09.07.2026 Справа № 756/9869/25
Унікальний номер справи 756/9869/25
Номер провадження 4-с/756/79/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.
секретаря судового засідання - Погорелової В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анна Валеріївна, боржник: ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
Скаржниця ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною скаргою.
В обґрунтування скарги посилається на те, що на виконанні в Оболонському відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 78955698, відкрите 01.09.2025 постановою головного державного виконавця Гаркавенко А.В. з примусового виконання судового наказу № 756/9869/25 від 27.08.2025, виданого Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця, починаючи з 01.12.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
09.01.2026 скаржниця звернулася до державного виконавця із заявою, в якій, посилаючись на ч. 9, 14 ст. 71, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначаючи, що станом на 09.01.2026 сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за 36 місяців, просила встановити тимчасові обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та у праві користування зброєю, накласти на боржника штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості, а також звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
20.03.2026 скаржниця повторно звернулася до державного виконавця із заявою, в якій, посилаючись на частину дванадцяту статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та тривале (понад шість місяців) невиконання боржником судового наказу, просила скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та передати його до Оболонського районного суду м. Києва.
22.04.2026, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 78955698, скаржниця з`ясувала, що державний виконавець стягнення на нерухоме майно боржника не звернув, а протокол про адміністративне правопорушення до суду не надіслав, у зв`язку з чим звернулася до суду з даною скаргою, в якій просить визнати незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни при виконанні виконавчого провадження № 78955698 в частині незвернення стягнення на нерухоме майно боржника та нескладення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, і ненадіслання його до суду.
Скаржниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлена судом належним чином.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлений судом належним чином, своєї позиції щодо скарги не висловив.
Заінтересована особа - державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко А.В. в судове засідання не з`явилася, про розгляд скарги повідомлена судом належним чином, надала витребувані судом матеріали виконавчого провадження № 78955698.
Зважаючи на положення частини другої статті 450 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та у витребуваних матеріалах виконавчого провадження № 78955698, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (ч. 1 ст. 449 ЦПК України).
Як встановлено судом, про порушення свого права скаржниця дізналася 22.04.2026 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 78955698, а звернулася до суду з даною скаргою 28.04.2026, тобто в межах встановленого законом десятиденного строку, а тому скарга подана своєчасно.
Судом встановлено, що судовим наказом Оболонського районного суду м. Києва № 756/9869/25 від 14.07.2025 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця, починаючи з 01.12.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко А.В. від 01.09.2025 відкрито виконавче провадження № 78955698 з примусового виконання зазначеного судового наказу.
28.07.2025 ОСОБА_2 звернувся до суду зі заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.08.2025 залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Київського апеляційного суду від 17.02.2026 визнаний судовий наказ Оболонського районного суду м. Києва таким, що не підлягає виконанню в частині початку стягнення аліментів з 01.12.2022, встановивши дату початку стягнення 04.07.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 цього Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо вимог скарги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця в частині нескладення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Частиною 12 ст. 71 цього Закону передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Статтею 183-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дітей, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 183-1, надано, зокрема, державним виконавцям.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що, на відміну від ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», якою застосовано формулювання «стягнення може бути звернено на майно боржника» і яким виконавцю надано дискреційні повноваження, ч. 12 ст. 71 цього Закону сформульована імперативно («виконавець складає протокол... та надсилає його...») і не залишає виконавцю права вибору щодо самого факту складення протоколу за наявності передбачених законом підстав. Таким чином, складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, є не правом, а прямим обов`язком державного виконавця.
Судом встановлено, що заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів, значно перевищує сукупний розмір відповідних платежів за шість місяців, що заінтересованою особою не спростовано і відповідними розрахунками заборгованості не заперечено. Про наявність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення державного виконавця письмово повідомлено заявою скаржниці від 20.03.2026, яка отримана виконавцем, проте, як убачається з матеріалів виконавчого провадження № 78955698 та не заперечується заінтересованою особою, станом на 22.04.2026 та на час розгляду скарги протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, державним виконавцем не складено та до суду не надіслано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко А.В., яка полягає у нескладенні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, та ненадісланні його для розгляду до суду, суперечить імперативним вимогам ч. 12 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», порушує право стягувача на своєчасне, повне та ефективне виконання судового рішення, а відтак є протиправною, у зв`язку з чим скарга в цій частині підлягає задоволенню, а виконавець - зобов`язанню усунути допущене порушення шляхом складення відповідного протоколу та направлення його до суду.
Щодо вимог скарги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця в частині незвернення стягнення на нерухоме майно боржника, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості, із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника здійснюється в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах та інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника; за відсутності у боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на інше належне боржнику майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, який у постанові Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 у справі № 199/4891/19-ц зазначив, що звернення стягнення на нерухоме майно, зокрема житловий будинок (квартиру), в якому проживає боржник, застосовується виконавцем лише в останню чергу, за умови відсутності в боржника інших коштів чи майна, достатніх для погашення заборгованості, а недотримання встановленої законом черговості звернення стягнення є істотним порушенням, яке порушує справедливий баланс між інтересами стягувача та правом боржника на мирне володіння своїм житлом.
Отже, на відміну від імперативного обов`язку виконавця щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, звернення стягнення на нерухоме майно боржника є дискреційним повноваженням виконавця («може бути звернено»), реалізація якого можлива лише за умови дотримання встановленої законом черговості - після вжиття заходів щодо стягнення коштів та рухомого майна боржника, і яке, крім того, щодо житла боржника застосовується виконавцем в останню чергу.
Матеріалами справи, зокрема витребуваними судом матеріалами виконавчого провадження № 78955698, не підтверджено, що державним виконавцем встановлено відсутність у боржника коштів та рухомого майна, достатніх для погашення заборгованості, тобто відсутні докази вичерпання попередніх, менш обтяжливих стадій звернення стягнення, передбачених статтями 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», без дотримання яких звернення стягнення на нерухоме майно боржника є передчасним. Крім того, квартира АДРЕСА_1 , на яку скаржниця просить звернути стягнення, згідно з наявними у матеріалах справи відомостями є адресою реєстрації боржника ОСОБА_2 , а отже відповідно до ст. 50 Закону та наведеної практики Верховного Суду може бути об`єктом звернення стягнення лише в останню чергу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутність станом на дату розгляду скарги постанови державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника не є протиправною бездіяльністю, а є реалізацією виконавцем наданих йому законом дискреційних повноважень з дотриманням встановленої ст. 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження» черговості звернення стягнення на майно боржника, право заявника в цій частині не порушено, а тому відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України в задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень виконавця і право заявника не порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на встановлені судом обставини, скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню - в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо нескладення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, з відмовою в задоволенні скарги в іншій частині.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 13, 48, 50, 71 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 183-1, 255 КУпАП, ст. 259-261, 268, 447- 451 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анна Валеріївна, боржник: ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни при виконанні виконавчого провадження № 78955698, яка полягає у нескладенні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, стосовно боржника ОСОБА_2 , та ненадісланні його для розгляду до суду.
Зобов`язати уповноважену особу Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення шляхом складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, стосовно боржника ОСОБА_2 , та направлення (передачі) його для розгляду до суду.
У задоволенні скарги в іншій частині щодо визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у незверненні стягнення на нерухоме майно боржника - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідного тексту ухвали суду.
Суддя І.В. Белоконна