УХВАЛА
03 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 297/3662/25
адміністративне провадження № К/990/38327/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі №297/3662/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного державного виконавця Берегівського ВДВС про скасування постанови про арешт коштів боржника,
У С Т А Н О В И В:
14 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі №297/3662/25, у якій просить її скасувати повністю та прийняти нову ухвалу, якою повернути справу до апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання звільнення від сплати судового збору апелянта.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас частиною шостою статті 328 КАС України передбачено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
Отже, тлумачення положення частини першої статті 328 КАС України у логічному взаємозв`язку з приписами частини шостої цієї самої статті дає підстави для висновку, що касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, тільки після перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку саме за апеляційною скаргою такої особи.
Проаналізувавши на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвалені у цій справі судові рішення, суд встановив, що у цій справі позивачем є ОСОБА_2 , яка звернулася до суду з позовом до Головного державного виконавця Берегівського ВДВС про визнання протиправною та скасування постанови від 24 жовтня 2025 року державного виконавця Берегівського відділу державної виконавчої служби Турані Аліною Іванівною у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 24 жовтня 2025 року про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення на користь ТОВ «ВОДОКАНАЛ КАРПАТВІЗ» згідно судового наказу № 297/2639/25.
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2026 року у справі № 297/3662/25 залишено без руху. Встановлено ОСОБА_3 десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року, довідку з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат за 2025 рік, або документу про сплату судового збору. Також в ухвалі роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаного недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України така буде їй повернута.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2026 року у справі № 297/3662/25 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
Наведене свідчить, що під час розгляду справи №297/3662/25 у судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 не був її учасником, із заявою про залучення його до участі у цій справі до суду першої інстанції не звертався.
У суд апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулась позивачка - ОСОБА_3 . Резолютивна частина ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року не містить прямих вказівок щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 .
Отже, Верховний Суд зауважує, що судове рішення, оскаржено незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення адміністративним судом першої інстанції є заявник касаційної скарги, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником касаційної скарги і сторонами спору не може братися до уваги.
Отже, ОСОБА_1 не брав участі у справі та не ініціював апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. У касаційній скарзі скаржником не конкретизовано та необґрунтовано, як ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі №297/3662/25 порушує його права, свободи та інтереси.
Щодо клопотання скаржника про залучення його до участі у справі як третю особу, то Суд зазначає, що нормами КАС України визначене, що залучення третіх осіб відбувається виключно під час розгляду справи в судах першої або апеляційної інстанцій до початку розгляду справи по суті (стаття 49 КАС України).
Щодо підстав касаційного оскарження, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга; у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Верховний Суд зазначає, що касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.
Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу позивача на підставі частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з невиконанням вимог ухвал суду про залишення апеляційних скарг без руху.
Проте, касаційна скарга не містить обґрунтувань у чому саме полягає порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права при поверненні апеляційної скарги позивача на підставі частини другої статті 298 КАС України.
Суд наголошує, що підставами касаційного оскарження можуть бути не будь-які порушення процесуального права, а лише ті, які впливають на правильність вирішення судом процесуального питання або які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332, 333 КАС України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі №297/3662/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного державного виконавця Берегівського ВДВС про скасування постанови про арешт коштів боржника повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Білак