У Х В А Л А
Справа №348/2510/26
Провадження № 2-аз/348/1/26
03 вересня 2026 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Гундяка Т.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 пред`явив позов до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення.
Позивачем ОСОБА_1 02.09.2026 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить: зупинити стягнення на підставі постанови № 000379 від 04 серпня 2026 року Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 4 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 348/2510/26; зупинити стягнення на підставі постанови № 000380 від 04 серпня 2026 року Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 4 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 348/2510/26.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що у провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській областіпро визнання протиправними та скасування постанов № 000379 та № 000380 від 04 серпня 2026 року про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Оскаржуваною постановою № 000379 від 04.08.2026 року на позивача накладено адміністративне стягнення за частиною 4 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн. Оскаржуваною постановою № 000380 від 04.08.2026 року на позивача також накладено адміністративне стягнення за частиною 4 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн. Таким чином, загальний розмір штрафів, стягнення яких оскаржується позивачем у справі № 348/2510/26, становить 102 000 грн.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів позивача. Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У даному випадку позивач оскаржує постанови, на підставі яких з нього може бути здійснено стягнення штрафів. Невжиття заходів забезпечення позову створює реальну можливість вчинення дій, спрямованих на примусове виконання оскаржуваних постанов, до вирішення судом питання щодо їх законності та обґрунтованості. У разі такого стягнення та подальшого задоволення позову позивач буде змушений вживати додаткових заходів для повернення стягнутих коштів, що може істотно ускладнити ефективне поновлення його порушених прав.
При цьому заявлений захід забезпечення позову безпосередньо пов`язаний із предметом спору, оскільки стосується виключно виконання постанов № 000379 та № 000380 від 04.08.2026 року, законність яких є предметом судового розгляду у справі № 348/2510/26. Застосування такого заходу не вирішує спір по суті, не позбавляє відповідача права на виконання оскаржуваних постанов у разі відмови у задоволенні позову та має виключно тимчасовий характер - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 348/2510/26.
Заявлений захід є співмірним із позовними вимогами, оскільки стосується лише тимчасового зупинення стягнення за постановами, законність яких оскаржується позивачем у справі № 348/2510/26. З огляду на те, що судовий розгляд справи по суті ще не завершено, а оскаржувані постанови залишаються чинними до вирішення спору судом, існує необхідність у тимчасовому запобіганні їх примусовому виконанню до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 348/2510/26. Враховуючи викладене, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, тоді як запропонований захід є безпосередньо пов`язаним із предметом спору, необхідним та співмірним із заявленими позовними вимогами.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 154 КАС України. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 289 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 299 КУпАП, яка визначає порядок звернення постанови до виконання, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Згідно ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Отже, системний аналіз наведених правових норм свідчить, що саме по собі оскарження особою постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги.
Суд зазначає, що невжиття вказаного позивачем забезпечення позову не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки оскаржені постанови підлягають примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 307 КУпАП.
Позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходу забезпечення позову, який він просить застосувати, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 152 КАС України, оскільки не надано доказів звернення до виконання та стягнення у примусовому порядку на підставі постанов № 000379 від 04.08.2026 та № 000380 від 04.08.2026.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. 150-154, 248, 256, 295 КАС України,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 03.09.2026.
Суддя Гундяк Т.Д.