УХВАЛА
03 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 369/18812/23
провадження № 61-9776ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики та зняття арешту з майна,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики та зняття арешту з майна.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 10 вересня 2019 року та зняття арешту з майна задоволено частково.
Визнано недійсним договір позики від 10 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 внаслідок його неукладеності.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Штепи Р. П. в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2025 року в частині вирішення позовних вимог про визнання договору позики недійсним скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в цих позовних вимогах.
В решті Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2025 року залишено без змін.
У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направив матеріали на усунення недоліків.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року, в частині скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2025 року, та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2025 року по справі залишити в силі.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 911/1693/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник також вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого апеляційним судом в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк
та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктами 1, 2, 3 частини другої
статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики та зняття арешту з майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року.
Витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/18812/23.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 03 жовтня 2026 року.
Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник