ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10405/26 Справа № 214/601/23 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 214/601/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.,
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2026 року, яка постановлена суддею Поповим В.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Іванченко І.І., про призначення судово-економічної експертизи.
Призначено у даній справі судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: Чи відповідають нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії, здійснені Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» по об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , вимогам чинного законодавства України та нормативним методикам за період із листопада 2021 року по січень 2023 року? Який фактичний обсяг теплової енергії підлягає врахуванню для нарахування плати за зазначений період на підставі первинних документів? Чи правильно визначено опалювальну площу об`єкта? У разі неправильного визначення - визначити правильну площу для розрахунку. Чи правильно застосовані тарифи у відповідні періоди їх дії? Чи відповідає методика розподілу теплової енергії між споживачами вимогам чинних нормативно-правових актів? Чи містять розрахунки арифметичні, методологічні або інші помилки? У разі наявності - зазначити їх вплив на суму нарахувань. Який розмір нарахувань є економічно обґрунтованим відповідно до наданих вихідних даних? Чи правильно враховані вихідні дані при здійсненні нарахувань (зокрема площа приміщення, наявність або відсутність приладів обліку, їх показання, нормативи споживання та інші показники)? Чи має місце завищення або заниження нарахованих сум? Якщо так - визначити його розмір.Чи вплинули виявлені порушення на розмір заявленої заборгованості?
Вирішено надати експерту право здійснити повний самостійний розрахунок вартості послуг з постачання теплової енергії за спірний період.
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від дачі висновку.
Вирішено надати у розпорядження експертів матеріали цієї цивільної справи за № 214/601/23.
Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки щодо ухилення від участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу буде неможливо.
Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представником Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» подано апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апелянт просив ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачкою належним чином не наведено обґрунтування необхідності призначення такої експертизи.
Апелянтом зазначено, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, а безпідставне проведення експертизи має наслідком затягування судового процессу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учаснрком якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відзив на апеляційну скаргу, у строки, передбачені ч. 3 ст. 359 ЦПК України, не подано.
Заслухавши суддю-доповідача представника АТ «Криворізька теплоцентраль» - адвоката ККчеряву С.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, предстанвкиа ОСОБА_1 - адвоката Іванченко І.І., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Задовольняючи клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи, суд першої інстанції врахував предмет позову, врахував, що між сторонами існує спір щодо фактичних розрахункових показників, які мають істотне значення для правильного визначення розміру заборгованості, та виходив із наявності всіх умов, визначених ч. 1 ст. 103 ЦПК України для призначення судово-економічної експертизи.
Колегія суддів погоджується з зазначеним рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 15 ЦК України, частина першастатті 16 ЦК України).
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Висновок експерта є однім із засобів доказування даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Призначення експертизи є способом забезпечення доказів.
Необхідність у призначенні експертизи має бути обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, запереченнях інших учасників справи чи поданими доказами з метою отримання докладного опису проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, що можуть бути використані для вирішення спору.
Так, відповідно до частини 1 статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною 2 статті 102 ЦПК України, встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина 2).
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина 3).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (частина 4).
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разівідхилення абозміни питань, запропонованих учасникамисправи,суд зобов`язаниймотивувати такевідхилення або зміну (частина 5).
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (частина 6).
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів (частина 7).
Частиною 1 статті 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаютьсядля дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій (частина 4 статті 104 ЦПК України).
Задовольняючи клопотання представника відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, оскільки від вирішення поставлених експертам питань, залежить правильне вирішення справи в частині обчислення заборгованості (у разі доведеності її наявності).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність призначення судово-економічної експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки встановлення цих обставин потребує спеціальних знань та не може бути з`ясовано в іншій спосіб.
У відповідності до правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, згідно якої при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law; прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року (далі - Доповідь Венеціанської комісії).
В пункті 37 Доповіді Венеціанської комісії вказано, що верховенство права включає в себе вісім «інгредієнтів: (1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватися у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання державою як її міжнародноправових обов`язків, так і тих, що обумовлені національним правом.
Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2026 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: