ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/523/26 Справа № 933/555/24 Суддя у 1-й інстанції - БОГУН О. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Усенко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області та Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки
за апеляційною скаргою Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області та Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року,-
В С Т А Н О В И В:
13 серпня 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки (том 1 а.с.1-22).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2025 року зазначена позовна заява була залишена без руху для надання позивачем експертно-грошової оцінки земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 142035100:01:000:1375, чинної на дату подання позовної заяви, та внесення на депозитний рахунок Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра прокурором або Олександрівською селищною радою Краматорського району Донецької області, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки (том 2 а.с. 16-18).
26 червня 2025 року виконувач обов`язків керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області через підсиситему "Електронний суд" подав заяву щодо відсутності підстав для подання прокурором до суду оцінки (ескпертно-грошової оцінки земельної ділянки) земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості земельних ділянок (том 2 а.с. 19-27)
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч.13 ст. 187 ЦПК України (том 3, а.с. 79).
Не погодившись з такою ухвалою суду, Краматорська окружна прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі: Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області та Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування обставин справи, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зміни у законодавстві щодо внесення на депозитний рахунок коштів позивачем набули чинності вже після подачі позову до суду, а на момент подання позову, позовна заява відповідала вимогам процесуального кодексу та положенням ст. 175-177 ЦПК України. Вважає, що суд першої інстанції помилково застосував вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а у прокурора відсутній обов`язок вносити на депозитний рахунок грошові кошти. Зазначає, що питання про те, чи є набувач добросовісним або недобросовісним, має вирішуватися судом під час ухвалення остаточного рішення, а не на стадії розгляду питання про залишення позову без руху чи без розгляду (том 3 а.с.82-97).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України, виходив з того, що у визначений судом строк недоліки позовної заяви не були усунуті позивачем за вимогами ухвали суду від 17 червня 2025 року.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду у 2024 році) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено частиною 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Колегією суддів встановлено, що у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2025 року залишено без руху для усунення недоліків позовну заяву Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області та Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява, подана прокуратурою 13 серпня 2024 року, відповідала вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, в редакції, чинній на дату звернення до суду.
Нова редакція ч. 4 ст. 177 ЦПК України набула чинності 09 квітня 2025 року, тобто значно пізніше після подачі позовної заяви.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Застосовуючи вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, суд першої інстанції посилався на Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», якими передбачено зворотну дію в часі положень цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Однак, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що Законом не передбачено зворотну дію в часі положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України та послався на положення процесуального закону, які не підлягають застосуванню у даному випадку.
Також колегією суддів встановлено, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02 квітня 2025 року відкрито підготовче провадження у цій справі з призначенням справи до судового розгляду по суті (том 2 а.с. 3-4).
Колегія суддів наголошує, що залишення без руху позовної заяви прокуратури відбулось вже після відкриття провадження у справі, а тому суд першої інстанції помилково вважав за необхідне застосувати ч.ч. 11, 13 ст. 187 ЦПК України, залишивши позов без розгляду.
За наведених вище обставин залишення позову без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України, застосування якої було наслідком застосування судом першої інстанції ч. 4 ст. 177 ЦПК України, колегія суддів вважає помилковим, оскільки на час звернення позивача з цим позовом до суду у 2024 році позовна заява відповідала вимогам ч. 4 ст.177 ЦПК України в редакції, яка діяла на той час.
Варто зазначити, що питання добросовісного набуття прав на спірний об`єкт набувачем має бути оцінене судом першої інстанції під час судового розгляду справи. Означена обставина (добросовісності/недобросовісності набуття) залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору.
Так, згідно з ч. 5 ст. 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Тобто, означена норма закріплює презумпцію добросовісності та розумності поведінки особи, яка реалізує своє суб`єктивне право, що може бути спростована лише на підставі встановлених судом обставин у відповідному процесуальному порядку. У контексті норм ЦПК України спростування зазначеної презумпції можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.
Отже, при постановленні оскаржуваної ухвали у підготовчому провадженні суд першої інстанції застосував положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, які не підлягають застосуванню.
Відтак, колегія суддів, приймаючи доводи апелянта, наголошує на тому, що місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо залишення позовної заяви без розгляду, оскільки при винесенні ухвали від 17 червня 2025 року про залишення позову без руху, враховуючи подання позову позивачем у серпні 2024 року, тобто, до зміни законодавства, не врахував відсутності такого обов`язку прокуратури на день подання позову, як внесення на депозитний рахунок грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, а відтак, і хибно застосував положення ст. 187 ЦПК України.
Враховуючи викладене, ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а відтак, апеляційна скарга Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області та Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області та Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області - задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Повний текст постанови складено 03 вересня 2026 року.
Судді: