Справа № 214/8242/26
2-а/214/107/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 вересня 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гриня Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського полку патрульної поліції Ганаги Владислава Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-
ВСТАНОВИВ:
27.07.2026 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказаний адміністративний позов через систему «Електронний суд» .
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії ЕНА №7523585 від 10.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн за ч.1 ст.122 КУпАП з подальшим закриттям справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог заначив, що 10 липня 2026 року приблизно об 11 год. 20 хв. інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії EHA № 7523585, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно з оскаржуваною постановою, перевищив встановлене обмеження швидкості руху, рухаючись зі швидкістю 84 км/год, що було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TrucamTC008389.
З оскаржуваною постановою позивач не погоджувався, про що безпосередньо на місці зазначив у листі пояснення, виклавши свої заперечення проти факту правопорушення та накладеного стягнення. Крім того, на місці було заявлено клопотання про розгляд справи за його місцем проживання, у задоволенні якого інспектором було безпідставно відмовлено, чим порушено право на захист. Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Крім того, заначив, що вимірювання швидкості здійснено з рук, що суперечить порядку застосування приладу TruCAM та ставить під сумнів достовірність результату вимірювання. У зв`язку із наведеним, постанова серії ЕНА №7523585 від 10.07.2026 підлягає скасуванню, так як винесена із порушенням норм чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 10.08.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву. Роз`яснено сторонам право подати клопотання про проведення розгляду справи з повідомленням сторін. Одночасно ухвалою суду витребувано докази.
Відповідач Департамент патрульної поліції скористався правом подання відзиву на позов та представник відповідача Черкасов М.М. направив до суду відзив на позовну заяву через систему «Електронний суд». В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена законно, у межах наданих повноважень та на підставі належних і допустимих доказів. Представник відповідача зазначив, що 10.07.2026 за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС008389 здійснювалася фіксація руху транспортного засобу SMART CITY номерний знак НОМЕР_1 . За результатами розгляду справи уповноваженою посадовою особою Національної поліції винесено постанову серії ЕАН № 7523585 від 10.07.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Сам факт винесення постанови та її зміст підтверджуються матеріалами справи, наданими суду. Особу було ознайомлено з правами, що підтверджується наданим до суду відеозаписом, підписом у постанові. Одним із таких доказів є інформація, зафіксована технічним засобом TruCAM. Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо доводу позивача про неправомірність використання TruCAM у ручному режимі зазначив. Основним доводом позивача є твердження про те, що під час фіксації швидкості прилад TruCAM нібито повинен був бути стаціонарно закріплений на тринозі або іншому пристрої, а його утримання поліцейським у руках нібито призводить до недостовірності результату вимірювання. Наданий до матеріалів справи Посібник користувача LTI 20/20 TruCAM II прямо визначає, що вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM II призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів у ручному або автоматичному режимах. Прилад відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. Таким чином, твердження позивача про те, що використання приладу без триноги саме по собі робить результат вимірювання недостовірним, не підтверджується наданою технічною документацією. Щодо доводу позивача про порушення ст. 258 КУпАП через нескладення протоколу зазначив чинна редакція ст. 258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Частина перша ст. 122 КУпАП належить до адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються органами Національної поліції. Щодо доводу про порушення права позивача на захист, зазначив таке.
Саме по собі посилання на порушення права на захист не є достатнім для скасування постанови без встановлення конкретного порушення процесуальних прав та його впливу на законність прийнятого рішення. У зв`язку з вищевикладеним, просить у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАН №7523585 від 10.07.2026 відмовити в повному обсязі.
Позивач не скористався правом надання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 10.08.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву. Роз`яснено сторонам право подати клопотання про проведення розгляду справи з повідомленням сторін.
Позивач не скористався правом надання відповіді на відзив.
Частиною першою статті 205 КАС України визначено, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Особливості повідомлення учасників справи у цій категорії справ визначено статтею 268 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступного висновку.
Так, предметом розгляду даної справи є законність постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з положеннями п. 2.3 розд. 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Пунктом 1.9 розд. 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин першої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтею 122 цього Кодексу.
Судом встановлено, Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7523585 від 10.07.2026 року уповноваженою особою Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП у Дніпропетровській області було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. За допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС008389 було зафіксовано перевищення встановленого обмеження швидкості руху на 34 км/год, чим порушено вимогам п.12.4 ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Положення статті 251 КУпАП України закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Суд зазначає, що наданий до матеріалів справи Посібник користувача LTI 20/20 TruCAM II прямо визначає, що вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM II призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів у ручному або автоматичному режимах. Прилад відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху.
Також Посібник прямо передбачає, що у ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість якого вимірюється, при цьому можливий режим фото- та відеофіксації.
Отже, саме по собі використання TruCAM у ручному режимі відповідає конструктивному призначенню приладу та передбаченому виробником способу його експлуатації.
Більше того, у наданих матеріалах міститься інформація ДП «Укрметртестстандарт» про те, що лазерний вимірювач TruCAM LTI 20/20 належить до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час проведення вимірювань.
Таким чином, твердження позивача про те, що використання приладу без триноги саме по собі робить результат вимірювання недостовірним, не підтверджується наданою технічною документацією.
Згідно технічних характеристик, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCAM» LТI 20/20, спроможний робити фото- та відео зйомку в автоматичному режимі, тому надані докази можливо розцінювати, як беззаперечний доказ по справі.
Отже, оцінюючи вказані докази, суд вважає їх належними, оскільки факт фіксування швидкості лазерним приладом TruCam, серійний номер ТС008389, відображено в спірній постанові.
Судом досліджено відеозаписи, надані представником відповідача до відзиву. На відеозаписах, зокрема, зафіксовано державний номерний знак вищевказаного транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для неленного пункту.
Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №7523585 від 10.07.2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП винесена уповноваженою посадовою особою на підставі належних, допустимих та достатніх доказів, з дотриманням вимог чинного законодавства.
Доводи позивача щодо неправомірного використання приладу TruCam, порушення порядку розгляду справи, не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду та спростовуються матеріалами справи.
Отже, підстав для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування суд не вбачає, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
У зв`язку з відмовою у позові, суд, відповідно до ст. 139 КАС України, вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на нього.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського полку патрульної поліції Ганаги Владислава Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Г. Гринь