ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3714/26 Справа № 205/7412/25 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №205/7412/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» - Колінько Альони Валеріївни на заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Федоріщева С.С.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Таліон Плюс» звернувся до Соборного районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Таліон Плюс» посилається на те, що 05 жовтня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №950328715 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 20000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
На виконання умов договору товариством були перераховані грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладенні договору.
10 грудня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/12, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобв`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Копія реєстру прав вимоги від 10 грудня 2024 до договору факторингу №МВ-ТП/12 від 10 грудня 2024 року підтверджує, що в реєстрі прав вимоги під №273 значиться боржник - ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 950328715 від 05 жовтня 2024 року. Право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №950328715 в сумі 49394 грн., з яких: 20000 грн. - заборгованість по кредиту та 29394 грн. - заборгованість за відсотками.
У зв`язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №950328715 від 05 жовтня 2024 року у розмірі 49394 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Заочним рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року позов ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором №950328715 від 05 жовтня 2024 року в сумі 26000 грн., з яких: 20000 грн. - сума заборгованості за кредитом; 6000 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» витрати на правову допомогу у розмірі 2631,90 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1275,10 грн.В задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» - Колінько А.В. подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржене рішення ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права та неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що ухвалюючи оспорюване рішення суд першої інстанції помилково дійшов висновків про те, що строк кредитування був погоджений сторонами строком на 30 днів (дисконтний період), доказів того, що позичальник ініціював продовження строку дисконтного періоду, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, тому розмір відсотків підлягає перерахуванню, відтак, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 6000,00 грн., виходячи з розрахунку: 20000 коп. (тіло кредиту) х 1,0% (відсоткова ставка, визначена в п. 8.3. договору) х 30 днів (строк позики).
Апелянт звертає увагу, що сторони при укладанні кредитного договору погодили наступний строк кредитування: відповідно до п.11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Пунктом 7.3 договору визначено, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 13 березня 2030 року.
Зазначає, що договір є договором кредитної лінії, за своєю правовою природою передбачає отримання додаткових траншів в межах узгодженого кредитного ліміту. Саме тому відповідно до п.3.1. договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий Транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту.
Зокрема, відповідно до п.1.1.5. договору визначено поняття Дисконтний період кредитування або Дисконтний період це період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові Транші, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії договору. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу.
Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2. договору. Відповідно до п.3.2. договору сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до п.3.3. договору для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти та нараховану комісію за надання кредиту.
Однак відповідачем не було вчинено належних дій у повному обсязі, спрямованих на продовження строку дії дисконтного періоду. Отже, Дисконтний період це лише період з загального строку кредитування, під час якого позичальник має додаткові можливості (отримання нових траншів, часткове погашення, продовження). Після його закінчення, за відсутності продовження з боку позичальника, договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п.8.3, п.8.7.2 договору). Наявність у договорі дисконтного періоду (30 днів) не означає закінчення строку дії самого договору або строку надання кредиту.
У цій справі, 04 березня 2025 року кредитний договір було достроково розірвано на підставі п.7.2.2. та п.9.1.1.7., про що було повідомлено відповідача і нарахування відсотків було припинено.
Вважає, що висновок суду першої інстанції, яким суд самостійно перекваліфікував договірний строк кредитування, зазначивши що «строк кредитування був погоджений сторонами лише строком на 30 днів (дисконтний період)» не відповідає обставинам справи, прямо суперечить умовам договору, порушує норми матеріального права і є таким, що суперечить умовам диспозитивності правочину.
У зв`язку з чим просив скасувати заочне рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс»задовольнити в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалась.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2024 року ОСОБА_1 на сайті «moneyveo» заповнив заявку на отримання грошових коштів в кредит, де зазначив свої персональні дані, розмір кредиту в сумі 20000 грн., суму першого траншу 5000 грн., початковий строк дисконтного періоду - 30 днів, строк кредитування - 1826 днів, а також номер банківської картки: НОМЕР_1 , яка дійсна до 01.2025 року.
Цього ж дня, 05 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №950328715.
Відповідно до п.2 вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, вказана в п.2.1. договору, є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5000 грн. 05 жовтня 2024 року (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором.
В п.3 договору зазначено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду може буди продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 945 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, позичальник інформується через особистий кабінет. У разі, якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. договору.
Згідно п.5 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74ХХ-ХХХХ-3310, що відбувається не пізніше ніж протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Відповідно до п.8 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього договору. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання).
Базова процентна ставка складає 1,00% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365% річних.
Вказаний договір підписано сторонами, зокрема відповідачем (позичальником) - ОСОБА_1 05 жовтня 2024 року о 07:01:28, одноразовим ідентифікатором RRFV.
05 жовтня 2024 року сторонами електронними підписами одноразовими ідентифікаторами було підписано і паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №950328715 від 05 жовтня 2024 року, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі №950328715 від 05 жовтня 2024 року.
05 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №950328715 від 05 жовтня 2025 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 700 грн.
06 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №950328715 від 05 жовтня 2025 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 4000 грн.
07 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №950328715 від 05 жовтня 2025 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1500 грн.
07 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №950328715 від 05 жовтня 2025 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 8800 грн.
Копії довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджують переказ коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок ОСОБА_1 на у загальному розмірі 20000 грн. згідно договору №№950328715 від 05 жовтня 2024 року.
10 грудня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/12, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобв`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Копія реєстру прав вимоги від 10 грудня 2024 до договору факторингу №МВ-ТП/12 від 10 грудня 2024 року підтверджує, що в реєстрі прав вимоги під №273 значиться боржник - ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 950328715 від 05 жовтня 2024 року. Сума заборгованості становить 42794 грн., з яких: 20000 грн. -заборгованість по кредиту; 12794 грн. - заборгованість по процентам; 10000 грн. - неустойка.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що заборгованість згідно кредитного договору №950328715 від 05 жовтня 2024 року становить 42594 грн., з яких: 20000 грн. -заборгованість по кредиту; 12954 грн. - заборгованість по процентам; 10000 грн. - неустойка.
Розрахунок заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №950328715 від 05 жовтня 2024 року свідчить, що заборгованість по вказаному кредитному договору становить 59394 грн. з них: 20000 - заборгованість за тілом кредиту; 29394 заборгованість за відсотками, та 10000 грн. - неустойка (не є предметом спору).
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» суд першої інстанції виходив з того, що доведеною є заборгованість за кредитним договором №950328715 від 05 жовтня 2024 року в розмірі 26000 грн., з яких: 20000 грн. - тіло кредиту, 6000 грн. - відсотки за користування кредитними коштами в межах строку кредитування 30 днів (дисконтний період), який був погоджений сторонами.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в частині розміру стягнутих з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Встановлено, що 05 жовтня 2024 року ОСОБА_1 на сайті «moneyveo» заповнив заявку на отримання грошових коштів в кредит, де зазначив свої персональні дані, розмір кредиту в сумі 20000 грн., суму першого траншу 5000 грн., початковий строк дисконтного періоду - 30 днів, строк кредитування - 1826 днів, а також номер банківської картки: НОМЕР_1 , яка дійсна до 01.2025 року.
Цього ж дня, 05 жовтня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №950328715, який підписано сторонами, зокрема відповідачем (позичальником) - ОСОБА_1 05 жовтня 2024 року о 07:01:28, одноразовим ідентифікатором RRFV.
05 жовтня 2024 року сторонами електронними підписами одноразовими ідентифікаторами було підписано і паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №950328715 від 05 жовтня 2024 року, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови.
В п.3 договору зазначено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду може буди продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 945 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, позичальник інформується через особистий кабінет. У разі, якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. договору.
Згідно п.5 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74ХХ-ХХХХ-3310, що відбувається не пізніше ніж протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Відповідно до п. 11.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 04 листопада 2029 року (пункти 7.3. Договору).
Як встановлено, відповідач після закінчення строку дисконтного періоду до 04 листопада 2024 року свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів не виконав, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строк користування кредитом до 04 березня 2025 року - дата направлення повідомлення про дострокове припинення договору відповідно до п.7.2.2 Договору.
Щодо правомірність нарахування відсотків за користування кредитом колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються також частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, проте з такими позовними вимогами позивач не звертався.
Таким чином, позикодавець відповідно достатті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Таким чином, відсотки за користування кредитом за договором №950328715 мають нараховуватись за погоджений сторонами строк, яким відповідно до договору є 04 листопада 2029 року, однак оскільки позивачем було ініційоване дострокове розірвання договору, про що свідчить повідомлення від 04 березня 2025 року, то таким строком є 04 березня 2025 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №950328715 від 05 жовтня 2024 року, заборгованість по вказаному кредитному договору становить 59394 грн. з них: 20000 - заборгованість за тілом кредиту; 29394 грн. - заборгованість за відсотками, та 10000 грн. - неустойка (не є предметом спору).
Також з вказаного розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що заборгованість за відсотками у розмірі 29394 грн., нарахована позивачем до 04 березня 2025 року, тобто в межах строку дії договору, тому підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає зміні, шляхом збільшення стягнутої заборгованості за відсотками за кредитним договором №950328715 від 05 жовтня 2024 року в розмірі з 6000 грн. до 29394 грн., а також в частині загальної суми заборгованості за кредитним договором та в частині судових витрат.
Відповідно пунктів 3 та 4 частина 1 статі 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Щодо витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
В апеляційній скарзі представник позивача просить стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції у розмірі 5000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничої допомоги у суді першої інстанції було надано: копію договору про надання правничої допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, копію додаткову угоду №350 про надання правової допомоги до договору №5 від 02 грудня 2024 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу у суді першої інстанції складають 5000 грн., копію акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року на суму 5000 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною, навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
З огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, надану в суду першої інстанції в розмірі 3000 грн., що на переконання колегії відповідатиме критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Оскільки, апеляційний суд дійшов до висновку про зміну рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом, то слід змінити розподіл витрат, пропорційно задоволеним позовним вимогам стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір за звернення з позовом у розмірі 2422,40 грн. та за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 3633,60 грн.
В іншій частині ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам ст.263 ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» - Колінько Альони Валеріївни - задовольнити частково.
Заочне Соборного районного суду міста Дніпра від 11 грудня 2025 року у справі №205/7412/25 - змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором №950328715 від 05 жовтня 2024 року у розмірі 49394 (сорок дев`ять тисяч три дев`яносто чотири) грн., яка складається із: 20000 грн. - сума заборгованості за кредитом; 29394 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ЄДРПОУ 39700642) судовий збір за звернення з позовом у розмірі 2422,40 грн., судовий збір за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 3633,60 грн., а також витрати на правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 3000 грн., а всього 9056 (дев`ять тисяч п`ятдесят шість) грн.».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 02 вересня 2026 року.
Судді: