягування чи уникнення виконання судового рішення.
Такий підхід відповідає сучасним європейським стандартам, спрямованим на запобігання зловживанням процесу і забезпечення справедливого балансу між правом на доступ до суду та принципом правової визначеності.
До того ж, Головне управління ДПС у Львівській області, крізь компетенційну призму, не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Отже, із заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, не вбачається наявності обставин, що вплинули на можливість своєчасного подання відповідачем апеляційної скарги і унеможливили її подання у встановлений законодавством строк.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені в заяві Головного управління ДПС у Львівській області від 01.09.2026.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі № 380/20912/25 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Р. Курилець