Справа № 149/1011/25
Провадження № 22-ц/801/2006/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О.
Доповідач:Стадник І. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 вересня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Павлюк О.О.
у справі №149/1011/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (позивач)
до ОСОБА_1 (відповідач)
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 31.01.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 8999588, згідно з умовами якого відповідач отримала 10 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконала умов Кредитного договору, в зв`язку з чим у неї виникла заборгованість в розмірі 31 925 грн.
28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №106 МЛ від 28.05.2024 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 8999588 від 31.01.2024 року.
За таких наведених обставин просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31 925 грн, а також судові витрати.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19 травня 2025 року позов задоволено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8999588 від 31.01.2024 в загальному розмірі 31 925 (тридцять одну тисячу дев`ятсот двадцять п`ять) грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В доводах апеляційної скарги апелянт заперечує проти розміру нарахованих процентів за користування кредитом. Так, апелянт вважає такий розмір неспівмірним розміру кредиту.
Крім того апелянт вказує, що позивачем не надано доказів переходу права вимоги від первинного кредитора .
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу від позивача суду не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 24 серпня 2026 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду, який вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що стороною у справі подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі, яка не відноситься до категорії тих, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України) з ціною позову менше 30-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (31 925 грн), колегією суддів вирішено призначити її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 31.01.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 8999588, згідно з умовами якого відповідач отримала 10 000 грн. на 95 днів з 31.01.2024. Пільговий період - 5 днів, поточний період - 90 днів. Денна процентна ставка - 2,31%. комісія - 700 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 31 925 грн.
Пунктом 7.1. Кредитного договору № 8999588 від 31.01.2024 року передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі кредиту, що підтверджується платіжним дорученням № 121747298 від 31.01.2024.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, в зв`язку з чим у неї виникла заборгованість в розмірі 31 925 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн.; заборгованості за процентами - 21 225 грн.; заборгованість за комісією - 700 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором.
28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №106 МЛ від 28.05.2024 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 8999588 від 31.01.2024 року, що підтверджується копією витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги.
Позиція апеляційного суду
Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд вважав вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором доведеними і такими, що ґрунтуються на законі. Так, на момент розгляду справи відповідач не надала доказів сплати боргу ані первісному, ані новому кредитору. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований, умови договору не оспорюються, в тому числі сторони визначили орієнтовний розмір кредиту - 31 925 грн.
Апеляційна скарга не містить доводів, щодо оскарження рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором за простроченою заборгованістю за сумою кредиту (тілом кредиту) - 10 000 грн та комісії - 700 грн, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині.
Разом з тим, суд першої інстанції не розмежував в резолютивній частині рішення й не зазначив, з чого саме складається стягнута ним сума заборгованості.
Колегія суддів не повністю погоджується із висновком суду першої інстанції.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Установлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не заперечується, що 31 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8999588, в якому були погоджені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів.
Так, за умовами вказаного кредитного договору відповідач отримала грошові кошти у розмірі 10 000 грн, які відповідно до платіжного доручення № 121747298 від 31.01.2024 на виконання умов кредитного договору кредитор, перерахував ОСОБА_1 на вказаний нею картковий рахунок.
Відповідач була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується її електронними підписами в кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту.
Так відповідно до умов кредитного договору він надається на строк 95 днів, і складається з пільгового та поточного періодів.
Пільговий період складає 5 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 05.02.2024 (рекомендована дата платежу) (п.1.3.1).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 05.05.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2).
Згідно з п. 1.4 позичальник мав повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 05.02.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 05.05.2024 (останнього дня строку кредитування).
Відповідно до п. 1.5 Договору загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 1 225 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 11 225 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 21 925 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 31 925 грн. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (21 925 грн /10 000 грн) / 95 днів * 100% = 2.31%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 8 548 відсотків річних. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період, так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку та денну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань та можуть не оновлюватись у випадку продовження Позичальником строку кредитування, якщо інше не встановлено законодавством.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 700 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 525 грн., які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 20 700 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3).
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору (п.1.6).
Згідно з п. 1.7 Договору, позичальник не повинен сплачувати на користь Кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором (з урахуванням додаткових угод/договорів до цього Договору) та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної реальної річної процентної ставки. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород Кредитодавця не можуть бути збільшені Кредитодавцем без згоди Позичальника.
Згідно із пунктом 3.3.2 Договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені пп. 1.1-1.5 та п. 2.4 цього договору.
За змістом п. 6.3 договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.
А тому доводи апеляційної скарги про те, що нараховані проценти є явно завищеними, непропорційними сумі основного боргу та такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності й розумності, а тому підлягають зменшенню, є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, однак не погоджується з розміром стягнутих відсотків, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Перевіряючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги щодо розміру заборгованості за процентами, колегія суддів ураховує наступне.
Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" були внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема, статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% ".
Закон України від 22.11.2023 № 3498-XI "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24.12.2023.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Як зазначалось вище, умовами кредитного договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду (5 днів) нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, а проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду .
Отже, у цій справі денна відсоткова ставка має обраховуватися у відповідності до вимог пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування". Зокрема: за період із 31 січня 2024 року по 05 лютого 2024 року, який є пільговим - 1,05 % на день (визначено самим договором про споживчий кредит); за період із 06 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року - 2,30 % на день (визначено самим договором про споживчий кредит, що не порушує вимоги Закону) та з 23 квітня 2024 року по 05 травня 2024 року - 1,5%.
Відповідно, визначаючи розмір заборгованості за відсотками, колегія суддів виходить із наступного розрахунку:
- за період із 31 січня 2024 року по 05 лютого 2024 року заборгованість становить 525 грн (10 000 х 1,05 % х 5 днів);
за період 06 лютого 2024 року по 22 квітня 2024 року заборгованість становить 17 710 грн (10000 х 2,3 % х 77 днів);
за період із 23 квітня 2024 року по 05 травня 2024 року заборгованість становить 1 950 грн (10000 х 1,5 % х 13 днів).
За таким розрахунком загальна сума заборговані за відсотками становить 20 185 грн, що узгоджується із положеннями Закону "Про споживче кредитування", а не заявлені позивачем 21 925 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів переходу права вимоги від первісного кредитора.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Позивачем разом із позовною заявою подано усі наявні у нього документи на підтвердження переходу до нього прав вимоги до відповідача, а саме: договір факторингу №106-МЛ від 28.05.2024 року, укладений між ТОВ «Міолан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; акт приймання передачі реєстру боржників; витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №106-МЛ від 28.05.2024 року, який містить усі необхідні реквізити сторін, та скріплений печаткою, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 8999588 від 31.01.2024 року.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що надані позивачем витяги з реєстрів боржників містять усі необхідні ідентифікатори боржника (ПІБ, РНОКПП, номер договору) та обсяг відступленого права вимоги. Чинне законодавство не вимагає надання суду повного реєстру боржників, який може містити персональні дані третіх осіб, тому надання витягу, завіреного уповноваженою особою нового кредитора, є належним та достатнім доказом правонаступництва.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У частині першій статті 514 ЦК України закріплене правило, за яким обсяг прав, що передаються, визначається на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі частини 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Вказані вище договори факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Щодо судових витрат.
В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання до суду першої інстанції цього позову позивачем сплачено 2 422,40 грн судового збору.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено на 94,55 %, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2295 грн (94,74% х 2 422,40 грн / 100 %) у відшкодування судового збору .
За подання апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 сплатила 3 633,60 грн судового збору, який підлягає стягнення з позивача пропорційно до частини позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, а саме 191,13 грн (3 633,60 грн х 5,26%).
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням положень частини десятої статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 103,85 грн понесених останнім судових витрат.
Керуючись статтями 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19 травня 2026 року, скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за тілом кредиту в сумі 10 000 грн, комісією - 700 грн, а також заборгованість по нарахованим і не сплаченим процентам в розмірі 20 185 грн, а всього 30 885 (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн, а також судові витрати по справі зі сплати судового збору 2 103,85 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий: І.М. Стадник
Судді: Ю.Б.Войтко
І.В.Міхасішин