СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/394/26
ун. № 759/26199/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що справу слід направити за підсудністю з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі, якщо відсутні підстави для залишення заяви без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Разом з тим, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України (ч. 9 ст. 187 ЦПК України).
Згідно положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України) та альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною сьомою статті 30 ЦПК України у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.
Предметом спору у цій справі є вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за договором позики. Позивач у позові об`єднав вимоги за основним зобов`язанням (договором позики) та за правочином, вчиненим на його забезпечення (договором поруки).
Тому вимоги позивача за правилами статті 30 ЦПК України мають розглядатись за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання, а саме за місцезнаходженням відповідача - ОСОБА_2 , яка є божником за договором позики.
Виходячи із правил підсудності, встановлених ст. 27 ЦПК України, дана справа не підсудна Святошинському районному суду м. Києва.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, враховуючи те, що місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 , не відноситься до Святошинського району м. Києва, а тому немає законом передбачених для розгляду даної справи Святошинським районним судом м. Києва, суддя приходить до висновку про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова, за місцем реєстрації відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 30, 31, 187 ЦПК України,
постановив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, передати на розгляд за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів из дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Сенько М.Ф.