ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 201/7506/25 Номер провадження 22-ц/814/2483/26 Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І. І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Лобова О.А., Чумак О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в :
У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява обґрунтована тим, що 11.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 177714363 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Первісний кредитор виконав свій обов`язок за кредитним договором та перерахував, шляхом ініціювання через банк провайдер, відповідачу грошові кошти в розмірі 23500,00 гривень на банківську карту № НОМЕР_3, вказану відповідачем у Заявці при укладенні кредитного договору. Відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом. Однак відповідач ОСОБА_1 не виконував умови кредитного договору належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 14363,75 гривень, з яких: 11919,96 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 2443,79 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за кредитним договором № 177714363 від 11.11.2021 року в розмірі 14363,75 гривень, згідно з договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс»; додатковою угодою № 19 від 28.11.2019 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року; додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року; додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року; додатковою угодою № 31 від 31.12.2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року; додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року; договором факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»; договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Фінансова компанія «Ейс». Позивач прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 177714363 від 11.11.2021 року в розмірі 14363,75 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 177714363 від 11.11.2021 року в розмірі 14363,75 гривень, з яких: 11919,96 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 2443,79 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, просить рішення суду змінтити, зменшити розмір стягнутої судовим рішенням заборгованості за кредитним догвоором та зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з підстав передбачених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 1.11.2021 року на підставі заявки на отримання грошових коштів у кредит між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 177714363 у формі електронного документа.
Кредитний договір № 177714363 від 11.11.2021 року та Графік платежів, що є Додатком № 1 до Договору, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV6MN63.
Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 23500,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п. 1.4 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків у день від суми кредиту за час користування ним
11.11.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 23500,00 гривень на номер карти № НОМЕР_3, зазначений ним у заявці на отримання грошових коштів у кредит.
Крім того, на виконання ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16.10.2025 року АТ «Універсал Банк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Повний номер рахунку даної платіжної картки - НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_5 був фінансовим номером телефону за вказаним картковим рахунком та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 допустив прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим, станом на 05.06.2025 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором № 177714363 від 11 листопада 2021 року в розмірі 14363,75 гривень, з яких: 11919,96 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 2443,79 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції у мотивувальній частині судового рішення наведено детальний розрахунок розміру заборгованості, а також відсотків за користування кредитними коштами, який відповідає вимогам закону та узгодженим положенням кредитного договору, а тому колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо непропорційності розміру нарахованих відсотків безпідставними.
Разом з тим, стосовно стягнення судових витрат, колегія суддів ураховує наступне.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів ТОВ «ФК «Ейс» в суді першої адвокатом Тараненко А.І на підставі договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025.
05.06.2025 складено Акт прийому-передачі наданих послуг, де наведено обсяг наданої допомоги, що оцінена у 7 000 грн.
Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем не є співмірним зі складністю справи, та обсягом наданих адвокатом правничих послуг. Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 500 грн. правничих витрат, пов`язаних із розглядом справи. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року змінити в частині вирішення питання розподілу понесених витрат на правничу допомогу.
Зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» з 7 000 гривень до 3 500 грн.
В іншій частині рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді О. А. Лобов
О. В. Чумак