Ухвала № 139458383 у справі № 376/2625/26 від 03.09.2026

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2625/26

Провадження № 2/376/2252/2026

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2026 року суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сквирська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визначення частки майна у спільній сумісній власності та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,

установив:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Соболь Б.В., звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .. Після його смерті позивач у встановлений законодавством строк звернулася до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав, у той же час у оформлені частки на будинок по АДРЕСА_1 було відмовлено. Зазначає, що 2/3 частки будинку по АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Посилаючись на викладене просить визначити частку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у спільному майні подружжя та визнати за позивачем у поряду спадкування право власності на вказану частку.

Розглянувши позовну заяву та матеріали додані до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, спосіб захисту прав або інтересів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначення доказів, що підтверджують ці обставини.

У позовній заяві не зазначено, яке саме право або охоронюваний законом інтерес позивача порушено, не визнано чи оспорено відповідачем та яким чином заявлена вимога забезпечить відновлення такого права.

Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника приватизованого будинку або квартири частки кожного зі співвласників є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а для оформлення права на спадщину закон не вимагає судового рішення про визначення частки спадкодавця.

У постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 522/3974/20 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що визначення частки померлої особи у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту, оскільки вирішення судом питання про права особи, яка померла і не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить закону. Належним способом захисту прав спадкоємця за наявності відповідних підстав може бути позов про визнання права власності або права на частку у праві спільної власності в порядку спадкування.

Вказане не є підставою для відмови у відкритті провадження на цій стадії, однак позивач повинен уточнити зміст позовних вимог, зазначити, яке саме його право порушено або не визнається, та обґрунтувати відповідність обраного способу захисту змісту такого права.

Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом з тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Отже, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивач повинен зазначити у прохальній частині позовної заяви про один чи декілька ефективних способів захисту порушеного права, визначених частиною 2 статті 16 ЦК України чи іншими спеціальними законами, який (які) слід застосувати судом для забезпечення відновлення порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу позивача.

Згідно з ч. 5 ст. 176 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У той же час позивач вказує, що із заявою про прийняття спадщини вона звернулася до нотаріуса вчасно, однак до позовної заяви не надано жодного доказу на підтвердження вказаної обставини, зокрема відсутнє свідоцтво про прийняття спадщини, не вказано чи заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 ..

До позовної заяви не додано постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії або іншого документа, який підтверджував би наявність перешкод в оформленні спадкових прав у позасудовому порядку.

Про обов`язкову наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, також зазначено у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.

Згідно з п.п. 23, 24 вказаної Постанови судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 вищевказаної Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відсутність вмотивованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій свідчить про відсутність спору та передчасне звернення позивача до суду з вказаною позовною вимогою, доказів, які б свідчили про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину суду не надано.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги майнового характеру: визначення частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору для фізичної особи в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з квитанцією від 01.09.2026 р., позивач сплатив судовий збір в сумі 1 331,20 гривень, тобто з врахуванням оціночної вартості майна та предмета позову, позивачем сплачено судовий збір по одній майновій вимозі.

Відповідно до квитанції від 01.09.2026 р., позивач сплатив судовий збір у сумі 665,60 грн., таким чином судовий збір за другу вимогу майнового характеру сплачено частково.

Отже позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 665,60 грн. та надати підтверджуючі документи.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.175-177,185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сквирська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визначення частки майна у спільній сумісній власності та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Для усунення вказаних недоліків надати позивачеві строк до п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, в іншому випадку позовну заяву буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С Суддя І. Г. Батовріна