Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2487/26
Номер провадження 2/299/1257/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.09.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Надопта А.А.,
з участю секретаря Стрижак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерумого майна,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що нею було подано заяву про прийняття спадщини за померлою матір`ю ОСОБА_2 до Виноградівської нотаріальної контори, про що нотаріусом було заведено спадкову справу № 61/2025, зареєстровано в реєстрі за № 73835088 Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80557641, дата видачі 21.03.2025 р. Однак, під час підготовки та перевірки документів для оформлення спадщини (видачі свідоцтва) нотаріус повідомила позивачці про наявність арешту на майно спадкодавця ОСОБА_2 , а саме на ? житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Наявність заборони перешкоджає позивачці в оформленні її спадкових прав.
Позивач та її представник, адвокат Вароді О.І. в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та просила суд такий задоволити.
Відповідач- державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив.
Оскільки, сторони в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України - не здійснюється.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України).
За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем було подано заяву про прийняття спадщини за померлою матір`ю ОСОБА_2 , до Виноградівської нотаріальної контори, про що нотаріусом було заведено спадкову справу № 61/2025, зареєстровано в реєстрі за № 73835088 Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80557641, дата видачі 21.03.2025 р. Однак, під час підготовки та перевірки документів для оформлення спадщини (видачі свідоцтва) нотаріус повідомила ОСОБА_1 (позивачці) про наявність арешту на майно спадкодавця ОСОБА_2 , а саме на ? житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Наявність заборони перешкоджає позивачці в оформленні її спадкових прав.
Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно номер витягу 5005526896426 від 30.10.2025 року, у розділі "Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно» зазначено, що на майно (1/2 частини будинку), яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 - накладено: арешт (архівний запис), реєстраційний номер 1595800, дата та час реєстрації: 2005-01-10Т16:41:47Z, дані реєстратора: Виноградівська державна нотаріальна контора, 90300, м. Виноградів, вул. Миру 51; додаткові відомості 16.01.2004; архівний номер:328, архівна дата: 2004-10-16Т00:00:00Z; дата виникнення (день):16; дата виникнення (місяць):10; дата виникнення (рік): 2004; адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 ; тип документа: постанова; серія та номер документа: 458; коли виданий: 2004-10-16Т00:00:00Z; ким виданий: Відділ ДВС Виноградівського РУЮ.
Згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно номер інформаційної довідки: 17604163141; дата та час формування 30.10.2025 року, обтяження у вигляді арешту накладалося виходячи з інформації про прізвище, ім`я, по батькові боржника та даних її місця проживання, а інші відомості про боржника, а саме дати її народження та відомості про індивідуальний податковий номер платника податків - відсутні, тобто ідентифікувати боржника, без зазначення її точної дати народження та ідентифікаційного коду, не видається за можливе.
Згідно відповіді Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області від 16.02.2026 року № 6073/192-37, зазначено, що документи щодо стягнення з ОСОБА_2 знищено.
Згідно довідки № 138/01-16 від 14.05.2026 року, Виноградівської державної нотаріальної контори відомо, що видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , належний померлій матері позивачки, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає можливості, оскільки постановою «Про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження» №458 від 16.04.2004 року відділом ДВС Виноградівського РУЮ накладено арешт на ? частину вищевказаного житлового будинку на ім`я ОСОБА_2 .
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1ст. 319 ЦК України).
Так, наявність арешту на нерухоме майно за відсутності виконавчого провадження істотно обмежує право власності позивача, унеможливлює розпорядження майном (відчуження, оформлення спадщини, іпотеки тощо), порушує принцип правової визначеності та пропорційності втручання у право власності.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною третьою статті 13 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
На підставі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2019 року у справі № 643/3614/17 зазначив, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову), і виникають із цивільних правовідносин та відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі №911/1247/18 (провадження № 12-99гс19).
Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Наявність незнятого арешту на майно, що ввійшло до складу спадщини, створило перешкоду для реалізації права мене на спадщину після смерті чоловіка.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки заборона на відчуження обмежує позивача у можливості реалізувати його право власності, а підстави для даних обмежень відсутні, а тому суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є повністю обґрунтовані та підлягають задоволенню.
А тому на підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 154, 174, 209, 212, 214-215, ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з типом, арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження:1595800; зареєстровано:01.10.2005 16:41:47 реєстратором: Виноградівська державна нотаріальна контора, 90300, Закарпатська обл., Берегівський р., м. Виноградів, вул. Миру, 51, (03143) 2-14-61; info@vn.zk.notary.gov.ua; додаткові відомості: 16.10.2004; архівний номер:328; дата виникнення:16.10.2004; тип майна інше; доповнення до типу майна:1/2 частини будинку, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 ; тип документа: постанова; серія та номер документа: 458; коли виданий: 2004-10-16Т00:00:00Z; ким виданий: Відділ ДВС Виноградівського РУЮ.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Надопта А. А.