ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2026 м.Дніпро справа №904/6464/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)
суддів: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.
розглянув у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 (суддя Васильєв О.Ю.) у справі
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» у особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро
до: Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг
про стягнення 202 662 грн 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовної заяви.
АТ «Українська залізниця» у особі регіональної філії «Придніпровська залізниця звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення 202 662 грн 00 коп.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №45-00191023/2020-0001 «Про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом» від 01.07.2020 у частині оплати за користування вагонами.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» у особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» 172541 грн 52 коп. - плати за користування вагонами, 30120 грн 48 коп. - збору за зберігання вантажів та 3039 грн 93 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту затримки прийнятих до перевезення вагонів на підходах до станцій призначення внаслідок скупчення на цих станціях вагонів, які прибули на адресу відповідача та своєчасно ним не забиралися на власну під`їзну колію. Суд установив, що зазначені обставини засвідчені актами загальної форми ГУ-23 та актами про затримку вагонів форми ГУ-23а, які складені станціями затримки у порядку, який передбачений пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами та які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, а відповідача повідомлено про факти затримки вагонів у спосіб, який передбачений законодавством.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливості прийняти спірні вагони, а також не довів наявності обставин, які передбачені у статті 121 Статуту залізниць України та пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, які були б підставою для звільнення його від внесення спірної плати. Заперечення відповідача, що викладені у відомостях форми ГУ-46, судом першої інстанції відхилено як такі, що спростовані іншими матеріалами справи. За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку суд визнав його обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам Тарифного керівництва №1 та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
05.02.2026 Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 у справі, у якій просить скасувати рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки його доводам про телеграмне розпорядження Департаменту комерційної роботи Акціонерного товариства «Українська залізниця» №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, яким на підставі рішення правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства «Українська залізниця» під час дії воєнного стану в Україні. За твердженням скаржника, цим Переліком передбачено виключення з часу користування вагоном часу дії комендантської години за місцезнаходженням станції відправлення та/або станції призначення, а спірна плата нарахована позивачем без урахування зазначеної обставини, оскільки заявлена до стягнення плата нарахована за період після 24.02.2022, тобто за час, коли на території розташування станції призначення діяла комендантська година. Скаржник вважає, що відсутність актів загальної форми ГУ-23, якими б засвідчувався факт дії комендантської години, не спростовує факту її існування, оскільки ця обставина є загальновідомою і не потребує додаткового доведення, а обов`язок складення таких актів покладено телеграмним розпорядженням саме на позивача, а не на відповідача, який позбавлений можливості спонукати працівників залізниці до їх складення.
Крім того, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою його заперечення, які викладені у відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46, а саме про незгоду із затримкою вагонів, у зв`язку з прийняттям їх до перевезення понад добові заявки на відвантаження готової продукції, про затримку вагонів з причин, що не залежать від Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», а також про неподання окремих вагонів на під`їзну колію, у зв`язку із закінченням строків їх деповського ремонту. На переконання апелянта, наведене свідчить про неправомірність нарахування позивачем плати за користування вагонами, а позивач, у порушення статті 162 Господарського процесуального кодексу України, не навів у позовній заяві обґрунтування правомірності такого нарахування та не спростував заперечень відповідача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» у межах установленого судом апеляційної інстанції строку подало відзив на апеляційну скаргу вих. №НЮК-04/190 від 16.02.2026, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 у справі №904/6464/25 без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги щодо комендантської години, позивач зазначає про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від внесення спірної плати з підстав посиланням на телеграмне розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022. Позивач указує, що правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про оборону України», відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, а порядок здійснення заходів під час запровадження комендантської години визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573. За твердженням позивача, зі змісту Переліку виняткових умов, доведеного також телеграфним розпорядженням №ЦМ-13/2950 від 19.12.2022, убачається, що відповідні обставини, зокрема запровадження комендантської години, засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами і контейнерами із зазначенням конкретного опису обставин, що стали підставою для затримки вагонів, і саме такий акт є підставою не враховувати час дії комендантської години у час користування вагоном. Позивач наголошує, що відповідні акти загальної форми із зазначенням обставин комендантської години не складались, а станції Терни і Рядова не є громадськими місцями чи місцями, доступними для сторонніх осіб, під`їзна колія підприємства, що прилягає до цих станцій, не є місцем загального користування, а працівники залізниці, перебуваючи на території станції під час комендантської години та виконуючи службові обов`язки за наявності службових посвідчень, не порушують установлених обмежень, у зв`язку з чим підстав для складення актів про дію комендантської години не було. Позивач також посилається на узгодженість такої позиції з правовими позиціями Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у справах №904/2019/22, №908/1219/22, №908/1295/22, №904/2589/22, №904/2022/22.
Щодо заперечень відповідача про перевищення добової заявки, позивач зазначає, що планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів, а залізниця лише затверджує погоджені між відправником і власником вагонів плани перевезень, виконуючи роль перевізника з доставки вантажу, зазначеного у накладній, тому обсяг поданих вагонів не залежить від волі перевізника. Стосовно вагона №56955628 позивач указує, що відмова відповідача сплатити нараховану плату через його неподання на під`їзну колію є безпідставною, оскільки вантаж (порожній власний вагон) доставлено на станцію призначення Терни, про що свідчить відмітка у накладній, а по прибутті вагона на станцію призначення під час технічного огляду його визнано непридатним під навантаження в технічному відношенні, про що складено повідомлення форми ВУ-23м. Позивач посилається на вичерпний перелік підстав звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, установлений пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, до яких обставини, наведені відповідачем, не належать.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), суддів: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.206 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026. Витребувано матеріали справи №904/6464/25 з Господарського суду Дніпропетровської області. Розгляд справи призначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
14.12.2017 між ПАТ «Українська залізниця» (правонаступником якого є АТ «Українська залізниця») в особі РФ «Придніпровська залізниця» (залізниця) та ПрАТ «ПівнГЗК» (власник колії) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ «ПівнГЗК», яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ «Укрзалізниця», відповідно до умов якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії №VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки «Межа під`їзної колії», які встановлено: по станції Терни біля: маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, який розташований на відстані 500 м від стрілки №8 станції Рядова. (пункт 1).
Довжина під`їзної колії складає 268700 погонних метрів (пункт 2).
Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (пункт 4).
Здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу « 1ВМ» - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом. (пункт 5).
Вагони, що прибули на станцію Терни Регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова Регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. (пункт 6).
Вагони на під`їзду колію ПрАТ «ПівнГЗК» передаються у кількості не більше 240 вісей (пункт 7).
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (пункт 8).
Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11).
Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,00 год (пункт 12).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км у обидва кінці (пункт 13).
Власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ» (п. 14.).
Власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV «Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів» Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України (пункт 15).
У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
Додатковою угодою №6 від 15.12.2022 до договору сторони продовжили термін дії договору до 22.06.2023.
Додатковою угодою №7 від 15.06.2023 до договору сторони продовжили термін дії договору до 30.06.2024.
Додатковою угодою №8 від 22.05.2024 до договору сторони продовжили термін дії договору до 30.06.2025
Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ПрАТ «ПівнГЗК» заяви про прийняття у цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 5344; 2. платника 2558000 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (т. 1, а.с. 64).
Повідомлення підписано електронним підписом начальником відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та маркетингу РФ «Придніпровська залізниця» Дубовик Т.В. 01.07.2020 о 09:33.
01.07.2020 між АТ «Українська залізниця» та ПрАТ «ПівнГЗК» було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі, відповідно до умов якого, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його у дію відповідно до пункту 12.1 договору (пункт 1.10).
Відповідно до пункту 2.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.5); у строки, встановлені розділ 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів у паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (пункт 2.1.7).
Відповідно до пункту 2.3 договору перевізник зобов`язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатках до договору та Збірнику тарифів (пункт 2.3.2); складати документи, передбачені пункт 1.3, 1.4 та розділ 4 договору, щодо нарахування сум платежів (пункт 2.3.5).
Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях у очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (пункт 3.4.).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно пункт 3.4.2 договору (пункт 3.4.1).
Згідно пункту 3.4.2 договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:
Пвик = (Спл / 24) * tгод * kм, де:
Пвик. - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;
Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн / вагон за добу визначена у додатку 1-2 до договору;
24 - кількість годин у добі;
tгод - кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів;
kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається у додатку 1-2 договору.
Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної у пункті 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних у пункті 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника у частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них (пункт 3.4.3).
Плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежить від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3.4.4).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення у дію, що визначається Перевізником у повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення у дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення у дію (пункт 12.1).
На момент виникнення спору між АТ «Українська залізниця» та ПрАТ «ПівнГЗК» були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
За залізничними накладними №№42317818, 42317784, 42317826, 42313155, 42316935, 42313130, 42312991, 42316992, 42317917, 42317875, 42325712, 42325720, 42317834, 42317859, 42317867, 42317842, 42325894, 42325910, 42325928, 42325936, 42325951, 42325779, 42325787, 42325860, 42325886, 42326074, 42326108, 42326082, 42326124, 42326017, 42325969, 42326025, 42326066, 42326314, 42326322, 42332395, 42326306, 42326272, 42326215, 42332007, 42326181, 42326298, 42332577, 42332544, 42332593, 42332585, 42332429, 42332437, 42332536, 42332676, 42332650, 42332684, 42332619, 42332692, 42332627, 42332635, 46138301, 46137147, 46142964, 46142980, 46132676, 46119442, 46119434, 46132692, 46162756, 46162764, 46162772, 46162780, 46160891, 46152732, 46153912, 46160883, 46145215, 46145223, 46164802, 46164810, 46164836, 46164828, 46162822, 46162830, 46164760, 46162848, 46164752, 46166401, 46172276, 46172284, 46164851, 46164844, 46166393, 46164869, 42343707, 42348490, 42348557, 42343673, 42341925, 42348565, 42343699, 42342113, 42343681, 42359836, 42348573, 42359885, 42359901, 42359828, 42359794, 42348581, 42359810, 42359802, 42360040, 42360024, 42359992, 42360057, 42360073, 42359943, 42360008, 42360016, 42360115, 42360123, 42360081, 42360099, 42362616, 42362582, 42360131, 42362624, 42362525, 42362541, 42362533, 42362574, 42362566, 42362780, 42362798, 42366526, 42366542, 42366559, 42362723, 42362764, 42362632, 42362756, 42362772, 42367458, 42367482, 42367532, 42367524, 42367557, 42367656, 42366633, 42367441, 42366567, 42367664, 42367425, 42367672, 42314005, 42309948, 42362327, 42314013, 42241430, 42362335, 42309922, 42241455, 42384438, 42384446, 42384479, 42384388, 42384453, 42384412, 42384404, 42384396, 42384420, 42384602, 42384578, 42384594, 42384610, 42384487, 42384495, 42384545, 42384503, 42384636, 42384644, 42384628, 46137519, 46095428, 46137543, 46143376, 46137550, 45985272, 46118402, 46137501, 46181822, 46172771, 46182879, 46187779, 46154084, 46209300, 46154092, 46172748, 46167912, 33353384, 33353319, 33358730, 33358722, 33553327, 33353368, 33353343, 33353335, 42252841, 42252825, 42252668, 42252726, 42416842, 42416834, 33368762, 42252700, 42252809, 51704, 53446, 53456, 53459, 53455, 53453, 53466, 53462, 53470, 53449, 53458, 52843, 52839, 53460, 53465, 53448, 53454, 53463, 53461, 53450, 53457, 53452, 53451, 53464, 53445, 53467, 53468, 53469, 53447, 53596, 53594, 53593, 53586, 53584, 53595, 53587, 53755, 53769, 53807, 53597, 53588, 53589, 53590, 53592, 53591, 53585, 53773, 53583, 53766, 53768, 53765, 53759, 53757, 53756, 51760 на адресу ПрАТ «ПівнГЗК» були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, які затверджені наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 №113 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, вагони були затримані по станції Савро за наказами: №391 від 21.07.2025, №392 від 22.07.2025, №398 від 24.07.2025, №401 від 25.07.2025, по станції Жовті Води - за наказом №399 від 24.07.2025, по станції Рядова - за наказами: №402 від 25.07.2025, №403 від 26.07.2025 через зайнятість колій станції Терни вагонами, що своєчасно не забиралися відповідачем на під`їзну колію та вагонами, які знаходилися під обробкою до подавання на під`їзну колію.
За цим фактом затримки вагонів станціями затримки у порядку, який передбачений пунктом 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а№69 від 21.07.2025, №70 від 21.07.2025, №70 від 22.07.2025, №71 від 23.07.2025, №71 від 24.07.2025, №72 від 25.07.2025, №19 від 24.07.2025, №20 від 26.07.2025, №72 від 25.07.2025 №73 від 26.07.2025, №59 від 25.07.2025, №61 від 26.07.2025, №60 від 26.07.2025, №362 від 27.07.2025, та станцією призначення Терни передано представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.
Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було надано через наявність на коліях станції призначення Терни вагонів у очікувані подачі під вантажні операції з вини клієнта, тобто вагони що надійшли на адресу підприємства, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23 на початок затримки та відповідно на кінець затримки, а саме: акти загальної форми, складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Савро по наказу №391 за період з 08 год.51хв. 21.07.2025 до 15год.40хв 21.07.2025; акти загальної форми , складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Савро по наказу №392 за період з 16год.50хв. 22.07.2025 до 23.07.2025 09год. 18хв; Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Савро по наказу №398 за період з 02год.25хв. 24.07.2025 до 25.07.2025 01год.45хв; Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Жовті Води І по наказу №399 за період з 08год.55хв. 24.07.2025 до 26.07.2025 21год.10хв; Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Савро по наказу №401 за період з 04год.55хв. 25.07.2025 до 26.07.2025 15год.05хв.; Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Рядова по наказу №402 за період з 10год. 15хв. 25.07.2025 до 26.07.2025 02год.20хв.; Акти загальної форми складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Рядова по наказу №403за період з 03год.51хв. 26.07.2025 до 27.07.2025 06год.23хв. Акти загальної форми підписані представниками відповідача без заперечень.
Передача вагонів для під`їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2 (пункт 5 договору).
У книгах повідомлень форми ГУ-2 станції Терни наявні усі записи, як про запланований час подачі вагонів, так і про представників відповідача, що прийняли повідомлення.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам товариства вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абзац 4 пункт 10 ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника на підставі актів була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №28079578, 29079585, 29079586, 29079592, 29079593, 29079594, 30079237, 30079587,30079588, 30079589, 30079590, 02089612, 02089617, 25079571 у сумі 172 541 грн 52 коп. з ПДВ та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №29079176, 29079183, 01089185 у сумі 30 120 грн 48 коп. з ПДВ, на загальну суму 202 662 грн 00 коп. з ПДВ.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються у апеляційній скарзі та відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наданням позивачем договірних послуг щодо залізничного перевезення вантажу (вагонів) та наявності правових підстав для виникнення зобов`язань відповідача щодо плати за користування вагонами й збору за зберігання вантажів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.
Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі у прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Згідно з пунктом 42 Статуту залізниця зобов`язана повідомити одержувача у день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них у очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам`ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується у пам`ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється у розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені у перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями у трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них у очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані у цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них у очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
При розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), у очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Як убачається з матеріалів справи, станціями затримок Савро, Жовті Води І, Рядова Придніпровської залізниці, а також станцією призначення Терни Придніпровської залізниці оформлено відповідні документи, у тому числі акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження порожніх вагонів на станціях затримок згідно з Тарифним керівництвом №1 нарахована плата за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 у сумі 202 662,00 гривень.
Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі «Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Між тим, відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини у затримці вагонів.
Щодо посилання відповідача на телеграмне розпорядження Департаменту комерційної роботи Акціонерного товариства «Українська залізниця» №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, колегія суддів враховує таке.
Рішенням правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства «Українська залізниця» під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням №ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
У вказаному переліку зазначено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, у тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Проте, акти загальної форми із зазначенням цих обставин не складались.
Правова позиція щодо правомірності нарахування спірної суми під час дії комендантської години викладена судом касаційної інстанції у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/2019/22.
Зокрема, у своїй постанові Верховний Суд зазначає, що відповідач не довів, а суди не встановили наявність обставин, що є підставою для звільнення відповідача від плати за користування вагонами.
Доводи скаржника стосовно здійснення вказаного нарахування за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693 та про необхідність зменшення нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів у період дії комендантської години обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Рішенням правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства «Українська залізниця» під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням №ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
Зі змісту згаданих документів вбачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, у тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях у очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати у час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
5.23. Проте, як вірно встановив апеляційний суд та не заперечується сторонами акти загальної форми із зазначенням цих обставин не складались, а складений позивачем акт загальної форми ГУ-23 не містить жодних заперечень відповідача з проводу неможливості забирання вагонів саме у зв`язку із запровадженням комендантської години.
5.24. Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або у окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».
Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та у інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.
5.25. Проте, відповідач не довів, а суди не встановили, що (1) під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і у громадських місцях; (2) у спірний період робота залізничних станцій та під`їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години; (3) направлення на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що ПрАТ «ПівнГЗК» не здійснює свою роботу у нічний час (під час комендантської години), що у свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; (4) направлення позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору у частині подавання/забирання вагонів у нічний час (під час комендантської години).
Отже суди, оцінивши всі обставини незабирання вагонів відповідачем на власні під`їзні колії у їх сукупності, дійшли вірного висновку, що відповідач не довів, що такі обставини мали місця з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать, що презюмує його вину. Інший підхід (звільнення від плати за користування вагонами, яка є зобов`язанням, а не санкцією) завдав би збитки позивачу, від дій якого не залежали ані строк, ані причини затримки вагонів.
Також Суд враховує, що рішення правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення, відсутні підстави не враховувати у час користування вагоном час комендантської години.
Доводи скаржника щодо неправильного застосування апеляційним судом норм Правил користування вагонами і контейнерами у частині визначення часу користування вагонами за час затримки вагонів з вини вантажовласника з урахуванням приписів телеграмного розпорядження Акціонерного товариства «Українська залізниця», виданого на підставі рішення правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т), не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду цієї справи».
Згідно із положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача. При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, а тому підстави для звільнення відповідача від нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у даному випадку відсутні.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі є обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволенню не підлягає.
Судові витрати.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Кучеренко
судді Т.В. Стефанів
Т.Ю. Демчина