Справа № 304/2771/25 Провадження № 2/304/400/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 10 658, 42 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що11 листопада 2024 року ОСОБА_1 з АТ «А-Банк» кредитний договір АВН0СТ155101731320924427, щодо надання останньому кредиту в розмірі 5 500,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 10 листопада 2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту.
Відповідно до п.п. 3-5 кредитного договору (заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 5 500,00 грн на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 10 листопада 2027 року, терміном на 36 місяців. Згідно з п. 6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 85,00% річних. Відповідно до п.7, позичальник сплачує банку комісію в розмірі 0,00 грн.
Станом на 11 листопада 2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складає суму в розмірі 10 658,42 грн, яка складається з: 5 500,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 4 518,79 грн - загальний залишок заборгованості за процентами та 639,63 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Позивач зазначає, що неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання.
Оскільки на даний час відповідач ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-Банк», тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 05 березня 2026 року визнано недоліки позовної зави усунутими та продовжено розгляд справи. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 11 листопада 2024 року підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», у якій надав свої анкетні та ідентифікуючі дані, інформацію щодо його доходів та майна, а також засвідчив, що дана заява разом зумовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням: https://a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, зі строком дії у 90 років, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Він визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на Клієнта. Анкета-заява містить реквізити сторін, зокрема, відомості позичальника, а саме: ПІБ позичальника, а також власноручний підпис.
У заявіпро надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101731320924427 від 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 просить надати йому кредит за послугою «Швидка готівка» на наступних умовах: вид кредиту - кредит на споживчі потреби; тип кредиту - кредит строковий; мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту - 5 500,00 грн; строк кредиту - 36 місяців з 11 листопада 2024 року по 10 листопада 2027 року включно.
Процентна ставка (фіксована) - 85% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості*річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік.
Розмір щомісячного платежу - 429,85 грн.Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155126771391. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 15 474,98 грн. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 .
У випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
У випадку порушення клієнтом чи банком умов договору порушник несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. При цьому, сторона договору, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Кредит надається клієнту відповідно до тарифів, які розміщуються на веб-сайті банку у розділі: кредити - Швидка готівка.
Клієнт має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання кредиту відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання Клієнтом грошових коштів. При цьому про намір відмовитися від договору клієнт зобов`язаний повідомити банк до закінчення строку дії договору, визначеного заявою. Протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання повідомлення про відмову від договору клієнт зобов`язаний повернути банку грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановлено договором.
Заява містить реквізити сторін, зокрема, дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , дату народження та накладення ним електронного підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка», підписаного ОСОБА_1 електронним підписом, який перевіряється за допомогою відкритого ключа, наявна інформація, зокрема, про контактні дані кредитодавця та посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформація та інші важливі правові аспекти.
Згідно з наявним в матеріалах справи Меморіальним ордером NTR.41433058.38763.65455 від 11 листопада 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 видано кредит згідно з договором № АВН0СТ155101731320924427 від 11/01/2024 у сумі 5 500,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101731320924427 від 11 листопада 2024 року, наданим АТ «А-Банк», заборгованість ОСОБА_1 перед банком станом на 11 листопада 2025 року становить 10 658,42 грн, з яких: 5 500,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 4 518,79 грн - загальний залишок заборгованості за процентами та 639,63 - заборгованість за пенею.
Крім того, факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за кредитом від 11 листопада 2025 року за період з 11 листопада 2024 року по 10листопада 2025 року.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (АТ «Акцент-Банк») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII).
Так, приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
Закон № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції
Так, положеннями статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до приписів статті 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України).
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 1, 2 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом установлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» уклав кредитний договір № АВН0СТ155101731320924427, щодо надання останньому кредиту, підписавши відповідні анкету-заяву та заяву про надання послуги «Швидка готівка».
З підписанням зазначених заяв між сторонами виникли договірні (кредитні) відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків.
Станом на 11 листопада 2025 року АТ «А-Банк» нарахована заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором в розмірі 10 658,42 грн.
Надавши оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач прийняв всі права та обов`язки, встановлені у договорі, та зобов`язався їх належним чином виконувати. Більше того, своїми діями, а саме користуючись кредитними коштами, що підтверджується матеріалами справи (зокрема розрахунком заборгованості та випискою за рахунком), він фактично висловив свою згоду з формою договору та його умовами.
Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, оскільки така узгоджується з умовами договору.
При цьому надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Крім того, щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 639,63 грн, суд дійшов до таких висновків.
Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан. Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України (згідно з висновками у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, пр. 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В постанові Верховного Суду від 31.01.2024 №183/7850/22, пр. 61-14740св23, вказано, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нарахування та стягнення пенів сумі 639,63 грн є неправомірним, а позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Отже, враховуючи викладене у своїй сукупності, суд уважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором від 11 листопада 2024 року станом на 11 листопада 2025 року в розмірі 10 018,79 грн.
Такожвідповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2 422,40 грн судового збору.
Так, на користь позивача, як сторони у справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 2 277,03 грн, тобто пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080)заборгованість за кредитним договором від 11 листопада 2024 року № АВН0СТ155101731320924427 в розмірі 10 018 (десять тисяч вісімнадцять) гривень 79 копійок, з яких: 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 4 518 (чотири тисячі п`ятсот вісімнадцять) гривень 79 копійок - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080)судовий збір у розмірі 2 277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) гривень 03 копійки.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 639, 63 грн - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080; місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано 04.09.2026.
Головуюча: Гевці В. М.