Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
Справа № 695/1496/26
номер провадження 2/695/1947/26
02 вересня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі
судді Апанасенко К.І.,
за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
УСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором у розмірі 20 673,19 грн.
Позов мотивує тим, що 24.11.2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0440/82/0438377, відповідно до якого банк відкрив позичальнику картковий рахунок, з кредитним лімітом в розмірі 1900 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 24.11.2021 року, та сплатити проценти за користування кредитними коштами в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом - 45.0% річних. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, у порядку, передбаченому умовами кредитного договору. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладених з первісними кредиторами договорів факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ ««Коллект Центр» суму заборгованості за кредитним договором, судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.04.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явилася, але в позові просила здійснювати розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
У судове засідання відповідач не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв від нього на адресу суду не надходило, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не було подано.
Отже, відповідач належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справу, про що вказано в позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.
Згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
24.11.2017 року відповідач власноруч підписав заяву -анкету на отримання карткового кредиту «Кредитна картка» № 010/0440/82/0438377 у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідно до умов якої банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 1900 грн (поточний ліміт на картковий рахунок). Строк Кредиту - 48 місяців з 24.11.2017 (дата надання кредиту) по 24.11.2021 (дата повного погашення кредиту). Процентна ставка фіксована 45% річних (п.1.4 - 1.5 договору).
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, а Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Зокрема, згідно з умовами договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок (далі-КР) № [номер приховано] в гривні, а також забезпечив проведення платіжних розрахунків за цим рахунком за операціями, що підтверджується випискою по рахунку за період з 24.11.2017 по 13.11.2019, наданою банком.
Відповідно до розрахунку заборгованості по картковому кредиту ОСОБА_1 , наданого АТ "Райффайзен Банк Аваль", станом на 13.11.2019 сума заборгованості відповідача становила 10 654,37 грн.
20.09.2019 згідно з договором №114/2-19-F Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0440/82/0438377 від 24.11.2017.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору №114/2-19-F від 20.09.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 10654,37 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 460,91 грн; заборгованість за відсотками 193,46 грн.
Згідно платіжної інструкції № 1 та № 2 від 20.09.2019 року ТОВ ФК «Кредит Капітал» провело оплату АТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором відступлення №114/2-19-F від 20.09.2019.
Згідно наданого ТОВ ''ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" розрахунку заборгованості за договором № 010/0440/82/0438377, станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача за договором складає: 20 673,19, яка складається із залишку заборгованості, станом на 13.11.2019 року в сумі 10 654,37 грн та заборгованості за нарахованими відсотками, згідно кредитного договору, в розмірі 9763,04 грн, які нараховані за період з 13.11.2019 року по 23.11.2021.
10.01.2023 згідно з договором №10-01/2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0440/82/0438377 від 24.11.2017. В подальшому було укладено додаткову угоду 10-12 від 04.02.2025, за умовами якої внесено зміни в Реєстри Боржників, що є Додатками до договору № 10-01/2023.
28.02.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог. У такий спосіб була проведена оплата за низкою договорів відступлення права вимоги, у тому числі за договором 28-12/2022 від 28.12.2022.
Згідно із змінами в реєстр боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року заборгованість відповідача перед позивачем становить сума заборгованості за основним зобов`язанням 10 460,91 грн; заборгованість за відсотками - 9763,04 грн; відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України 449,24 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 010/0440/82/0438377 від 24.11.2017, станом на 12.03.2026 розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом становить 20 673,19 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 460,91 грн.; заборгованість за відсотками - 9763,04 грн; 3 % річних - 79,10 грн; інфляційні збитки 370,14 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.
Відповідно до приписів ч.1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч.1, ч.2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положеннями статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1, ч.2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно положень статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 статті 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установив суд, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту, відповідно до якого банк відкрив відповідачеві картковий рахунок з кредитним лімітом в розмірі 1900 грн. Надана позивачем виписка по картковому рахунку відповідача в банку підтверджує використання ним кредитних коштів банку протягом періоду часу з 24.11.2017 до 16.11.2019.
Згідно наданого АТ "Райффайзен Банк Аваль" розрахунку заборгованості по картковому рахунку на ім`я ОСОБА_1 станом на 13.11.2019 та виписки по його картковому рахунку в банку, останньою датою використання коштів за рахунком є 16.01.2019.
Згідно вказаного розрахунку банку станом на 13.11.2019 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 10 654,37 грн, з яких 9200 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 1260,91 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом, 193,46 коп. - заборгованість за відсотками.
Надаючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не спростовано правильності вказаного розрахунку заборгованості, і даний розрахунок відповідає узгодженим між сторонами договору умовам кредитного договору №010/0440/82/0438377 від 24.11.2017.
Таким чином, станом на 13.11.2019 заборгованість відповідача перед банком за вказаним кредитним договором складає 10 654,37 грн.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, пунктом 1 ч.1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до п. 10.6 укладеного відповідачем договору банк має право банк має право без згоди Клієнта відступити свої права вимоги за Кредитом, у т.ч. за Недозволеним овердрафтом, будь-якій особі або обтяжити ці права іншим чином, про що повідомляє Клієнта шляхом направлення письмового повідомлення рекомендованим листом за адресою Клієнта, зазначеною в Заяві. З моменту відступлення Банком права вимоги, КР закривається, погашення заборгованості за Кредитом здійснюється Клієнтом на рахунки нового кредитора.
Як було встановлено, 20.09.2019 права вимоги до відповідача від банку перейшли за договорами про відступлення права вимоги до ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", а потім - до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР".
Із наданих суду витягів із реєстрів вимог боржників до указаних договорів про відступлення права вимоги суд дійшов висновку, що після відступлення прав вимоги до відповідача ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" і ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" здійснили додаткові нарахування боргу по відсотках ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки: припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови).
У даній справі проценти нараховано боржнику саме за понадстрокове користування кредитом, за час, коли ОСОБА_1 не користувався кредитним лімітом/ коштами (доказів зворотного суду не надано, а згідно з п. 10.6 договору кредитний рахунок відповідачеві в банку закрито). Про це свідчать розрахунки заборгованості, зроблені після 20.09.2019, тобто після переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт капітал», а в подальшому і ТОВ «Коллект Центр».
Нарахування таких процентів визнаються судом неприйнятними з обставин, зазначених вище.
Тому стягненню з відповідача підлягає сума боргу, визначена банком відповідно до умов та в межах строку договору, - 10 654,37 грн.
Окрім того, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" законно нарахувало відповідачеві заборгованість за ст. 625 ЦК України - 3% річних та інфляційні збитки, які обчислені математично вірно в межах дозволеного законом періоду, до введення в Україні режиму воєнного стану.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідні суми боргу відповідача - 79,10 грн боргу по 3% річних та 370,14 грн інфляційних збитків - обчислені в розрахунку заборгованості, наданому ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", і згідно з договором факторингу №10-01/2023 та додатковою угодою до нього від 04.02.2025 № 10/2 право на ці суми боргу перейшло до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" .
Отже, загальна сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача, становить 11103,61 грн.
Щодо судових витрат, які підлягають стягненню по справі, суд вирішує наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).
Предмет позову в даній цивільній справі - стягнення боргу на суму 20 673,19 грн. Справа є малозначною в силу прямої вказівки пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України.
Згідно з актом про надання правової допомоги № 19 від 27.02.2026 між адвокатським об`єднанням «Лігал Aссістанс» та позивачем до числа наданих послуг включено надання двох усних консультацій вартістю 4 тис. грн та складання позовних заяв про стягнення боргу на загальну суму 9 тис. грн.
При цьому вартість роботи адвоката з надання консультацій на суму 4 тис. грн та складання позову вартістю 9 тис. грн, враховуючи витрачений ним час, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, кількість складених процесуальних документів по справі, може бути визначена судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.
Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 3 000 грн.
Згідно платіжної інструкції позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог у розмірі 11 103,61 грн (53,71 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1429,98 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 284, 353-354 ЦПК України, ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у розмірі 11 103,61 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 1429,98 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя К.І. Апанасенко