ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1501/26 Справа № 211/7344/24 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 211/7344/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ніколенко Максим Євгенович, на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року, яке ухвалено суддею Ткаченко С.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув її син ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на вказані транспортні засоби. Після смерті сина його спадкоємцями являються вона, як матір, та відповідачка, як дружина її сина, які і прийняли спадщину шляхом подання відповідних заяв до нотаріуса. Автомобіль марки BMW 525, 1991 року випуску був придбаний сином 15 червня 2019 року до шлюбу з відповідачкою та є його особистою власністю, автомобіль марки BMW 318І, 1986 року випуску був придбаний в період шлюбу за договором від 13 червня 2023 року, а отже вказаний транспортний засіб є спільним майном подружжя. Ринкова вартість автомобіля марки BMW 525, 1991 року випуску складає 105 972,22 грн, ринкова автомобіля марки BMW 318І, 1986 року випуску становить 77 823,35 грн. З урахуванням рівності часток автомобіль марки BMW525 повинен ділитися по 1/2 частці за кожним, що становить 52 986,11 грн, автомобіль марки BMW 318І є спільним майном подружжя, до складу спадщини входить 1/2 частка вказаного транспортного засобу, тобто ділиться по 1/ 4 частці за кожним із спадкоємців, що становить 19 455,84 грн. Різниця складає 33 530,27 грн., яку вона готова сплатити відповідачці.
На підставі наведенного вище, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати автомобіль марки BMW 318І, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VINWBAAC310X01326293 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 по 1/2 частці за кожним, поділивши спадкове майно після смерті останнього, а саме визнати за нею право власності на автомобіль марки BMW 525, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , залишивши у власності відповідачки автомобіль марки BMW 318І, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VINWBAAC310X01326293 та перерахувати ОСОБА_2 покладені нею на депозит суду грошові кошти в сумі 9 382,95 грн. Зазначила про відмову ОСОБА_4 від своєї частки у спадкуванні на її, позивача, користь та заволодіння обманним шляхом відповідачкою автомобіля марки BMW 525, оскільки вказаний транспортний засіб знаходився на її зберіганні, і відповідачка під приводом тимчасового користування, автомобіль так і не повернула. Таким чином у користуванні відповідачки знаходяться два автомобілі, однак вона бажає залишити у своєму користуванні автомобіль марки BMW 525, як пам`ять про сина. Наголошено, що автомобіль марки ВАЗ 2103 був дійсно у власності сина, однак років 6-10 тому син продав автівку за довіреністю особі, яка їй невідома, тому вказаний автомобіль вона не включила у поділ спадкової маси, не заперечує щодо залишення вказаного автомобіля у власності відповідачки і вважає некоректним посилання на цю автівку відповідачкою достеменно знаючи, що син за життя розпорядився цим майном. Борги за кредитними договорами не стосуються суті справи, ураховуючи також факт отримання відповідачкою за місцем роботи сина 100 000 грн, які покривають його борги.
В січні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом в якому просила суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки ВАЗ моделі 2103, визнати за нею право власності на автомобіль марки BMW 525, залишивши у її власності також автомобіль марки BMW 318І та стягнувши з неї на користь відповідачки за зустрічним позовом в порядку компенсації за частку в спадковому майні 52 145,58 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на транспортний засіб марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN НОМЕР_3 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку транспортного засобу марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю у вартості автомобілів в сумі 9 382 грн 96 коп, виплативши ОСОБА_2 грошову компенсацію, внесену ОСОБА_1 на депозитний рахунок згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 48769352 від 11 лютого 2025 року, в сумі 9 382 грн 95 коп.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2/3 частки транспортного засобу марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частку транспортного засобу марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 .
В іншій частині в задоволенні позовів відмовлено.
Додатковим рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 211 грн 20 коп та витрат за проведення експертизи в сумі 5 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 605 грн 60 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Ніколенко М.Є., посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .
Просить визнати автомобіль марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_4 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та за життя ОСОБА_3 , по 1/2 частини кожному із подружжя, а саме: визнати 1/2 частину автомобіля марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_4 за ОСОБА_3 та визнати 1/2 частину автомобіля марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_4 за ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя.
Поділити спадкове майно ОСОБА_3 наступним чином:
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 2/6 частки автомобіля марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_4 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/6 частки автомобіля марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_4 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 2/3 частки автомобіля марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN НОМЕР_3 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/3 частки автомобіля марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN НОМЕР_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 2/3 частки автомобіля марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/3 частки автомобіля марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент звернення до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 існувало три законних спадкоємця дружина, мати та батько спадкодавця. Рідний батько спадкодавця відмовився від прийняття спадщини в розмірі 1/3 частини на користь матері спадкодавця, що в свою чергу надано можливість ОСОБА_1 отримати 2/3 частини, а ОСОБА_2 1/3 частини спадщини.
Сторони по справі у шестимісчний строк після відкриття спадщини звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, тобто є такими, що прийняли спадщину, тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN НОМЕР_3 є протиправним та незаконним. При цьому судом першої інстанції не враховано, що вказаний автомобіль постійно перебував в користуванні подружжя Лівізор, тому ухвалюючи рішення про стягнення грошової компенсації на користь скаржника порушують права ОСОБА_2 , як спадкоємця в рамках спадкової справи № 43/2024.
Зазначає, що визначення за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку автомобіля марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_4 викладене в резулятивний частині оскаржуваного рішення в подальшому ускладнить сторонам по справі отримання свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу.
Крім того апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема на те, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишти без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Ніколенка М.Є., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Примакова К.О., які, кожен окремо, заперечували проти задовлення апеляційної скарги представника відповідача, третю особу ОСОБА_4 , який заперечував проти задовлення апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
За повідомленням Територіального сервісного центру МВС № 1243 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 19 жовтня 2024 року, за ОСОБА_3 за життя були зареєстровані транспортні засоби: автомобіль марки BMW 525, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN НОМЕР_3 , оформлений на підставі договору купівлі-продажу від 15 червня 2019 року; автомобіль марки ВАЗ 2103, 1981 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , оформлений на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2015 року.
За повідомленням Територіального сервісного центру МВС № 1243 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 19 жовтня 2024 року, за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб - автомобіль марки BMW 318І, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , оформлений на підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2023 року.
При зверненні ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б.В. отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 жовтня 2024 року.
Указаною постановою нотаріусом в ході проведення нотаріальних дій по встановленню спадкоємців та спадкового майна після смерті ОСОБА_3 встановлено, що спадкоємцями після його смерті являються: мати померлого ОСОБА_1 на 2/3 частки спадщини; дружина померлого ОСОБА_2 на 1/3 частку спадщини.
Спадковим майном після смерті ОСОБА_3 встановлено: транспортний засіб - автомобіль марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15 червня 2019 року; транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2015 року; 1/ 2 частка транспортного засобу - автомобіля марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2023 року, оскільки за наявними в спадковій справі документами, транспортний засіб - автомобіль марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спільною сумісною власністю подружжя.
Вказані обставини підтверджується витребуваною судом першої інстанції копією спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у якій також міститься відмова батька померлого ОСОБА_4 від належної йому частки у спадщині після смерті сина на користь матері спадкодавця ОСОБА_1 .
За висновком експерта № 213/24 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості від 13 листопада 2024 року, середня ринкова вартість автомобіля марки BMW 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , станом на дату оцінки 05 листопада 2024 року, складає 105 972,22 грн, середня ринкова вартість автомобіля марки BMW 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 складає 77 823,35 грн.
За висновком експерта № 06/25 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості від 14 січня 2025 року, середня ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_5 станом на дату оцінки 13 січня 2025 року складає 40 592,74 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за ОСОБА_1 має бути визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на транспортний засіб - автомобіль марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 а за ОСОБА_2 має бути визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку транспортного засобу - автомобіль марки BMW, моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 з виплатою ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за різницю у вартості автомобілів в сумі 9 382 грн 96 коп.
Крім того, за ОСОБА_1 має бути визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2/3 частки транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_8 за ОСОБА_2 - право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частку транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 у зв`язку з тим, що судом не встановлено місцезнаходження автомобіля марки ВАЗ 2103, ніхто із сторін не зміг пояснити місцезнаходження вказаного транспортного засобу та момент продажу вказаної автівки спадкодавцем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною першою статті 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).
Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
У частині першій статті 1226 ЦК України зазначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Виділ (поділ) між спадкоємцями частки спадщини в натурі проводиться з огляду на сукупність об`єктів, що складають спадщину, їх вартість з урахуванням можливого виділу в натурі такої частки.
Такий виділ (поділ) не повинен порушувати права та законні інтереси спадкоємців.
Якщо виділ (поділ) частки спадщини неможливий, то спадкоємець може отримати від іншого спадкоємця грошову компенсацію вартості цієї частки.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-692цс16, Верховний Суд у постановах від 07 вересня 2022 року у справі № 674/1336/17, провадження № 61-4538св22, від 02 лютого 2024 року у справі № 524/8320/21, провадження № 61-14943св23.
Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
У справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач, не вимагається обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18 (провадження № 61-19084св20), від 07 квітня 2021 року у справі № 757/64512/16-ц (провадження № 61-11187св20), від 18 травня 2021 року у справі № 725/3818/19 (провадження № 61-11831св20).
Отже, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду з позовом на підставі статті 364 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зауважувала, що не є примусовим набуттям права приватної власності стягнення з одного співвласника такого майна компенсації на користь іншого співвласника, який відмовляється від своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, щоб врегулювати конфлікт щодо користування та розпорядження нею. Більше того, суд не позбавляє відповідача його частки у праві на це спільне майно, а через рішення про стягнення з останнього відповідної компенсації збалансовує інтереси двох співвласників, які не дійшли згоди щодо долі неподільної речі. Згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою.
Як вбачається із матеріалів справи, за повідомленням Територіального сервісного центру МВС № 1243 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 19 жовтня 2024 року, за ОСОБА_3 за життя були зареєстровані транспортні засоби: автомобіль марки BMW 525, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN НОМЕР_3 , оформлений на підставі договору купівлі-продажу від 15 червня 2019 року; автомобіль марки ВАЗ 2103, 1981 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , оформлений на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2015 року.
За повідомленням Територіального сервісного центру МВС № 1243 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 19 жовтня 2024 року, за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб - автомобіль марки BMW 318І, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , оформлений на підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2023 року.
При зверненні ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б.В. отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 жовтня 2024 року.
Указаною постановою нотаріусом в ході проведення нотаріальних дій по встановленню спадкоємців та спадкового майна після смерті ОСОБА_3 встановлено, що спадкоємцями після його смерті являються: мати померлого ОСОБА_1 на 2/3 частки спадщини; дружина померлого ОСОБА_2 на 1/3 частку спадщини.
Спадковим майном після смерті ОСОБА_3 встановлено: транспортний засіб - автомобіль марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15 червня 2019 року; транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 2015 року; 1/2 частка транспортного засобу - автомобіля марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2023 року, оскільки за наявними в спадковій справі документами, транспортний засіб - автомобіль марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спільною сумісною власністю подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що сторони є співвласниками вище вказаних автомобів і не досягли згоди щодо їх поділу.
За висновком експерта № 213/24 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості від 13 листопада 2024 року, середня ринкова вартість автомобіля марки BMW 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , станом на дату оцінки 05 листопада 2024 року, складає 105 972,22 грн, середня ринкова вартість автомобіля марки BMW 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 складає 77 823,35 грн.
За висновком експерта № 06/25 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості від 14 січня 2025 року, середня ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_5 станом на дату оцінки 13 січня 2025 року складає 40 592,74 грн.
Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16 зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Відтак, апеляційний суд зазначає, що обставинами даної справи підтверджується той факт, що сторони дійсно не досягли згоди щодо поділу майна.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля марки BMW моделі 525 становить 105 972,22 грн, 1/3 частка вартості становить 35 324,08 грн (частка ОСОБА_2 ), 2/3 частки вартості становить 70 648,16 грн (частка ОСОБА_1 ).
Ринкова вартість автомобіля марки BMW 318І становить 77 823,35 грн, спадкова маса складає 1/ 2 частки автівки, тобто 38 911,68 грн. З урахуванням належності 2/3 спадщини ОСОБА_1 та 1/3 частки спадщини ОСОБА_2 , в грошовому еквіваленті частка ОСОБА_1 становить 25 941,12 грн, частка ОСОБА_2 становить 12 970,56 грн.
З урахуванням належності ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності половини автомобіля BMW 318І, суд вважав за необхідне залишити за нею саме цей автомобіль, оскільки в ході судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що відповідачка за первісним позовом користується обома автівками і обидва транспортні засоби перебувають саме в неї, тому переваги в наданні ОСОБА_2 автомобіля марки BMW моделі 525 судом не встановлено, ураховуючи при цьому місцезнаходження вказаного автомобіля до відкриття спадщини у позивача за первісним позовом.
На підставі наведенного вище суд першої інснації вірно виснував, що ОСОБА_1 підлягає сплаті грошова компенсація вартості її частки у автомобілі марки BMW 318І в сумі 25 941,12 грн.
Між тим суд першої інстанції, з урахуванням розумності та справедливості, набуття у власність автомобіля BMW моделі 525 за життя спадкодавцем до укладення шлюбу та належності ОСОБА_1 в порядку спадкування 2/3 частки автомобіля, вважав за необхідне залишити вказаний транспортний засіб за позивачем за первісним позовом з виплатою ОСОБА_2 грошової компенсації вартості її частки в автомобілі марки BMW 525 в сумі 35 324,08 грн.
При цьому суд першої інстнації правильно виснував, що з урахуванням різниці 35 324,08 грн - 25 941,12 грн, стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає сума 9 382,96 грн.
На підставі наведенного вище колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті та тим, що за ОСОБА_1 має бути визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на транспортний засіб - автомобіль марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 а за ОСОБА_2 має бути визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку транспортного засобу - автомобіль марки BMW, моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 з виплатою ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за різницю у вартості автомобілів в сумі 9 382 грн 96 коп.
Крім того колегія суддів погоджується з тим, що за ОСОБА_1 має бути визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2/3 частки транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_8 за ОСОБА_2 - право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/3 частку транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ моделі 2103, реєстраційний номер НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 у зв`язку з тим, що судом не встановлено місцезнаходження автомобіля марки ВАЗ 2103, ніхто із сторін не зміг пояснити місцезнаходження вказаного транспортного засобу та момент продажу вказаної автівки спадкодавцем.
Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 є протиправним та незаконним, оскільки судом першої інстанції, з урахуванням всього спадкового майна, а саме транспортних засобів, які залишились після смерті ОСОБА_3 , та з урахуванням часток сторін у справі у вказаному спадковому майні, вірно виснувало, що за ОСОБА_1 має бути визнано право власності саме на автомобіль марки BMW моделі 525, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з виплатою ОСОБА_2 компенсації за частку вказаного автомобіля з урахуванням визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частку транспортного засобу - автомобіль марки BMW, моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано, що вказаний автомобіль постійно перебував в користуванні подружжя Лівізор, тому ухвалюючи рішення про стягнення грошової компенсації на користь скаржника порушують права ОСОБА_2 , як спадкоємця в рамках спадкової справи № 43/2024 не спростовують висновків суду першої інстанції в цій справі.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що визначення за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку автомобіля марки BMW моделі 318І, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN НОМЕР_4 викладене в резулятивний частині оскаржуваного рішення в подальшому ускладнить сторонам по справі отримання свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу, оскільки за повідомленням Територіального сервісного центру МВС № 1243 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 19 жовтня 2024 року, транспортний засіб - автомобіль марки BMW 318І, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 зареєстрований саме за ОСОБА_2 . В данному випадку, в оскаржуваному рішенні, в його резолютивній частині, зафіксовано факт того, що автомобіль марки BMW 318І, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 належить саме ОСОБА_2 .
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі мотиви, які повторюють мотиви поданої позивачем позовної заяви, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Таким чином доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, а судове рішення без змін, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ніколенко Максим Євгенович, - залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: