РІШЕННЯ
іменем України
Справа № 285/3808/26
провадження у справі № 2-а/0285/87/26
03 вересня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Сташків Т. Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,
за участі позивача ОСОБА_1 , його представника Гаврилюка І. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
22.06.2026 позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив скасувати постанову серії ЕНА № 7149049 від 06.05.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, провадження у справі закрити. Також просив поновити строк на оскарження зазначеної постанови, як пропущений із поважних причин.
В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваною постановою від 06.05.2026 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що він 06.05.2026 о 15-37 год. по вул. Станційна у с. Колодянка керував транспортним засобом не маючи при собі прав на керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Зазначену постанову вважає незаконною, оскільки неправомірних дій він не вчиняв, а працівником поліції вказана постанова винесена без будь-якого доказу, який би підтверджував вчинення ним правопорушення. У той день за кермом був ОСОБА_2 . Крім того, уповноваженою особою Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області вказану постанову прийнято із порушенням встановленої законом процедури. Копія постанови йому не була вручена на місці складення, а про її існування дізнався лише 11.06.2026 від свого адвоката, який знайомився із матеріалами справи № 285/2962/26 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за подіями того дня. Тому строк на оскарження постанови пропустив із поважної причини. З метою захисту своїх прав змушений звернутись до суду.
17.08.2026 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Наголосив, що дії поліцейського правомірні, оскільки позивач порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Також долучили відеозапис з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського. Винесена постанова є доказом винних дій позивача. Безкарність правопорушника заохочує на вчинення нових проступків і подає негативний приклад іншим нестійким особам. Просив розгляд справи провести без його присутності.
Відповіді на відзив до суду не надійшло.
У судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позову. Позивач пояснив, що автомобіль Опель Зафіра належить йому. У той день за кермом був його товариш ОСОБА_2 , однак поліцейські вважали водієм саме його. Він не має посвідчення водія, оскільки у 2022 році був позбавлений права керування строком на 1 рік та не вживав заходів для їх відновлення.
Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.
06.05.2026 інспектором Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області Осінським О. А. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7149049, відповідно до якої ОСОБА_1 06.05.2026 о 15:37:16 год по вул. Станційній у с. Колодянка керував автомобілем Опель Зафіра, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.9в) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Наявна відмітка про відмову ОСОБА_1 від отримання копії постанови (а. с. 6).
Щодо питання про поновлення строків звернення до суду із позовом
Оскільки постанова від 06.05.2026 не була вручена ОСОБА_1 на місці події та із долучених відео доказів не вбачається факту ознайомлення із її текстом саме 06.05.2026 та відмови останнього від її отримання, тому суд вважає, що позивачем доведено наявність об`єктивних обставин, які позбавляли його можливості звернутися до суду із адміністративним позовом у строк, встановлений законом.
Відтак суд визнає поважними причини пропуску строку для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.
Щодо обґрунтованості позовних вимог
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.1 а) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем до відзиву долучено відеозапис із реєстратора патрульного автомобіля, на якому зафіксовано як патрульний автомобіль наближається до сірого автомобіля, із водійських дверцят якого виходить ОСОБА_1 .
На записі із портативного відеореєстратора поліцейського зафіксовано бесіду ОСОБА_1 із працівниками поліції у патрульному автомобілі. Останній відкликається на звернення "Пане водій", повідомляє, що їхав із с. Орепи і одночасно говорить, що автомобіль стояв. Про наявність іншого водія його автомобіля не говорить протягом всього часу спілкування із працівниками поліції з 15-44 до 16-01 год. Неодноразово пропонує вирішити питання "по-людськи".
Особа, яку позивач називає водієм у вказаному випадку, ОСОБА_2 , у судове засідання для дачі пояснень під присягою не з`явився.
Відтак аналізуючи зазначені обставини у сукупності, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_1 06.05.2026 по вул. Станційній у с. Колодянка керував автомобілем Опель Зафіра, д.н.з. НОМЕР_1 .
Також зважаючи на пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні, що посвідчення водія у нього відсутнє, оскільки він позбавлений права керування, тому доведеним є порушення ним п. 2.1 а) ПДР України щодо керування транспортним засобом без посвідчення водія.
Одночасно суд погоджується із позицією представника позивача, що на долученому у відзиві відео не зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про суть інкримінованого йому адміністративного правопорушення; роз`яснення йому його процесуальних прав та обов`язків та процедуру розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Проте відсутність відеодоказів на підтвердження зазначених подій не свідчить про наявність незаконних дій працівників поліції чи недотримання ними процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Позивачем не надано доказів про порушення працівниками поліції установленого порядку розгляду адміністративної справи.
Отже в судовому засіданні встановлено, що позивач керував автомобілем без посвідчення водія, а тому працівником поліції було правомірно винесено постанову притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням вимог чинного законодавства, стягнення у виді штрафу накладене у межах санкції інкримінованої статті, доказів, які б спростовували факт адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах доказами, тому у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 243, 255, 295 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Поновити ОСОБА_1 строки звернення до суду із адміністративним позовом.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 7149049 від 06.05.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, закриття провадження у справі відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Дата складення повного тексту судового рішення 03.09.2026.
Суддя Т. Г. Сташків