Справа № 209/3823/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року с. Кринички
Суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з цим позовом та просить розірвати шлюб, зареєстрований 05 жовтня 2013 року між нею та ОСОБА_2 .
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невиконанням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, щодо надання документа, що підтверджує сплату судового збору або наявність підстав для звільнення від його сплати.
ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду з клопотанням, у якому вона просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». В обґрунтування клопотання позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину від іншого чоловіка, у зв`язку з чим перебування в офіційному шлюбі перешкоджає реєстрації народження дитини на біологічного батька. Також зазначає, що не працює у зв`язку з народженням дитини, у зв`язку з чим просить врахувати її матеріальне становище та звільнити від сплати судового збору.
Дослідивши подане клопотання та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а за визначених законом умов також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість застосування відповідного процесуального механізму у разі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Предметом позову у цій цивільній справі є розірвання шлюбу, тобто спір стосується сімейних правовідносин.
Разом з тим, саме по собі віднесення предмета позову до категорії справ, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не зумовлює автоматичного звільнення особи від сплати судового збору. Зі змісту наведеної норми вбачається, що вирішення питання про звільнення від сплати судового збору здійснюється судом з урахуванням, зокрема, майнового стану особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може враховувати майновий стан сторони, зокрема, інформацію про розмір її доходу за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого майна, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, що мають значення для оцінки майнового стану сторони.
Таким чином, особа, яка звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обставини, які свідчать про її майновий стан, та надати докази на їх підтвердження, які дають суду можливість оцінити реальну спроможність особи сплатити судовий збір.
Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу на те, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану особи, а застосування відповідного механізму є правом суду, а не його безумовним обов`язком.
З поданого позивачкою клопотання вбачається, що вона посилається на відсутність роботи у зв`язку з народженням дитини та на необхідність невідкладного розірвання шлюбу з огляду на необхідність реєстрації народження дитини на її біологічного батька.
Разом з тим, позивачкою не надано належних та достатніх доказів, які б давали суду можливість об`єктивно оцінити її майновий стан та встановити неможливість сплати судового збору.
Зокрема, до клопотання не додано відомостей про розмір отриманих нею доходів за попередній календарний рік, відомостей про отримання або неотримання соціальних виплат, допомог чи інших доходів, відомостей про наявність чи відсутність у власності нерухомого та рухомого майна, банківських рахунків, інших активів або інших обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість сплати судового збору.
Сам по собі факт нездійснення позивачкою трудової діяльності у зв`язку з народженням дитини, за відсутності інших належних доказів її майнового стану, не є достатньою підставою для висновку про неможливість сплати судового збору. Також, посилання позивачки на необхідність прискореного розгляду справи у зв`язку з народженням дитини не є самостійною підставою для звільнення від сплати судового збору, встановленою Законом України «Про судовий збір».
Суд також враховує, що позивачка у позовній заяві просить розірвати шлюб, тобто звертається до суду за захистом власних сімейних прав, а не діє в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи. Відтак сама по собі наявність у позивачки дітей не є самостійною підставою для звільнення її від сплати судового збору.
За таких обставин суд приходить до висновку, що на час розгляду клопотання позивачкою не доведено наявності достатніх підстав для звільнення її від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд звертає увагу, що відмова у звільненні від сплати судового збору за наведених обставин не позбавляє позивачку права звернутися до суду з належним чином обґрунтованим клопотанням про застосування передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» процесуальних механізмів із наданням належних доказів її майнового стану.
З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Водночас, оскільки ухвалою суду від 14 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху саме у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору, позивачці необхідно надати можливість усунути зазначений недолік шляхом сплати судового збору та подання до суду відповідного документа.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3328 грн.
Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 1331,20 грн.
Враховуючи викладене, позивачці слід надати строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн. та подання до суду документа, що підтверджує його сплату.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Надати ОСОБА_1 строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року, шляхом: сплати судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу в розмірі 1331,20 грн.; надання суду документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Роз`яснити позивачці, що у разі неусунення зазначених недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.
Копію ухвали направити позивачці через підсистему «Електронний суд».
Суддя: В. В. Лісняк