Справа № 761/31799/26
Провадження № 2-о/761/485/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Шевченко І. М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
установила:
У серпні 2026 року ОСОБА_1 подав до Шевченківського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» указану заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України в порядку ст. 317 ЦПК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 серпня 2026 року заяву залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками та надано заявникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати трьох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Заявник отримав копію ухвали суду від 05 серпня 2026 року - у цей же день о 21:42 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Однак у відведений судом строк і до цього часу недоліків заяви - не усунув.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно із ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини (справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії») від 07.07.1989 зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №490/9587/18 передбачено, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Однак заявник будучи обізнаним про необхідність усунення недоліків заяви, не реалізував своїх процесуальних обов`язків належним чином, у встановлений судом строк і до цього часу не усунув недоліків заяви, зазначених в ухвалі суду від 05 серпня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно із ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З урахуванням викладеного, заяву слід визнати неподаною та повернути заявнику.
Керуючись ст. 2, 10, 13, 175, 177, 185, 259 - 261, 294, 317, 318 ЦПК України, -
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - визнати неподаною і повернути заявнику.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. М. Шевченко