ЄУН: 336/8873/26
Провадження №: 2-о/336/361/2026
03.09.26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,
В С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у Якимівській лікарні, внаслідок ракової інтоксикації, злоякісного новоутворення прямої кишки. Отримати свідоцтво про смерть на тимчасово окупованій території неможливо, оскільки органи державної влади там не функціонують. Встановлення факту смерті в судовому порядку необхідне для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України. Підтвердження факту смерті необхідне для отримання спадщини та допомоги на поховання.
Посилаючись на викладені обставини просить суд заяву задовольнити.
Ухвалою судді від 03.09.2026 відкрито провадження у справі.
Учасники справи в судове засідання не з`явились.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий 18.11.2003, орган що видав: Якимівський РВ УМВС України в Запорізькій області.
Його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, документ № НОМЕР_2 , виданий 13.12.2019, орган що видав: 2320.
Судом встановлено факт родинних відносин заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На підтвердження родинних відносин, заявник надав свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане 26.09.1987 року, відповідно до якого зазначено: мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_4 .
В подальшому, мати заявника ОСОБА_3 , 04.11.1965 уклала шлюб з ОСОБА_5 , та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про одруження від 24.09.2007 серії НОМЕР_4 , виданим Виконавчим комітетом Чорноземненської сільської ради Якимівського району Запорізької області.
В матеріалах справи наявний документ окупаційної влади: свідоцтво про смерть від 01.09.2026, згідно з яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Переможне, Якимівського району, Запорізької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 о 06:00 год., місце смерті: Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка запис акту про смерть №17026990000[телефон приховано], місце реєстрації: 99000004 Територіальний відділ РАЦС Якимівського району Управління РАЦС Запорізької області, дата видачі 01 вересня 2026 року, а також довідка про смерть №С-00564, згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 о 06:00 год., місце смерті: Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, причина смерті: ракова інтоксикація, злоякісне новоутворення прямої кишки.
Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, на дату смерті ОСОБА_2 смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, знаходиться під тимчасовою окупацією з 25.02.2022.
Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане на непідконтрольній Україні території, а саме органом який створений та діє у порядку не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.
Цей документ не є офіційним документом, відповідно до вимог ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на підставі яких можливо провести державну реєстрацію смерті. Згідно п. 1ПП ВСУ №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
Виходячи з практики ЄСПЛ, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. The Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою].
Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.
Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ цієї категорії.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
З огляду на викладене, встановлено, що заявником надано достатньо доказів того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а тому, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та встановити факт смерті ОСОБА_2 в судовому порядку. Доказів, які б спростовували факт смерті суду не надано.
Керуючись ст. ст. 4, 5,12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки с. Переможне, Якимівського району, Запорізької області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, Україна, причина смерті: ракова інтоксикація, злоякісне новоутворення прямої кишки.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.Л. Коваленко