Справа № 496/1628/26
Провадження № 2/496/2524/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Сосненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку судового розгляду в залі суду м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст вимог позовної заяви.
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001985661401 від 02.10.2021 року у розмірі 17864 гривень, кредитним договором № 1002164496601 від 18.10.2023 року у розмірі 100000 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.10.2021 року між АТ «Перший Український міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001985661401 надано грошові кошти у розмірі 17864 гривень та 18.10.2023 року укладено кредитний договір № 1002164496601 надано грошові кошти у розмірі 100000 гривень. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, а тому станом на 05.01.2026 р. виникла заборгованість, а саме:
1.по кредитному договору від 02.10.2021 року № 2001985661401 - 27306,7 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 17511,62 гривень; заборгованість по процентам - 9795,08 гривень; заборгованість за комісією - 0,00 гривень.
2.по кредитному договору від 18.10.2023 року № 1002164496601 - 93566 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 51700,15 гривень; заборгованість по процентах - 5,9 гривень; заборгованість за комісією - 41859,95 гривень
Тобто, загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам становить - 120872,7 гривень. Оскільки відповідачка відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, представник позивача звернувся до суду з позовом.
Рух справи: вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17.03.2026 року відкрито загальне позовне провадження по справі з викликом сторін та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, але в позовній заяві просив провести судове засідання за його відсутності, позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про причини не явки суд не повідомила, також в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Оскільки відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідно до частин 3, 4, 11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами в системі «Електронний суд», що 02.10.2021 року між АТ «Перший Український міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001985661401 надано грошові кошти у розмірі 17864 гривень та 18.10.2023 року укладено кредитний договір № 1002164496601 надано грошові кошти у розмірі 100000 гривень.
Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, а тому станом на 05.01.2026 р. виникла заборгованість, а саме:
1.по кредитному договору від 02.10.2021 року № 2001985661401 - 27306,7 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 17511,62 гривень; заборгованість по процентам - 9795,08 гривень; заборгованість за комісією - 0,00 гривень.
2.по кредитному договору від 18.10.2023 року № 1002164496601 - 93566 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 51700,15 гривень; заборгованість по процентах - 5,9 гривень; заборгованість за комісією - 41859,95 гривень
Тобто, загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам становить - 120872,7 гривень.
Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак заборгованість не погашена.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідачка не виконала свої обов`язки за договором належним чином та відповідно до розрахунку наданого суду, сума заборгованості за кредитом становить 128043,18 гривень.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується відповідним розрахунком, який узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення.
При цьому, суд враховує, що відповідачкою обґрунтованих заперечень проти позову не подано і жодним чином позовні вимоги не спростувані.
Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов`язань за ним.
Враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачкою було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Застосовані норми права. Мотиви прийнятого рішення
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка не надала будь - яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку
Частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 договір є обов`язковим для виконання сторонами.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» .
На підставі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Судові витрати
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,4 гривні підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачкою було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 509, 625, 629, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 282-284, 354-355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4 заборгованість у сумі 120872,7 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662,4 гривень.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Горяєв