УХВАЛА
31 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 924/1570/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 (колегія суддів у складі: Саврій В.А.,- головуючий, суддя Поліщук П.Я., суддя Коломис В.В. )
та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.05.2026 (суддя Грамчук І.В.) щодо затвердження звіту арбітражної керуючої про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат і стягнення відповідних сум з кредиторів
у справі № 924/1570/14
за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області
до Виробничого кооперативу «Летичівський райагробуд»
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) 10.08.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.05.2026 у справі № 924/1570/14.
Здійснивши перевірку касаційної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України передбачено можливість касаційного оскарження ухвал і постанов суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанов суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.05.2026 частково задоволено клопотання арбітражної керуючої Чернецької А. А. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора та стягнення відповідних сум з кредиторів у справі № 924/1570/14.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а зазначену ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.05.2026 - без змін.
Отже, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо нарахування та виплати грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат і стягнення відповідних сум з кредиторів.
Такий вид ухвал не віднесений частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства до судових рішень, постанови суду апеляційної інстанції за результатами перегляду яких підлягають окремому касаційному оскарженню.
Аналогічний підхід щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства до судових рішень з питань нарахування та виплати грошової винагороди арбітражному керуючому, відшкодування його витрат та стягнення відповідних сум з кредиторів викладено, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 924/1708/14 та від 28.05.2025 у справі № 5011-49/217-2012.
Верховний Суд також враховує, що частина третя статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість включення скарг на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами перегляду ухвал, які не підлягають окремому касаційному оскарженню, до касаційної скарги на ухвалу або постанову у справі про банкрутство, що підлягає касаційному оскарженню.
Водночас у цьому випадку Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало самостійну касаційну скаргу саме на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026, прийняту за результатами перегляду ухвали щодо грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого.
Посилання скаржника на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України не змінює висновку про те, що відповідний вид судових рішень згідно з частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає окремому касаційному оскарженню. Передбачені частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження підлягають перевірці лише щодо судових рішень, які можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу подано на судове рішення, яке відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає окремому касаційному оскарженню, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 924/1570/14 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.05.2026 щодо затвердження звіту арбітражної керуючої Чернецької А. А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат і стягнення відповідних сум з кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков