Справа № 569/16232/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,
учасники справи в судове засідання не з`явились,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки,
встановив:
03 липня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2026 року справа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі.
Представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій зазначено, що у позовній заяві позивачем було наведено обставини щодо завдання їй внаслідок невиконання рішення Рівненського міського суду у справі № 2-10925/10 від 16 листопада 2010 року моральної шкоди та визначено її розмір у грошовому еквіваленті, однак у прохальній частині позовної заяви вказану вимогу помилково не зазначено та відповідну суму не включено до ціни позову. Посилаючись на положення пункту 2 частини першої статті 49 ЦПК України, представник позивача просить збільшити позовні вимоги, а саме: стягнути з відповідача збільшення суми боргу за рахунок індексу інфляції у розмірі 43 856,53 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 12 661,03 грн, а також моральну шкоду у розмірі 8 000 грн.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.
Водночас під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Разом із тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені у ст.16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.
Судом встановлено, що подана представником позивача заява про збільшення позовних вимог подана до початку першого судового засідання, тобто у строк, передбачений пунктом 2 частини першої статті 49 ЦПК України. До заяви додано докази направлення її копії та доданих до неї документів відповідачу.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог та продовження розгляду справи з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 260, 261, 353 ЦПК України, суд ,
постановив:
Заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки задовольнити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки викласти у наступній редакції:
«1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : інфляційні втрати у розмірі 43 856,53 грн; три проценти річних від простроченої суми у розмірі 12 661,03 грн; моральну шкоду у розмірі 8 000 грн. Всього стягнути 64 517,56 грн. 2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».»
Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням уточнених позовних вимог.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА