Сарненський районний суд
Рівненської області
________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 572/2013/25
Провадження № 2/572/161/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі : головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - МОРОЗ Ю.М.
за участі :
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/2013/25 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_5 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить виключити відомості про ОСОБА_6 , як батька дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису, складеного Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві 15 вересня 2015 року, актовий запис №219.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 16 вересня 2006 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції міста Києва було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , про що складено актовий запис №1527.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_7 , про що Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві 15 вересня 2015 року, складено актовий запис №219.
Батьками дитини вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Позивач заперечує батьківство ОСОБА_6 щодо вказаної вище дитини, оскільки він в зв`язку із перебуванням у відрядженні, не міг зачати дитину, що народилась у ОСОБА_8 , а тому кровне рідство між вказаними особами відсутнє.
Позивач вказує, що ОСОБА_6 не може бути батьком дитини, народженої ОСОБА_8 , оскільки орієнтовно дата зачаття дитини припадає на квітень 2008 року, однак, у цей час останній перебував у відрядженні, через що не може бути біологічним батьком вказаної дитини.
Вказані обставини, на думку позивача, ставлять під сумнів родинні стосунки дитини - ОСОБА_7 , та сина позивача.
З огляду на наведене, ОСОБА_5 має намір оспорити факт батьківства свого сина відносно вказаної неповнолітньої дитини у судовому порядку.
Зазначені вище обставини стали підставою для звернення із цим позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача заявлені ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
По суті представник пояснив, що він повністю підтверджує обставини, зазначені в позовній заяві, додавши, що основним доказом наявності або відсутності кровної спорідненості осіб є висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, від проведення якої відповідачка ухилилась, через що суд має встановити обставини, зазначені у позові, з урахуванням цієї обставини.
Представник відповідача у судовому засіданні не визнав заявлені до довірительки позовні вимоги повністю, просив врахувати, що експертизу, про призначення якої клопотала інша сторона, не проведено через недбалість експертної установи.
Також, представник відповідачки звертає увагу, що позивачка, яка є бабою дитини - ОСОБА_9 , не має права вимоги за даним позовом.
Крім цього, представник вказує, що позивачем не надано жодних інших достатніх доказів, які б підтверджували обставини, які є предметом даного позову.
Враховуючи наведене, представник ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_5 позовних вимог.
Треті особи : представник Відділу ДРАЦС Оболонського РУЮ у м.Києві, ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , які повідомлялись про час розгляду справи, у судове засідання не з`явились.
Представником Відділу ДРАЦС Оболонського РУЮ у м.Києві неодноразово подавались письмові заяви про розгляд даної справи у їх відсутності.
Представником позивача заявлено клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.
Вказане клопотання задоволено ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2025 року, з урахуванням змісту ухвали цього ж суду від 25 лютого 2026 року, якою за клопотанням представника позивача були уточнені питання, що поставлені на вирішення експерту.
Представником відповідача суду подано клопотання про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 , на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, яке визнано судом передчасним.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
Дослідивши надані докази, врахувавши позицію сторін щодо заявлених вимог, суд дійшов до наступного.
Правовідносини між сторонами виникли з приводу прав та обов`язків батьків і дітей щодо визначення походження дитини.
Вказані правовідносини регулюються нормами СК України.
Згідно із ч.1 ст.122 СК України - дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15 вересня 2015 року - ОСОБА_6 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 16 вересня 2006 року, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у місті Києві зроблено актовий запис №1527.
Частиною 1 статті 133 СК України встановлено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.
Із наданої суду позивачем копії повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15 вересня 2015 року, встановлено, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Таким чином, відомості про дитину були зазначені при її народженні у відповідності до ст.122 СК України.
Однак, позивач заперечує батьківство ОСОБА_6 щодо народженої відповідачкою дитини - ОСОБА_7 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що вона є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на доведення чого суду надано копію свідоцтва про народження останнього (серії НОМЕР_3 від 13 січня 1982 року).
Батьком ОСОБА_6 , згідно із вказаним вище документом, є ОСОБА_10 .
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Отже, відповідно до наведеної вище норми, позивач дійсно не має права вимоги про оспорювання батьківства власного сина щодо онука.
Крім цього, згідно із ч.1 ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Які саме права та законні інтереси ОСОБА_5 порушено відповідачкою, позивач не вказала.
В даному випадку судом приймаються як обґрунтовані заперечення представника відповідача в цій частині, оскільки із досліджених судом копій рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 21 вересня 2021 року та ухвали цього ж суду від 01 липня 2024 року вбачається, що аналогічний спір між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 щодо оспорювання батьківства відносно дитини - сина ОСОБА_12 , вирішено по суті.
Однак, представник позивача просить врахувати ту обставину, що висновок щодо обґрунтованості заявлених вимог має робитись судом виключно з урахуванням заключення судової молекулярно-генетичної експертизи.
За клопотанням позивача судом призначалась вказана експертиза, яка проведена не була.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, суд оцінює відповідно до статті 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).
У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).
Таким чином, суд може визнати певний факт, який має бути встановлений за допомогою висновку експертизи, виключно у разі, якщо особа ухилилась від проведення такої експертизи.
Ухиленням є свідома поведінка, спрямована не уникнення виконання певних дій.
Суд вважає, що такі обставини з боку відповідачки не мали місце.
Так, з моменту призначення судом експертизи за клопотанням представника позивача, від запропонованої останнім установи до суду надійшли : запит щодо відомостей про засоби зв`язку учасників провадження (№0509 від 18 листопада 2025 року), а також два повідомлення про повернення ухвали суду без виконання (№0149-26 від 19 квітня 2026 року та №0430-26 від 10 серпня 2026 року).
В даному випадку судом враховано, що перше повідомлення сторін по справі про визначення експертною установою часу проведення забору біологічних зразків відповідачкою отримано не було, на друге повідомлення її представником було надіслано повідомлення з проханням визначити установою іншої дати забору зразків, через відсутність ОСОБА_8 та її дитини на території України та неможливості термінового прибуття для проведення вказаної процедури.
Зазначені обставини підтверджені документально.
Аналогічне повідомлення скеровувалось до експертної установи судом, було отримано, однак, проігноровано вказаною установою.
Таким чином, в даному випадку суд не може стверджувати, що відповідачка ухилилась від проведення експертизи, призначеної судом.
Крім цього, відповідно до наведеного вище, висновок експерта суд зобов`язаний оцінювати в сукупності з іншими доказами, наданими сторонами.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що подружжя тривалий час проживали окремо, що виключає можливість батьківства ОСОБА_6 щодо сина ОСОБА_12 , народженого відповідачкою.
В даному випадку позивачем не надано жодних доказів, які б доводили обставини, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог (в тому числі перебування ОСОБА_6 у тривалому відрядженні на час зачаття дитини відповідачкою і т.і.).
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на те, що позивачкою не надано достатніх доказів в обґрунтування заявлених вимог, крім цього, судом не встановлено факту порушення її прав та законних інтересів відповідачкою - позовні вимоги ОСОБА_5 є безпідставними, а тому до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного, ст.ст.122, 136 СК України, керуючись ст.ст.81, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жительки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ), треті особи без самостійних вимог на предмет спору : ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У М.КИЄВІ (м.Київ Оболонський проспект,28 В), ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ) про оспорювання батьківства, а саме : у виключенні відомостей про ОСОБА_6 , як батька дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису, складеного Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві 15 вересня 2015 року, актовий запис №219 - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: