Справа № 635/8107/15-ц
Провадження № 8/635/15/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання - Загайко Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року у справі № 635/8107/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, про визначення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Роганська селищна рада Харківського району Харківської області про визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволено повністю. Визначено порядок користування земельною ділянкою розміром 815,00 кв.м у домоволодінні АДРЕСА_1 , згідно першого варіанту висновку судової земельно-технічної експертизи № 7385 від 22.11.2016 у цивільній справі № 635/8107/15-ц, а саме: співвласниці ОСОБА_1 виділено в користування земельну ділянку № 1 площею 309,50 кв.м, яка припадає на 21/50 частину жилого будинку, в тому числі: 82,90 кв.м - під будовами; 226,60 кв.м - під двором та городом. Співвласниці ОСОБА_2 виділено в користування земельну ділянку № 2 площею 427,50 кв.м, яка припадає на 29/50 частин жилого будинку, в тому числі: 98,80 кв.м - під будовами; 328,70 кв.м - під двором та городом. Для обслуговування жилого будинку літ. «А-1» та прибудов співвласниці ОСОБА_1 пропонується виділити сервітут площею 5,0 кв.м на земельній ділянці ОСОБА_2 , співвласниці ОСОБА_2 - виділити сервітут площею 13,20 кв.м на земельній ділянці ОСОБА_1 . Межа між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 проходить у такий спосіб: - від червоної лінії по АДРЕСА_1 на відстані 5,25 м від межі домоволодінням АДРЕСА_4 ділянка довжиною 2,7 м, далі - уздовж стіни жилого будинку літ. «А-1», - поворот праворуч, по міжквартирній перегородці між приміщеннями «1-5» і «2-6», «1-4» і «2-5», «1-3» і «2-4», «1-2» і «2-3»; - поворот ліворуч, огинаючи стіни будівель літ. «А2-1», літ. «а2», літ. «А3-1» далі - ділянка завдовжки 2,8 м; поворот праворуч, ділянка довжиною 8,1 м; поворот праворуч, ділянка довжиною 2,5 м; поворот ліворуч, ділянка довжиною 14,50 м, до межі з домоволодінням по АДРЕСА_5 , розділяючи її на ділянки 9,27 м та 8,50 м. Границя користування земельною ділянкою по 1-му варіанту вказана в додатку № 2 висновку судової земельно-технічної експертизи № 7385 від 22.11.2016 червоним кольором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487,20 гривень та витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 3072,00 гривні, а всього 3559,20 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено; рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року залишено без змін.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року набрало законної сили 25 липня 2017 року.
13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 березня 2026 року заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
24 березня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року. На обґрунтування заяви зазначила таке.
16 лютого 2026 року та 21 лютого 2026 року ОСОБА_1 стало відомо про істотні обставини, які існували на момент розгляду справи № 635/8107/15-ц, але не були та не могли бути їй відомі (нововиявлені обставини та виключні через повномасштабне вторгнення агресора РФ).
За позовною заявою ОСОБА_2 , як співвласника домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_1 , в матеріалах справи № 635/8107/15-ц мають бути офіційні документи, на підставі яких за вимогами ЦПК України суддею відкрито провадження по суті щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою за вищевказаною адресою.
Земельна ділянка, на якій розташовано будинок, не приватизована через бездіяльність ОСОБА_2 з 1991 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співкористувачами земельної ділянки з 2011 року, у зв`язку з чим для розгляду справи залучено третю особу: Роганську селищну раду Харківського району Харківської області. Після відкриття провадження відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заперечення щодо унеможливлення розгляду справи по суті через порушення прав відповідача, а саме: 1) вимог частини 2 та частини 4 статті 120 Земельного кодексу України (право користування частиною земельної ділянки у повному обсязі на тих умовах, що були у попереднього землекористувача та як аналогія стаття 8 Цивільного кодексу України); 2) вимог статті 32 Конституції України (право на особисте життя - вікно з самовільно побудованої прибудови у 2012 році ОСОБА_2 виведено на частину земельної ділянки, якою користувалася ОСОБА_1 ); 3) вимог статті 3 Конституції України (право на безпеку життя - відсутня необхідна дозвільна документація для проведення змін у 2012 році спільного домоволодіння).
На розгляд суду надано усі документи, які підтверджують доводи відповідача в частині спершу приведення земельної ділянки до того стану, який існував на момент набуття відповідачем у 2011 році права власності на частину домоволодіння. При розгляді справи за участю ОСОБА_1 у підготовчих судових засіданнях 24 грудня 2015 року, 30 червня 2016 року, 27 січня 2017 року, суду надано докази щодо неможливості розгляду цивільної справи про визначення порядку користування земельною ділянкою через порушене право на безпечну життєдіяльність родини відповідача.
Під час користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем у справі порушено ряд законодавчих актів шодо своєчасного подання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому Законом; будівництва об`єктів містобудування згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої документації; звернення до відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 намагалася уникнути відповідальності за порушення прав користування земельною ділянкою відповідача у справі, яке існувало на момент набуття права власності, через що було порушено звичайний спосіб життя родини ОСОБА_1 з двома на той момент неповнолітніми дітьми. За неодноразовими зверненнями ОСОБА_1 представниками Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області проведено перевірки щодо незаконно здійсненої самовільної прибудови у 2012 році ОСОБА_2 , яка протягом тривалого часу не виконувала вимоги приписів Департаменту, у зв`язку з чим Харківським окружним адміністративним судом задоволено позовну заяву Департаменту у справі № 820/5018/18, проте під час розгляду справи ОСОБА_2 вказала, що не буде виконувати рішення суду та зносити самовільно побудовану нею у 2012 році прибудову.
Відповідачем надано достатньо доказів судам першої та апеляційної інстанції порушення прав та інтересів відповідача, але усі докази відповідача не взяті до уваги.
В умовах триваючого 5-й рік воєнного стану родина ОСОБА_1 не може отримати компенсацію за пошкоджену/знищену частину домоволодіння через ведення активних бойових дій у селищі Рогань. За відсутності ОСОБА_2 в межах України з червня 2022 року та за відсутності у неї правовстановлюючих документів у повному обсязі, ОСОБА_1 позбавлена можливості на державному рівні проводити відновлення своєї пошкодженої частини домоволодіння, внаслідок ведення активних бойових дій на початку повномасштабного вторгнення агресора РФ. Водночас до 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 самостійно власними коштами та силами проводила відновлення через не проведення обстеження органом місцевого самоврядування домоволодіння в цілому, до дня заселення у травні 2024 року до частини домоволодіння ОСОБА_2 невідомих осіб, якими на постійній основі порушується безпека життя і здоров`я родини ОСОБА_1 з неповнолітньою дитиною з тяжкими наслідками через знищення 1/3 частини від 21/50 частки домоволодіння ОСОБА_1 ..
У період воєнного стану у відкритому за заявою ОСОБА_1 від 06 вересня 2024 року кримінальному провадженні № 4202422[телефон приховано] від 15.10.2024, органом досудового розслідування за понад рік не здобуто доказів щодо наявності/відсутності в матеріалах справи № 635/8107/15-ц документів, на підставі яких судом відкрито провадження та за розглядом якої по суті 24 березня 2017 року порушено права користування земельною ділянкою та безпеку життєдіяльності відповідача ОСОБА_1 через службову недбалість при розгляді справи з задоволенням позовних вимог позивача ОСОБА_2 у повному обсязі.
При зборі доказів потерпілою стороною у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 4202422[телефон приховано] від 15.10.2024 ОСОБА_1 19 січня 2026 року направлено звернення до Архівного відділу Харківської районної державної адміністрації щодо надання документів, які начебто були надані позивачем у справі № 635/8107/15-ц для відкриття цивільного провадження та розгляду позовної заяви щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою. Відповідь з відмовою через відсутність згоди ОСОБА_2 у наданні документів щодо виділення у 1991 році земельної ділянки, за вихідним № 01-50/08 від 03.02.2026 надійшла 16 лютого 2026 року на електронну адресу ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 виїхала за межі України у червні 2022 року та за наслідками її бездіяльності впродовж тривалого періоду в межах відкритого кримінального провадження № 4202422[телефон приховано] слідчими не проведено її допиту за клопотанням ОСОБА_1 .
За заявами ОСОБА_1 від 22.01.2026 та від 23.01.2026 до Харківського районного суду Харківської області через особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд" щодо надання документів, які мають перебувати в матеріалах справи № 635/8107/15-ц для збирання доказів у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 4202422[телефон приховано] від 15.10.2024, до 22 лютого 2026 року (фактичний день виявлення обставин відповідачем у справі) з Архівного відділу Харківського районного суду Харківської області не надано впродовж 30-ти календарних днів довідку про фактичне користування земельною ділянкою встановленого зразка за підписом уповноваженої особи Роганської селищної ради Харківського району Харківської області та заяви представника третьої особи Роганської селищної ради Харківського району Харківської області про розгляд справи за відсутності у судовому засіданні. Тому 12 березня 2026 року ОСОБА_1 своєчасно подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зі строку від 22 лютого 2026 року.
Виключними обставинами для розгляду справи № 635/8107/15-ц за заявою відповідача ОСОБА_1 є фактичний воєнний стан в Україні 5-й рік, яким передували факти, які стали нововиявленими обставинами за наслідками повномасштабного вторгнення агресора РФ у лютому 2022 року, та які на момент розгляду справи № 635/8107/15-ц відповідачу не були відомі та умисно не були надані документально підтвердженими фактами за відсутності у судових засіданнях суду першої інстанції позивача ОСОБА_2 та представників третьої особи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року постановлено вважати неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 20 квітня 2026 року скасовано; справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 липня 2026 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року у справі № 635/8107/15-ц.
31 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій виклала такі пояснення.
За наданими судом у електронному доступі матеріалами справи відсутні документи, які надані позивачем ОСОБА_2 за уточненою позовною заявою від 02 листопада 2015 року, на підставі яких суддею Токарєвою Н.М. відкрито 27 листопада 2015 року провадження по справі, а саме відсутня довідка про фактичне користування. Вказана довідка про фактичне користування земельною ділянкою має бути складена та підписана уповноваженими посадовими особами Роганської селищної ради Харківського району Харківської області за період з 23.10.2015 по 27.11.2015, оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташоване домоволодіння співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не приватизована та знаходиться у співкористуванні двох землекористувачів. Саме за цими обставинами судом було залучено до провадження як третю особу Роганську селищна рада. Про відсутність вказаного документу ОСОБА_1 не було відомо, оскільки запитувачем до Роганської селищної ради Харківського району Харківської області по складанню та оформленню з підписами уповноважених посадових осіб довідки про фактичне користування земельною ділянкою є позивач ОСОБА_2 . За розглядом усного звернення за період з 23.10.2015 по 25.11.2015 складено акт обстеження земельної ділянки від 25.11.2015, який надано суду відповідачем ОСОБА_1 . Самостійно отримати доказ про наявність довідки немає можливості, оскільки цей документ був складений за зверненням позивача та має знаходитися у володінні третьої особи, яку залучено до справи за уточненою позовною заявою.
За вказаними обставинами 26.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до Роганської селищної військової адміністрації з заявою щодо наданої довідки про фактичне користування земельною ділянкою заявнику ОСОБА_2 .. Станом на 31 серпня 2026 року відповідь на вказану заяву не надано.
За вказаними нововиявленими обставинами щодо відсутності в матеріалах справи документу, на підставі якого відкрито провадження № 2/635/3631/2015, звужено право ОСОБА_1 на відновлення порушених процесуальних прав у справі, що за наслідками повномасштабного вторгнення агресора РФ за веденням активних бойових дій на території селища Рогань позбавило можливості на відновлення пошкодженого домоволодіння на п`ятий рік воєнного стану в установленому законодавством порядку.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник третьої особи Роганської селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини 2 статі 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши наведені в заяві про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року у справі № 635/8107/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Роганська селищна рада Харківського району Харківської області про визначення порядку користування земельною ділянкою, дослідивши матеріали справи, висновує таке.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 2 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення, у зв`язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950).
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
У пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Системний аналіз змісту зазначених норм закону свідчить, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, як підстави для перегляду рішення суду, є одночасна наявність трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Згідно із частиною 4 статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до частини 3 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини 4, 5 статті 423 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.
Аналізуючи наведене, необхідно дійти висновку, що під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній/касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року у справі № 635/8107/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, заявник посилається на воєнний стан в Україні як на виключну обставину та на відсутність в матеріалах справи довідки про фактичне користування спірною земельною ділянкою як на нововиявлену обставину.
Належним чином дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи заявника, суд доходить такого висновку.
У частині 3 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України законодавець закріпив вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами, який не підлягає розширеному тлумаченню. Такий правовий режим як воєнний стан не включений до вказаного переліку та не може слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, яке набрало законної сили. А тому посилання заявника на введення та дію воєнного стану в Україні як на підставу для перегляду судового рішення за виключними обставинами є безпідставними та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Проаналізувавши обґрунтування заявника на відсутність в матеріалах справи довідки про фактичне користування земельною ділянкою як на підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені правові норми нововиявленою обставиною є лише та юридично значуща обставина, яка існувала на момент розгляду справи, але не була і не могла бути відома заявнику. Довідка чи будь-який інший документ є лише засобом доказування (письмовим доказом), а не самою обставиною. Отже, отримання нового доказу після ухвалення рішення суду не є тотожним встановленню нововиявленої обставини, яка має істотне значення для розгляду справи.
Водночас суд зауважує що, відповідач ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи № 635/8107/15-ц, подавала письмові заперечення, приймала участь у судових засіданнях та мала можливість ознайомитися з матеріалами справи, а тому не була позбавлена можливості отримати та надати суду таку довідку до завершення розгляду справи, зокрема шляхом звернення до суду з клопотанням про витребування доказів.
За таких обставин не подання або відсутність будь-якої довідки як письмового доказу, яка не була своєчасно подана особою, яка брала участь у справі, під час розгляду справи є наслідком не здійснення сторонами своїх процесуальних прав щодо доказування і не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Підстав, які відповідають вимогам статті 432 ЦПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами зі змісту заяви не вбачається та судом не встановлено.
Відповідно до статті 429 ЦПК України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. В разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд висновує про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року у справі № 635/8107/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Керуючись статтями 260, 423, 424, 429 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року у справі № 635/8107/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Роганська селищна рада Харківського району Харківської області, про визначення порядку користування земельною ділянкою та залишити в силі рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2017 року у справі №635/8107/15-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 03 вересня 2026 року.
Суддя Т.В. Бобко