Справа №760/5705/26
2/760/13282/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Фіцай О.Л. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2025 року представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11069,50 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що Відповідач порушила умови кредитного договору №167066 від 10.01.2025, не повернула суму кредиту та не сплатила нараховані відсотки і комісію за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим за нею рахується заборгованість у загальному розмірі 11069,50 грн.
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в судовому порядку.
02.03.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.
10.04.2026 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідач належним чином повідомлялась про наявність даного позову, відзив на позов не подала.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.
10.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №167066, за умовами якого Відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. на умовах платності та строковості.
Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом підписання Відповідачем індивідуальної частини договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.
На виконання умов кредитного договору Первісний кредитор перерахував грошові кошти на платіжну картку Відповідача, що підтверджується наявними у справі доказами.
16.04.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №16042025.
Відповідно до Реєстру прав вимог №4 від 03.07.2025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №4 від 03.07.2025 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №167066 від 10.01.2025.
Згідно з умовами кредитного договору Відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Всупереч умовам кредитного договору Відповідач не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, припинила повертати наданий їй кредит, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 11069,50 грн., з яких: 7086,10 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3483,40 грн. - заборгованість за відсотками; 500,00 грн. - заборгованість за комісією.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Порядок укладення електронних договорів регулюється Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений з Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачеві надані.
В свою чергу, Відповідач умови договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором, суду не надано.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, і з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11069,50 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. На підтвердження понесених витрат Позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду та акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з якими вартість правничої допомоги адвоката у справі становить 7000,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: заявник має право на компенсацію судових витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не потребувала дослідження великого обсягу доказів, підготовки процесуальних документів значної складності чи участі адвоката в судових засіданнях. Позовна заява за своїм змістом є типовою для даної категорії справ про стягнення заборгованості за кредитним договором, а ціна позову є незначною (11069,50 грн.).
З огляду на наведене, зважаючи на складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, час, необхідний для їх виконання, а також на співмірність заявлених витрат із ціною позову та значенням справи, суд дійшов висновку, що заявлений Позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. не є співмірним, у зв`язку з чим на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розумному та співмірному розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 639, 1054, 1050, 1077, 1078, 1081 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №167066 від 10.01.2025 у розмірі 11069,50 грн.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» компенсацію понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, у розмірі 5422,40 гривень.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Фіцай О.Л.