11.08.2026 Справа № 756/7038/26
Унікальний номер 756/7038/26
Провадження номер 2/756/6805/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
11 серпня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.
за участю секретаря судового засідання - Погорелової В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Романюка Є.А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 35520 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн 42 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2024 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Примусове виконання зазначеного рішення здійснюється Оболонським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у межах виконавчого провадження.
Починаючи з жовтня 2024 року відповідач сплачував аліменти не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 16 квітня 2026 року утворилась заборгованість у сумі 35 520,42 грн, що підтверджується довідкою головного державного виконавця Стужука П.П. від 16.04.2026.
Оскільки заборгованість утворилась з вини платника, позивач на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України нарахувала пеню у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з травня 2024 року по березень 2026 року включно, загальний розмір якої згідно з наданим розрахунком склав 110 481,32 грн, однак з огляду на встановлене законом обмеження просила стягнути пеню в межах суми заборгованості, тобто 35 520,42 грн.
Ухвалою суду від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 11 серпня 2026 року.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами надіслано відповідачу на відому суду адресу його реєстрації (проживання) у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи. Відповідачу роз`яснено право та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, а також наслідки його неподання, передбачені частиною восьмою статті 178 ЦПК України.
У встановлений судом строк, а також до дня розгляду справи, відзив на позовну заяву чи будь-які заперечення проти позову від відповідача до суду не надійшли.
У судове засідання відповідач, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у визначений законом спосіб, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки та клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив ухвалити рішення про заочний розгляд справи, проти чого позивач не заперечувала.
За таких обставин, встановивши, що відповідач, повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, відзиву не подав та поважності причин неявки не повідомив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись статтями 280, 281 ЦПК України, ухвалив рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що на підставі судового наказу Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2024 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужука П.П. від 16 квітня 2026 року, а також розрахунку виплати та заборгованості, наданого зазначеним відділом державної виконавчої служби, відповідач з жовтня 2024 року сплачував аліменти частково, у неповному обсязі, внаслідок чого станом на 16 квітня 2026 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 35 520,42 грн.
Наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано. Виходячи із загальної презумпції вини особи, яка порушила зобов`язання (частина друга статті 614 Цивільного кодексу України), обов`язок доведення відсутності своєї вини у виникненні заборгованості покладається на відповідача, який жодних доказів на підтвердження поважності причин невиконання аліментного зобов`язання суду не надав.
Відповідно до частини першої статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Вирішуючи питання щодо порядку обчислення пені, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21), відповідно до якої: зобов`язання зі сплати аліментів має періодичний характер і підлягає виконанню щомісяця, у зв`язку з чим при вирішенні спору про стягнення пені суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із періодичних платежів, установити строк, до якого кожне з таких зобов`язань мало бути виконане, та обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо, з дня порушення платником аліментів свого обов`язку і до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені (або до дня погашення заборгованості), підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів; кошти, сплачені боржником у порядку часткового виконання аліментного зобов`язання, підлягають зарахуванню передусім у рахунок погашення заборгованості, що виникла за попередні періоди, починаючи з місяця її виникнення, і лише за відсутності такої заборгованості - в рахунок сплати поточного платежу; передбачене частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України обмеження, за яким пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, застосовується до сукупного розміру заборгованості, на яку нараховується пеня за відповідний період (за відповідною позовною вимогою), а не до заборгованості за кожен окремий місяць.
Наданий позивачем розрахунок пені за період з травня 2024 року по березень 2026 року (включно) здійснено з дотриманням наведеної правової позиції: часткові платежі відповідача зараховані насамперед в рахунок погашення заборгованості за попередні (найдавніші) періоди, пеня обчислена за кожен місяць окремо виходячи з суми несплачених аліментів за такий місяць та кількості днів прострочення, а загальний розмір нарахованої пені (110 481,32 грн) обмежено сукупним розміром заборгованості (35 520,42 грн), в межах якого й заявлено позовну вимогу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнає його правильним та таким, що відповідає вимогам частини першої статті 196 Сімейного кодексу України та наведеній правовій позиції Верховного Суду. Відповідачем зазначений розрахунок не спростовано, контррозрахунку не надано.
Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідач своїм правом на подання доказів та заперечень не скористався.
За таких обставин суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази за правилами статті 89 ЦПК України, вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими й достатніми доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 35 520,42 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, судовий збір, сплату якого було відстрочено або розстрочено, стягується з другої сторони в дохід бюджету пропорційно задоволеній частині вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, з огляду на звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 1331, 20 грн.
Керуючись ст. 196 СК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 35520 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Белоконна