Справа №592/4822/26
Номер провадження 22-ц/816/2596/26
Категорія - 39
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач),
суддів: Собини О.І., Сидоренко А.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2026 року, ухвалене у м. Суми у складі судді Алфьорова А.М.,
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог
24 березня 2026 року ТОВ «Діджи фінанс» звернулося до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано наступними обставинами.
20 вересня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № [номер приховано], за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 25 040 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом, на строк до 20 вересня 2023 року.
21 жовтня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу № 21/10/22, за яким до позивача за плату перейшло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 у розмірі 29 455,20 грн, з яких: 22 114,63 грн - тіло кредиту, 7 340,57 грн - заборгованість за відсотками.
ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором не виконує, внаслідок чого має непогашену заборгованість перед ТОВ «Діджи фінанс» у розмірі 29 455,20 грн, яку товариство просило стягнути з неї на свою користь, а також понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором від 20 вересня 2021 року № [номер приховано] у сумі 29 455,20 грн, з яких: 22 114,63 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 340,57 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» 2 662,40 грн судового збору та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд встановив, що наданими позивачем доказами підтверджено факт укладення між відповідачкою та первісним кредитором кредитного договору, отримання позичальницею грошових коштів та невиконання нею зобов`язань щодо їх повернення, а також перехід до позивача права вимоги за вказаним договором на підставі договору факторингу, тому погодився із заявленою до стягнення сумою заборгованості по кредиту.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а за відсутності підстав для відмови у позові - змінити рішення суду, відмовивши у стягненні заборгованості за відсотками та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Вказує, що суд не надав належної оцінки її ключовим запереченням, мотивувальна частина рішення фактично зводиться до викладення позиції позивача, наведення загальних норм права та висновку про задоволення позову. Суд не навів мотивів відхилення доводів щодо недоведеності переходу права вимоги, розбіжностей у документах факторингу, відсутності повного реєстру боржників, непрозорості розрахунку заборгованості та недоведеності витрат на правничу допомогу. Формальне посилання на невиконання відповідачкою договірних зобов`язань не замінює перевірки факту укладення та виконання кредитного договору, отримання коштів, переходу права вимоги та правильності розрахунку боргу.
Суд не розглянув належним чином клопотання відповідачки про витребування оригіналів доказів, так як вона ставила під сумнів відповідність поданих позивачем копій, витягів і роздруківок оригіналам та просила витребувати оригінал кредитного договору від 20 вересня 2021 року № [номер приховано], додатки, паспорт споживчого кредиту, графік платежів, документи щодо видачі та руху коштів, а також оригінали документів щодо факторингу та реєстрів боржників. Суд не постановив мотивованої ухвали за цим клопотанням, не витребував документи, а в основу рішення поклав подані копії та витяги, не навівши причин їх прийняття, що є порушенням вимог статей 12, 13, 81, 89, 95, 263 ЦПК України та принципів змагальності, рівності сторін і безпосередності дослідження доказів.
Позивачем не доведено набуття права вимоги саме за кредитним договором відповідачки, оскільки при посиланні на договір факторингу № 21/10/22, у документах наявні істотні розбіжності щодо дат: у заголовках актів приймання-передачі реєстрів боржників № 1 та № 2 зазначено дату договору 20 липня 2022 року, тоді як договір, акти та пункт перший актів містять дату 21 жовтня 2022 року. Крім того, у матеріалах справи відсутній повний реєстр боржників або належним чином засвідчена його частина із зазначенням відповідачки та кредитного договору № [номер приховано], а наданий витяг не дає можливості перевірити його відповідність реєстру, який нібито передавався позивачу. Отже, позивач не довів, що саме право вимоги до відповідачки було включене до реєстру та фактично передане йому. Згідно зі статтею 514 ЦК України новому кредитору переходить лише існуюче право вимоги в обсязі та на умовах, що існували на момент його переходу.
Крім того, не доведено розмір заборгованості та правильність нарахування процентів. Наданий позивачем розрахунок містить лише кінцеві суми та не дає можливості перевірити формування 7 340,57 грн процентів: не зазначено залишок тіла кредиту за кожний період, кількість днів користування, формулу нарахування, порядок зарахування платежів та залишок заборгованості після кожної операції.
Доводить безпідставність стягнення 7 000 грн витрат на правничу допомогу, так як позивачем не надано належного доказу фактичної сплати саме цієї суми. Акт наданих послуг і детальний опис робіт самі по собі не підтверджують реальність, необхідність та співмірність таких витрат.
Крім того, документи, оформлені за участю ФОП ОСОБА_2 як виконавця послуг, а не адвоката як суб`єкта професійної правничої допомоги, що має значення з огляду на статті 133, 137, 141 ЦПК України та практику Верховного Суду. Самі документи про право на заняття адвокатською діяльністю не доводять фактичного надання правничої допомоги саме у цій справі, тим більше що позов та реєстр поштових відправлень підписані директором товариства, а не особою, витрати на послуги якої заявлені до стягнення. Зазначає, що справа не є складною, не потребувала значного обсягу правового аналізу чи процесуальних дій, а тому 7 000 грн не відповідають її складності та фактичному обсягу робіт. Суд також не врахував майновий стан відповідачки, яка має незначний дохід та утримує дитину з інвалідністю, що потребує постійного догляду, лікування, реабілітації та додаткових витрат.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Діджи фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує про необхідність вирішення питання розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції, зазначаючи про понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Зазначає, що кредитний договір був укладений належним чином, відповідачка не заперечує факт отримання та використання кредитних коштів. Посилається на погоджені сторонами умови договору: процентну ставку, порядок розрахунку процентів за фактичною кількістю днів, механізм їх нарахування та ануїтетний порядок погашення. Розрахунок заборгованості за період з 20 вересня 2021 року по 21 жовтня 2022 року, на думку позивача, здійснений відповідно до договору, містить інформацію про залишок кредиту, кількість днів користування коштами та здійснені платежі. Заперечуючи правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредиту, відповідачка не надала власного контррозрахунку чи доказів погашення боргу, також вона не скористалася правом призначення експертизи для перевірки нарахувань. Стверджує, що новий кредитор не нараховував додаткових штрафів чи пені, а просить стягнути заборгованість, сформовану за умовами кредитного договору. Вважає, що погіршення фінансового стану або фінансові труднощі не звільняють відповідачку від виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.
На підтвердження набуття права вимоги позивач посилається на договір факторингу, витяг із реєстру боржників, платіжні інструкції щодо оплати факторингу та акт приймання-передачі реєстру боржників. Договір факторингу недійсним не визнавався, тому діє презумпція його правомірності. Стверджує, що саме по собі неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погасити борг.
Вважає обґрунтованим стягнення з відповідачки 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, така сума підтверджена належними доказами є розумною, необхідною та співмірною зі складністю справи й обсягом виконаної роботи.
Також у відзиві подано клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до справи, зокрема: копію фрагменту реєстру боржників до договору факторингу від 21 жовтня 2022 року, у якому зазначено відомості про заборгованість відповідачки.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
20 вересня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № [номер приховано], за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 25 040 грн, на строк до 20 вересня 2023 року (п. 1.1.), зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою ставкою 40 % річних (п. 1.2.), повернення та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів (п. 1.3.) (а.с. 13).
Додатком № 1 до кредитного договору є графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с. 14 зв.).
Також ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (а.с. 14).
Меморіальним ордером від 20 вересня 2021 року № 29601613 підтверджується перерахування АТ «ОТП Банк» кредитних коштів у сумі 25 040 грн на кредитний рахунок ОСОБА_1 , із призначенням платежу: «видача кредиту за кредитним договором № [номер приховано] від 20.09.2021» (а.с. 25).
Згідно із розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором, позичальник ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 29 455,20 грн, з яких: 22 114,63 грн - тіло кредиту, 7 340,57 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 28).
21 жовтня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу № 21/10/22 за умовами якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Діджи фінанс» право грошової вимоги за кредитним договором № [номер приховано], укладеним 20 вересня 2021 року з ОСОБА_1 (а.с. 19-22)
Згідно з п. 6 фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів. Загальний розмір портфеля заборгованості, право за яким відступається факторові складається з:
У п.6.2 договору визначено, що оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку:
підп. 6.2.1 за цим договором клієнт передає, а фактор приймає право вимоги в розмірі портфеля заборгованості;
підп. 6.2.2 для підтвердження дійсності права вимоги, що відступається, клієнт надає фактору документацію в порядку, передбаченому цим договором.
підп. 6.2.3 право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.
6.2.4 відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників.
Відповідно до п. 6.3 з моменту переходу до фактора права вимоги, відповідно до умов п. 6.2.3 цього договору, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованості, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правом вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред`явлення претензій боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які фактор одержить від боржників на виконання його вимог, та інші.
За умовам п. 8.3 договору факторингу клієнт зобов`язаний в день підписання цього договору підготувати і передати факторові в електронній формі електронною поштою Реєстр боржників в електронному вигляді за формою, встановленою в додатку №1 до цього договору з усіма заповненими даними про боржника, які обов`язково повинні міститися в Реєстрі боржників в електронному вигляді.
Актом приймання-передачі Реєстру боржників № 1 від 21 жовтня 2022 року (кількість боржників - 10 779, загальна сума заборгованості - 118 081 645,94 грн), актом приймання-передачі Реєстру боржників № 2 від 21 жовтня 2022 року (кількість боржників - 8 909, загальна сума заборгованості - 111 542 107,45 грн) та витягом з Реєстру боржників до договору факторингу від 21 жовтня 2022 року № 21/10/22 підтверджується набуття ТОВ «Діджи фінанс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № [номер приховано] від 20 вересня 2021 року в розмірі 29 455,20 грн (а.с. 8, 11).
Оплата за відступлення права вимоги за договором від 21 жовтня 2022 року № 21/10/22 підтверджується платіжними інструкціями від 21 жовтня 2022 року № 2605 (Реєстр №1) та № 2606 (Реєстр №2) (а.с. 27).
Щодо клопотання про приєднання до матеріалів справи поданих разом із відзивом до апеляційної скарги доказів - фрагменту реєстру боржників, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Оскільки позивачем не наведено передбачених вказаною статтею підстав для прийняття судом таких доказів, тому апеляційний суд відмовляє у їх прийняття.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
За частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Установлено, що 20 вересня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою укладено кредитний договір, яким визначено, зокрема, суму та строк повернення кредиту, порядок повернення кредиту, розмір і порядок нарахування процентів. Факт укладення договору, його підписання відповідачкою та отримання нею кредитних коштів у заявленій сумі стороною відповідача не оспорюється, а тому факт існування кредитних правовідносин є встановленим.
Водночас, ставлячи під сумнів правильність та обґрунтованість наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, сторона відповідача не надала власного контррозрахунку та не подала доказів, які б свідчили про неправильність чи необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку.
Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України (у редакції на час виникнення правовідносин) передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України у редакції на час виникнення правовідносин).
У постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 у справі №727/2790/25 зробив висновок, що допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення.
Факт переходу до позивача прав вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 підтверджується відповідним договором факторингу, складеними на його виконання актами приймання-передачі Реєстру боржників №1 та №2, витягом з Реєстру боржників до договору факторингу, відповідними платіжними інструкціями.
Також за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Докази сплати заборгованості за кредитним договором жодному із кредиторів у матеріалах справи відсутні.
Допущена у назві актів приймання приймання-передачі Реєстру боржників №1 та № 2 від 21 жовтня 2022 року помилка щодо зазначення дати договору факторингу № 21/10/22, не вказує на відсутність переходу до позивача права вимоги до відповідачки за кредитним договором від 20 вересня 2021 року № [номер приховано].
Так, дата підписання зазначених актів співпадає із датою укладення договору факторингу - 21 жовтня 2022 року. У пункті 1 акту приймання приймання-передачі Реєстру боржників №1 вказано, що клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 договору факторингу № 21/10/22 від 21 жовтня 2022 року, реєстр боржників №1. Кількість боржників - 10 779. Загальна сума заборгованості - 118 081 645,94 грн. У пункті 1 акту приймання приймання-передачі Реєстру боржників №2 вказано, що клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 договору факторингу № 21/10/22 від 21 жовтня 2022 року, реєстр боржників №2. Кількість боржників - 8 909. Загальна сума заборгованості - 111 542 107,45 грн.
Також у матеріалах справи міститься належним чином оформлений витяг із Реєстру боржників до договору факторингу, підписаний керівниками товариств - сторін договору факторингу та скріплений відтисками належних їм печаток.
Апеляційним судом також враховано наявність та достатність у матеріалах справи паперових копій електронних доказів, відсутність обґрунтованих сумнівів щодо їх невідповідності оригіналам, а також невчинення стороною відповідача дій щодо самостійного отримання таких доказів.
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входять до предмета доказування у справі.
Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У статті 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат передбачено, що віднесено до їх складу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частинами першою-третьою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
У разі недотримання вимог частини четверта статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям (див.: пункти 139-145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).
У позовній заяві товариство просило відшкодувати витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 7 000 грн, яка надавалась адвокатом Білецьким Б.С. на підставі договору про надання правової допомоги.
На підтвердження факту надання правничої допомоги надано копію свідоцтва про право на заняття Білецьким Б.М. адвокатською діяльністю (а.с. 29), копію договору про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року №42649746 (а.с. 17), акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27 листопада 2025 року, відповідно до якого їх вартість становила 7 000 грн (а.с. 9), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Білецьким Б.М. від 27 листопада 2025 року (а.с. 12), додаткової угоди від 28 листопада 2025 року №[номер приховано] до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року №42649746, у пункті 1 якої зазначено здійснення представництва інтересів ТОВ «Діджи фінанс» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 23).
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують факт надання йому професійної правничої допомоги у цій справі та розмір понесених у зв`язку з цим витрат. При цьому укладення додаткової угоди від 28 листопада 2025 року після складання акта надання послуг від 27 листопада 2025 року не свідчить про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки зазначеною додатковою угодою конкретизовано предмет уже існуючих договірних відносин між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом, а саме здійснення представництва інтересів товариства у цій конкретній справі.
Водночас колегія суддів дійшла висновку, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції не відповідають критерію розумності їхнього розміру.
Із огляду на те, що вказаним представником позивача було підготовлено лише позовну заяву у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, відносну нескладність цієї справи та її розгляд без участі цього представника, заявлений розмір судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції підлягає зменшенню до 4 000 грн. У зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні у цій частині.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).
За результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення витрата на правничу допомогу - зміні. У іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.
Висновки суду щодо судових витрат
Оскільки рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог залишено без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні, що відповідає положенням частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України.
У такому разі підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції сторони позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 000 грн, надану Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» на підставі договору про надання правової допомоги від 05 січня 2026 року № 42649746-АБ.
На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги та понесених витрат надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Міньковської А. В., акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 12 серпня 2026 року на загальну суму 2 000 грн, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», від 12 серпня 2026 року, а також додаткової угоди від 12 серпня 2026 року № [номер приховано] до договору про надання правової допомоги від 05 січня 2026 року № 42649746-АБ, у пункті 1 якої зазначено здійснення представництва інтересів ТОВ «Діджи фінанс» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідають критерію розумності їх розміру, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідачки у розмірі 2 000 грн.
Також підлягає вирішенню питання стягнення відстроченого до ухвалення апеляційним судом судового збору.
Ухвалами Сумського апеляційного суді від 15 липня 2026 року, 28 липня 2026 року, ОСОБА_1 зменшено, а потім відстрочено сплату судового збору у розмірі 1695 грн за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом рішення у цій справі.
Таким чином, за наслідками апеляційного перегляду із ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1695 грн.
Керуючись статтями 367-369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2026 року змінити в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2026 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1695 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повну постанову складено 04 вересня 2026 року.
Головуючий - Д.В. Сізов
Судді: О.І. Собина
А.П. Сидоренко