ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8572/26 Справа № 216/3110/24 Суддя у 1-й інстанції - ЦИМБАЛІСТЕНКО О.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 216/3110/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
заявник ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Цимбалістенко О.В. за участі присяжних Наугольнова Т.О. та Черниш Н.Ю., у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 25 травня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
В травні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, де заінтересованою особою зазначено виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, в якій просив суд визнати ОСОБА_2 недієздатною та призначити його опікуном ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказував на те, що ОСОБА_2 є його тіткою, яка страждає психічною хворобою - шизофренією, внаслідок свого захворювання вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та фактично знаходиться на його повному утриманні та догляді, оскільки її матір - ОСОБА_3 є особою похилого віку (86 років) і їй важко доглядати за хворою донькою, а брат ОСОБА_2 знаходиться на постійному місці проживання за кордоном в Польщі.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа - виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, - задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Дніпропетровськ, громадянку України - недієздатною.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Установлено строк дії рішення у даній цивільній справі про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, недієздатною - 2 (два) роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Тимчасово покладено обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Дніпропетровськ, на орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради до вирішення питання про призначення опікуна у порядку, встановленому законом.
Заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у призначенні опікуна скасувати та постановити в оскаржуваній частині нове рішення, яким призначити його опікуном недієздатної ОСОБА_2 .
Вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно основним мотивом відмови в призначенні заявника опікуном над недієздатною зазначив уникнення останнім мобілізації, оскільки рішення суду у цій справі жодним чином не впливає на права та обов`язки заявника, як військовозобов`язаного та судом не наведено жодного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність у заявника наміру уникнути мобілізації враховуючи факт його бронювання.
Також апелянт зазначає, що оскаржуваним рішенням встановлено, що заявнки є племінником ОСОБА_2 , брат ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , відповідно до відомостей паспорта громадянина України для виїзду за кордон та Карти про дозвіл на тимчасове перебування в Польщі від 07 жовтня 2022 року проживає за межами України. Матір ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , відповідно до висновку ЛКК за станом здоров`я не здатна здійснювати догляд за хворою. Відповідно до акту огляду медико-соціальною комісією серії 12ААГ № 563765 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням. Також судом встановлено, що відповідно до Акту про встановлення факту проживання громадянина від 24 квітня 2024 року складеного головою правління «ЖБК МАЯК» ОСОБА_5 , заявник ОСОБА_1 проживає разом з бабусею ОСОБА_3 та тіткою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Більш того, факт сумісного проживання заявника з бабусею та тіткою ОСОБА_2 був встанволений комісією виконком Центрально-Міської районної у місті ради, що підтверджується Актом встановлення здійснення догляду від 24 лютого 2023 року № 26. Зазначений акт підтверджує, що ще до виникнення питання щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною, заявник фактично здійснював догляд за близьким членом сім`ї.
Крім того апелянт зазначає, що окрім нього у його тітьки інші члени сім`ї, які могли б та виявили бажання виконувати обов`язки опікуна щодо неї, відсутні. При цьому в судовому засіданні ОСОБА_2 , з урахуванням стану її здоров`я, повідомила суду що вона бажає щоб заявника було приначено її опікуном.
Наполягає на тому, що рішення органу опіки та піклування має для суду лише рекомендаційний характер і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення та може бути враховне на розсуд суду.
Вважає, що висновок суду першої інстанції про його відсутність у догляді за тіткою грунтується на припущеннях, оскільки свідчення соціального працівника про те, що вона не бачила заявника не є тотожним з нездійсненням догляду.
При цьому судом не надано оцінки факту повідомлення Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 29 січня 2026 року про припинення надання соціальних послуг ОСОБА_2 та витягу з Наказу від 23 січня 2026 року про припинення надання соціальних послуг відділенням соціальної допомоги вдома.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 (а.с.9), ОСОБА_4 (батька заявника) серії НОМЕР_2 (а.с.10) та ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 (а.с.17).
Згідно з довідкою з Реєстру територіальної громади від 15 травня 2024 року № 1850 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10 листопада 1980 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35).
ОСОБА_1 , відповідно до відомостей паспорта громадянина України, з 21 вересня 2017 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.4).
Водночас, відповідно до Акту про встановлення факту проживання громадянина від 24 квітня 2024 року, складеного головою правління «ЖБК МАЯК» Вінніченко О.О., заявник ОСОБА_1 проживає разом з бабусею ОСОБА_3 та тіткою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Брат ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , відповідно до відомостей паспорта громадянина України для виїзду за кордон та Карти про дозвіл на тимчасове перебування в Польщі від 07 жовтня 2022 року проживає за кордоном (а.с.14-16).
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , відповідно до висновку ЛКК за станом здоров`я не здатна здійснювати догляд за хворою (а.с.19,20).
Відповідно до акту огляду медико-соціальною комісією серії 12ААГ № 563765 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням ( а.с.23).
Згідно з відповіддю КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_2 страждає на хронічний психічний розлад (а.с.24).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 440-ц від 12 листопада 2025 року Дніпровської філії СЕ ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної, вираженого змішаного типу дефекту. За своїм психічним станом в теперішній час іспитована не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.
З листа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР» встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обслуговуванні вдома з 16 лютого 2015 року та у відділенні адресної натуральної та грошової допомоги з 01 грудня 2020 року, соціальні послуги надає соціальний робітник ОСОБА_6 , яка разом з ОСОБА_2 ходить на прийом до лікаря, до відділення банку, а також надає обсяг послуг відповідно індивідуального платну надання соціальної послуги (придбання і доставка продовольчих, промислових, господарських товарів та медикаментів, допомога у приготуванні їжі, винесенні сміття, оплата комунальних платежів, допомога у оформленні документів, допомога у догляді за особистими речами, зовнішнім виглядом, сприяння у отриманні соціальних послуг) (а.с.63-64).
Разом з цим ОСОБА_1 надано повідомлення управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 29 січня 2026 року про припинення надання соціальних послуг ОСОБА_2 та витяг з наказу від 23 січня 2026 року про припинення надання соціальних послуг відділенням соціальної допомоги вдома.
Відповідно до витягу з військово - облікового документу від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 є придатним відповідно до ВЛК від 27 сінчя 2026 року та має бронювання до 03 грудня 2026 року.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що висновком судово-психіатричного експерта № 440-ц від 12 листопада 2025 року Дніпровської філії СЕ ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» встановлено, що ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної, вираженого змішаного типу дефекту. За своїм психічним станом в теперішній час іспитована не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, а отже, її необхідно визнати недієздатною.
Разом із тим суд виснував, що заява в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про призначення його опікуном над тіткою, керувався передусім своїми інтересами щодо уникнення мобілізації, а не інтересами своєї тітки ОСОБА_2 .
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною першою статті 60 ЦПК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника статті 62 ЦК України).
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Відповідно до пункту 3.2 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, визначений у пункті 3.3 Правил опіки та піклування, серед яких, зокрема: акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Отже, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
При цьому подання органу опіки та піклування повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, ОСОБА_1 звернувся до суду в травні 2024 року.
30 січня 2025 року виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради скерував до суду першої інстанції заперечення проти поданої ОСОБА_1 заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна з поданням органу опіки та піклування в особі виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обслуговуванні з 16 лютого 2015 року в КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР» безоплатно. Отримує соціальну послугу догляду вдома, до якої входять: придбання та доставка продовольчих та господарських товарів, медикаментів, допомога у приготуванні їжі (винесення сміття), оплата комунальних платежів, допомога у оформленні документів, допомога у догляді за особистими речами та зовнішнім виглядом, сприяння в організації консультування (послуги з питань отримання комунально-побутових, медичних, соціальних послуг, послуги в державних і місцевих органах влади, в установах, організаціях, інше).
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, після затвердження подання про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , висновком судово-психіатричного експерта № 440-ц від 12 листопада 2025 року Дніпровської філії СЕ ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» було встановлено, що ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної, вираженого змішаного типу дефекту. За своїм психічним станом в теперішній час іспитована не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Також, відповідно до витягу з наказу від 23 січня 2026 року, надання соціальних послуг вдома відділенням соціальної допомоги КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР» Гріднєвій С.О. вдома було припинено.
Крім того, відповідно до витягу з військово - облікового документу від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 є придатним відповідно до ВЛК від 27 січня 2026 року та має бронювання до 03 грудня 2026 року.
У зв`язку з наведеним вище колегія суддів вважає, що подання про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості.
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що орган опіки та піклування, з урахуванням припинення існування обставин, які на момент подання в травні 2024 року заявиком заяви про встанволення опіки та призначення опікуна, перешкоджали виконанню ним обов`язків опікуна в повному обсязі, встановив чи має можливість заявник у зв`язку із характером захворювання недієздатного (глибока розумова відсталість) виконувати обов`язки опікуна та чи є інші особи, які можуть виконувати такі обов`язки, не з`ясував характер взаємовідносин між підопічним та кандидатом в опікуни.
В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про те, чи відповідатиме призначення заявника опікуном якнайкращим інтересам недієздатної та чи сприятиме її нормальному життєзабезпеченню, враховуючи, що згідно із висновком судово-психіатричного експерта, ОСОБА_2 не здатна до самообслуговування, самостійно не в змозі задовольняти основні життєві потреби, не може висловлювати свої думки.
Зазначене є обов`язком саме органу опіки та піклування, а суд зобов`язаний лише надати оцінку такому висновку та у випадку його обґрунтованості вирішити питання про призначення опікуна.
Не встановлення вказаних обставин, за наявності подання про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , яке прийнято до складання висновку судово-психіатричного експерта № 440-ц від 12 листопада 2025 року Дніпровської філії СЕ ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», відповідно до якого ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної, вираженого змішаного типу дефекту та за своїм психічним станом в теперішній час не може розуміти значення своїх дій та керувати ними та до прийняття наказу від 23 січня 2026 року про припинення надання соціальних послуг вдома відділенням соціальної допомоги КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР» Гріднєвій С.О., унеможливлює вирішення питання про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлений права бути призначеним опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , якщо припинять існувати обставини, які перешкоджали виконанню ним обов`язків опікуна.
Посилання суду першої інстнації на те, що ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про призначення його опікуном над тіткою, керувався передусім своїми інтересами щодо уникнення мобілізації, а не інтересами своєї тітки ОСОБА_2 ,колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно до витягу з військово - облікового документу від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 є придатним відповідно до ВЛК від 27 січня 2026 року та має бронювання до 03 грудня 2026 року.
На підставі наведенного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
В цій справі наявне подання органу опіки та піклування в особі виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про недоцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , з тих підстав, що остання перебуває на обслуговуванні з 16 лютого 2015 року в КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Центрально-Міському районі» КМР» безоплатно та отримує соціальну послугу догляду вдома, що унеможливлює в даному випадку призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє подання органу опіки та піклування, яке б містило належну оцінку доцільності призначення опікуна ОСОБА_2 за умови встановлення факту її недієздатності та припинення надання соціальних послуг, що відчить про передчасність заявленої вимоги ОСОБА_1 про призначити його опікуном ОСОБА_2 .
За таких обставин, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 , вважає за необхідне змінити мотиви відмови у задоволенні вказаної вимоги заявника з підстав передчасності заявленої вимоги, у зв`язку з чим апеляційну скаргу задовольняє частково, а рішення суду, на підставі п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінює в частині мотивів відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 .
В іншій частині рішення суду має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Центрального-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2026 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 , виклавши їх у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: