П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 року
м. Рівне
Справа № 572/5582/25
Провадження № 22-ц/4815/1041/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: суддя Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу представника позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2026 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,
в с т а н о в и в :
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ, позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 26 листопада 2024 року о 21 год 57 хв в с.Глинне, Сарненського району Рівненської області, автодорога Т18-29 Вежиця-Рокитне-Борове, керуючи автомобілем марки «Mersedes Benz Vito 114», д.н.з. НОМЕР_1 , не переконався в безпеці дорожнього руху, відсутність небезпеки чи перешкоди, здійснював рух заднім ходом, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Nisan Pathfinder», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв ззаду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04.02.2025 та постановою Рівненського апеляційного суду від 16.05.2025 року.
В результаті ДТП був пошкоджений «Nisan Pathfinder», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить військовій частині НОМЕР_3 .
Вартість відновлюваного ремонту пошкоджений відповідно до звіту №005.25_111833 про визначення вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу «Nisan Pathfinder», д.н.з. НОМЕР_2 складає 33715,43 гривень. Зазначена шкода не відшкодована.
Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218323566 з терміном дії 29.12.2023 по 28.12.2024.
У зв`язку з настанням події, передбаченої ст.43 Закону, МТСБУ 16.05.2025 р. здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 30 954,31 гривні.
Тому, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1
16 травня 2025 року МТСБУ листом № 3-01б/12551 звернулось до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, який залишено без задоволення.
Також, МТСБУ додатково понесено витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 3920,00 гривень.
Посилаючись на норми статтей 1166, 1188, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просили стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат 30 954,31 гривні та витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 3920,00 гривень. Витрати по оплаті судового збору покласти на відповідача.
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представника позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України подав апеляційну скаргу, у якій вказує на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі Моторне (транспортне) страхове бюро України зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи. Вказує, що вина відповідача у скоєнні ДТП та відсутність у нього чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності підтверджуються матеріалами справи, а МТСБУ на виконання вимог закону здійснило виплату потерпілій особі страхового відшкодування у розмірі 30 954,31 грн та понесло витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 3 920 грн, у зв`язку з чим набуло право регресної вимоги до відповідача.
Зазначає, що копія наказу МТСБУ № 3.1/15377 від 15 травня 2025 року та копії платіжних доручень, які підтверджують здійснення відповідних виплат, були додані до позовної заяви, однак під час передачі справи за підсудністю з Сарненського до Рокитнівського районного суду зазначені документи були відсутні. При цьому, на думку апелянта, відсутність цих документів у матеріалах справи виникла не з його вини, оскільки при отриманні справи канцелярією Рокитнівського районного суду не було складено відповідного акта, а акт про відсутність документів складено лише 16 січня 2026 року, вже після відкриття провадження у справі.
Посилається на те, що на момент відкриття провадження позовна заява відповідала вимогам статті 177 ЦПК України, а всі докази, на яких ґрунтувалися позовні вимоги, були подані разом із позовом. Вважає, що ненадання суду доказів, які були втрачені під час передачі справи, не може бути підставою для покладення на МТСБУ негативних наслідків та відмови у позові. У зв`язку з цим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що дорожньо-транспорта пригода трапилася з вини водія автомобіля марки «Mersedes Benz Vito 114», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1
26 листопада 2024 року водій транспортного засобу «NISAN PATHFINDER», реєстраційний номер НОМЕР_2 повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду за його участі та водія автомобіля марки «Mersedes Benz Vito 114», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.5-6).
09 січня 2025 року командир військової частини НОМЕР_3 Мельник С.О., діючи в інтересах Віськової частини НОМЕР_3 , звернувся до ММСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Військової частини НОМЕР_3 (а.с.4).
Відповідно до Полісу №ЕР-218323566 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Військовою частиною НОМЕР_3 було застраховано автомобіль «NISAN PATHFINDER», реєстраційний номер НОМЕР_2 на суму 320 000 грн за шкоду заподіяну життю і здоров`ю, 160 000 грн. за шкоду заподіяну майну, 3200 грн розмір франшизи. Строк дії Договору з 29.12.2023 по 28.12.2024 (а.с.8).
Згідно звіту №005.25_111833 від 08.01.2025 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Nissan моделі Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу легкового автомобіля Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_2 результаті його пошкодження при ДТП складає (без ПДВ) 29 228,99 грн.. Вартість відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу легкового автомобіля Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає (з ПДВ на запасні частини та матеріали) 33 715,43 грн. (а.с.19-28,29-30).
Відповідно до копії наказу МТСБУ (без номеру та дати) Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, номер справи 111833, наказано управлінню фінансів сплатити на рахунок військової частини НОМЕР_3 суму шкоди в розмірі 30 954,31 гривень, за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.37).
Згідно довідки МТСБУ №1 від 14.05.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих встановлено, що ДТП, яка мала місце 26.11.2024 за участі транспортного засобу Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить військовій частині НОМЕР_3 та відповідно до поліса ОСЦПВВНТЗ/ЗК серія НОМЕР_5 був застрахований у період з 29.12.2023 по 28.12.2024. Винуватець ДТП водій транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Суму до сплати визначено у розмірі 30954,31 грн. (а.с.38).
16 травня 2025 року МТСБУ звернулося до ОСОБА_1 із листом №3-01б/12551 про відшкодування витрат шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 26.11.2024 та витрат на збір документів та визначення розміру шкоди, в розмірі 34874,31 гривні. Пропонували зазначені витрати відшкодувати у добровільному порядку (а.с.39-40).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що, хоча матеріалами справи підтверджується вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та наявність правових підстав для пред`явлення МТСБУ регресної вимоги, позивач не надав належних доказів фактичного здійснення ним виплати страхового відшкодування у розмірі 30 954,31 грн та понесення витрат на послуги аварійного комісара у розмірі 3 920 грн. Суд зазначив, що копія наказу МТСБУ без номера та дати і довідка МТСБУ № 1 від 14 травня 2025 року не є належними доказами фактичного понесення зазначених витрат, тоді як копія наказу МТСБУ № 3.1/15377 від 15 травня 2025 року та платіжні доручення, зазначені у додатку до позовної заяви у матеріалах справи відсутні та позивачем після отримання не подані.
З огляду на положення статей 76, 81 ЦПК України суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому правові підстави для стягнення з відповідача заявленої суми відсутні.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду про недоведеність позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485), конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів. У разі надходження забруднених чи пошкоджених документів, зміст і реквізити яких неможливо встановити, складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких направляється відправнику разом із документами без їх реєстрації.
Згідно частини п`ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позивач відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України зобов`язаний був додати до позовної заяви наявні у нього докази, а суд першої інстанції відкрив провадження у справі, не встановивши порушення зазначеної вимоги, колегія суддів виходить із того, що на момент відкриття провадження відсутність у матеріалах справи доказів, на які посилається позивач, не була встановлена.
При цьому матеріали справи не містять акта Сарненського районного суду Рівненської області про відсутність будь-яких додатків до позовної заяви при її направленні до Рокитнівського районного суду. Натомість акт про відсутність копії наказу МТСБУ № 3.1/15377 від 15 травня 2025 року та копій платіжних доручень складено Рокитнівським районним судом лише 16 січня 2026 року, тобто після передачі справи за підсудністю та відкриття провадження у ній.
За таких обставин колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що ненадання зазначених доказів має наслідком недоведеність позовних вимог саме з вини позивача. Відсутність доказів у матеріалах справи сама по собі не свідчить про те, що вони не були подані позивачем разом із позовною заявою, якщо матеріалами справи не підтверджено їх відсутність на момент первісного подання позову.
Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК України, добросовісність поведінки особи презюмується, якщо інше не встановлено судом. У цій справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що МТСБУ не подало зазначені докази разом із позовною заявою або умисно не надало їх суду після відкриття провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що негативні наслідки відсутності у матеріалах справи доказів, які, за твердженням позивача, були додані до позовної заяви, не можуть бути покладені на МТСБУ без встановлення причин та моменту їх втрати. За таких обставин висновок суду першої інстанції про недоведеність факту здійснення МТСБУ виплати страхового відшкодування та понесення витрат на послуги аварійного комісара є передчасним.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з`ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати), оплату банківських витрат, судових зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних із здійсненням та компенсацією регламентних виплат, оплату послуг осіб, які на договірній основі надають МТСБУ юридичні послуги щодо компенсації здійснених регламентних виплат.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До апеляційної скарги позивачем долучено копії платіжних інструкцій:
№15281 від 16 травня 2025 року на суму 30954,31 грн., з призначенням платежу виплата по справі №1118333, згідно наказу №3.1/15377 від 15.05.2025 року, отримувач - В/ч НОМЕР_3
№3583 від 14 лютого 2025 року на суму 3920,00 грн, з призначенням платежу: виплата по справі №1118333, згідно наказу №111833 від 08.01.2025 року, отримувач - ФОП ОСОБА_2 .
Отже, факт здійснення МТСБУ регламентної виплати у розмірі 30 954,31 грн та понесення витрат на оплату послуг аварійного комісара у розмірі 3 920,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами, які позивач долучив до апеляційної скарги. З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції процесуальне порушення суду першої інстанції, зазначені докази підлягають врахуванню при вирішенні спору.
З урахуванням встановлених обставин щодо вини відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, відсутності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на момент її вчинення, а також наявності у МТСБУ передбаченого законом права зворотної вимоги, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог.
При цьому загальний розмір заявленої до стягнення суми становить 34 874,31 грн, з яких 30 954,31 грн - сума регламентної виплати, здійсненої МТСБУ потерпілій особі, та 3 920,00 грн - витрати на оплату послуг аварійного комісара.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а з відповідача на користь МТСБУ підлягає стягненню 34 874,31 грн.
Відповідачем розмір виплаченого страхового відшкодування та понесених позивачем витрат не спростовано, належних та допустимих доказів на підтвердження необґрунтованості визначеного розміру шкоди матеріали справи не містять.
За змістом пунктів 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України, то на підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає стягненню 3028 грн судового збору за подання позову та 4542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 34 874 гривні 31 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору за подання позову та 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок два) гривень судового збору за подання апеляційної скарги
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Хилевич С.В.