Справа № 354/659/24
Провадження № 22-ц/4808/1993/26
Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В.
Суддя-доповідач Барков В. М.
У Х В А Л А
04 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Баркова В. М., ознайомившись із апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Джулая Максима Валерійовича на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 липня 2026 року, у справі за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Карпатський національний природний парк про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку,
в с т а н о в и в:
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 липня 2026 року задоволено позов Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Карпатський національний природний парк про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки. Постановлено усунути перешкоди у здійсненні Івано-Франківською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду із кадастровим номером [номер приховано]:11:001:0156 в частині площі 0, 1913 га, яка розташована в урочищі «Великі Погари» в с. Микуличин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, шляхом зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повернути земельну ділянку в частині площі 0, 1913 га на користь держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації та постійного землекористувача - Карпатського національного природного парку.
Також постановлено скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1995 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер: [номер приховано]:11:001:0156, дата державної реєстрації: 24.07.2008, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.
Цим же рішенням постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури у солідарному порядку 6 056 грн. судового збору.
Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині вимог позову щодо ОСОБА_1 , його представник - адвокат Джулай М. В. подав апеляційну скаргу.
Проте, скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та, відповідно, вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, з огляду на таке.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або ж документи, які підтверджують підстави звільнення скаржника від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Встановлено, що позивач у 2024 році звернувся до відповідачів із вказаним позовом, який містить одночасно вимоги як майнового (повернення земельної ділянки), так і немайнового (скасування державної реєстрації) характеру.
У ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, коли позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Така ж правова позиція висловлена у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на час подання позову становив 3 028 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою,становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою,становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Представник скаржника оскаржує в апеляційному порядку вимоги майнового та немайнового характеру.
Зі змісту положень п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Оскільки із матеріалів поданої апеляційної скарги не вбачається ціни позову (відсутнє визначення вартості спірного майна), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим скаржник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка земельної ділянки або інші належні докази).
Таким чином, скаржник ОСОБА_1 у разі відсутності у нього доказів, які підтверджують підстави його звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, зобов`язаний надати докази вартості земельної ділянки, повернення якої він оскаржує, самостійно обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги позивача про повернення земельної ділянки та з урахуванням розміру судового збору за оскарження вимоги немайнового характеру сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Судовий збір має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101, код ЄДРПОУ: 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку - [рахунок приховано], наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди, назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» необхідно зазначити: *;101;__________реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача). Платіжний документ направити в апеляційний суд.
Як передбачено частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення вказаних вище недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору або доказів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документи на виконання вимог ухвали, необхідно у визначений строк подати апеляційному суду.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Джулая Максима Валерійовича на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 липня 2026 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У випадку невиконання у встановлений строк вказаних вимог апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Барков