Справа № 758/18751/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши заяву відповідача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі за текстом - позивач) звернулося до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору кредиту у частині своєчасного повернення позики, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 33 200,00 грн, з яких: 10 000,00 грн основного боргу, 15 500,00 грн процентів, 900,00 грн комісії, 5000,00 грн неустойки.
Ухвалою від 01.12.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Ухвалою від 01.04.2026 року заяву відповідача про зупинення провадження у справі залишено без задоволення та продовжено розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Заочним Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18.06.2026 позов задоволено частково.
06.07.2026 до суду від відповідача надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Судом призначено судове засідання на 25.08.2026 зметою розгляду вказаної вище заяви.
25.08.2026 до суду від позивача відповідача надійшли пояснення.
У судове засідання учасники судової справи не прибули.
За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Відповідач у заяві від 06.07.2026 просить суд розстрочити виконання Рішення від 18.06.2026 року у справі № 758/18751/25 на 12 місяців рівними частинами.
Заява обгрунтована тим, що індивідуальний майновий стан відповідача на даний момент характеризується відсутністю значних грошових накопичень чи активів, реалізація яких дозволила б здійснити одноразову виплату всієї суми заборгованості без завдання непоправної шкоди моєму існуванню та виконанню соціальних зобов`язань.
У поясненнях від 25.08.2026 відповідач вказує, що є студентом денної форми навчання; не має і ніколи не мав офіційного місця роботи; на відсутність постійного доходу та цінного майна.
Заочним Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18.06.2026 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 28 200,00 грн та 2059,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Цивільним процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення цивільного суду у даній справі.
За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 2 статті 435 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що, недостатність чи відсутність коштів у відповідача не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.
Суд також звертає увагу на положення частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відтак, посилання заявника на скрутний фінансовий стан не можуть вважатися винятковими обставинами.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання, у свою чергу, заявником не доведено наявності виняткових обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись положеннями ст. ст. 13, 81, 435 та 258 - 260 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Заяву відповідача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення - залишити без задоволення;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Гребенюк