УХВАЛА
04 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 546/1410/23
провадження № 61-8207ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко Марина Сергіївна, на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди та припинення відповідного права, зобов`язання повернути земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У 2023 році заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі - Решетилівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди та припинення відповідного права, зобов`язання повернути земельну ділянку.
У грудні 2024 року до суду звернувся ОСОБА_1 із зустрічною позовною заявою до Решетилівської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі.
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області
від 30 грудня 2025 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року, позов задоволено.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 50,0000 га кадастровий номер [номер приховано]:00:011:0014, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2017 номер запису про інше речове право: 51573084 та припинено право оренди ОСОБА_1 на указану земельну ділянку.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 50,0000 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:011:0014 Решетилівській міській раді Полтавської області.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
19 червня 2026 року до Верховного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М.С., на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди та припинення відповідного права, зобов`язання повернути земельну ділянку та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі.
У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції поновити строк для подання касаційної скарги, скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , а у позові заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Решетилівської міської ради - відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та встановлено строк для усунення недоліків..
13 липня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника заявника про усунення недоліків із доказами сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року був складений 18 травня 2026 року, а офіційно зареєстрована у Єдиному державному реєстрі судових рішень 23 травня 2026 року. Повний текст постанови представник заявника отримала 22 травня 2026 року у електронному кабінеті, що підтверджується карткою руху документа.
Представник заявника разом з касаційною скаргою подав клопотання про зупинення виконання рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
В обґрунтування вказаного клопотання вказує, що виконання зазначеного рішення може призвести до зміни правового статусу спірного майна (припинення або обмеження права користування відповідача), виникнення нових правовідносин із третіми особами та істотного ускладнення або неможливості повного відновлення порушених прав відповідача у разі скасування оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції. Отримання представником позивача за первісним позовом виконавчого листа свідчить про наявність реального наміру виконання оскаржуваних судових рішень.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України встановлено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Наведені в клопотанні представника заявника доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року оскільки його виконання може призвести до виникнення, зміни та припинення прав і обов`язків учасників справи, а в разі його скасування повернення сторони до первісного стану може бути утрудненим.
Водночас зупинення виконання судового рішення має бути співмірним і застосовуватися лише за наявності обґрунтованих підстав, коли заявник доведе реальну загрозу настання незворотних наслідків, а баланс інтересів сторін не буде порушено, у зв`язку з чим Верховний Суд вважає за доцільне зупинити виконання рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року, в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку та стягнення судових витрат у сумі 5 368,00 грн.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК Українита вважає, що суди застосували норми права у подібних правовідносинах без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22 жовтня 2025 року у справі №916/3911/24, від 04 червня 2025 року у справі №550/1079/21, висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17, від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19, від 12 липня 2023 року у справі №757/31372/8-ц, від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19, від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17, від 20 червня 2023 року у справі №554/10517/16-ц.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма
статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 260, 389, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко Марина Сергіївна, на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року.
Витребувати із Решетилівського районного суду Полтавської області цивільну справу № 546/1410/23 за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди та припинення відповідного права, зобов`язання повернути земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради про визнання укладеним договору оренди землі.
Зупинити виконання рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2025 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2026 року, в частині повернення земельної ділянки та стягнення судових витрат, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Роз`яснити учасникам справи їх право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська