УХВАЛА
18 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 295/1467/25
провадження № 61-10178ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою адвоката Ткачука Володимира Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 липня 2026 року у справі за позовом Приватного підприємства «КВЖРЕП № 8» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2025 року Приватне підприємство «КВЖРЕП № 8» (далі - ПП «КВЖРЕП № 8») звернулося до суду з позовом та просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за послуги з управління відходами в розмірі 4 732,08 грн, за послуги з плати за абонентське обслуговування в розмірі 146,83 грн, яка утворилась за період з 01 лютого 2022 року до 01 січня 2025 року та судові витрати: судовий збір у розмірі 3 028,00 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Рішенням від 18 травня 2026 року Богунський районний суд м. Житомира позов ПП «КВЖРЕП № 8» задовольнив.
Стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПП «КВЖРЕП № 8» заборгованість за послуги з управління відходами та за послуги з плати за абонентське обслуговування в розмірі 4 878,91 грн, яка утворилась за період з 01 лютого 2022 року до 01 січня 2025 року.
Стягнув з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу по 2 000,00 грн з кожного.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ПП «КВЖРЕП № 8» судовий збір в розмірі 1 009,33 грн.
Сплачений ПП «КВЖРЕП № 8» судовий збір в розмірі 2 018,67 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою від13 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд скаргупредставника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - Ткачука В. В. залишив без задоволення, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2026 року - без змін.
Стягнув із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПП «КВЖРЕП № 8» по 700,00 грн з кожного витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
30 липня 2026 року адвокат Ткачук В. В. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 липня 2026 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Пункт 9 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачає, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачає, що у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2026 року (на час подання касаційної скарги) установлений у розмірі- 3 328,00 грн.
Ціна позову у цій справі становить 4 878,91 грн, що є меншим, ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року (3 328 грн*30=99 840,00 грн), а тому справа є малозначною в силу вимог закону.
У касаційній скарзі адвокат Ткачук В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначив, щокасаційна скарга стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес.
Колегія суддів виснує про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки скарга не містить належних обґрунтувань наявності виняткових підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження у малозначній справі з огляду на таке.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Водночас використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
За прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
Водночас застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).
Адвокат Ткачук В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, скарга не містить належних обґрунтувань наявності виняткових підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для відкриття провадження у малозначній справі, а тому судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою адвоката Ткачука Володимира Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 травня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 липня 2026 року у справі за позовом Приватного підприємства «КВЖРЕП № 8» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська