ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/5728/26
Провадження № 22-ц/820/1692/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року (суддя Порозова І.Ю.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
У лютому 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 21 серпня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») в електронній формі був укладений договір № №1191698 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000 грн., остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, на умовах та в терміни визначені у договорі.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, шляхом перерахунку на його банківську карту. Відповідачка, в свою чергу умови кредитного договору не виконала.
11 вересня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором №1191698 від 21 серпня 2019 року.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає : заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованості за процентами - 10480 грн., заборгованості за пенею - 840 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-капітал» у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Суд зазначив, що оскільки позивачем не надано доказів того, що дія кредитного договору була пролонгована з 18.11.2019 року у спосіб, визначений умовами договору, тому нарахування відсотків після зазначеної дати є незаконним. Враховуючи, що відповідачкою було повністю сплачено проценти та тіло кредиту, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був належним чином укладений електронний договір про надання споживчого кредиту №1191698 від 21 серпня 2019 року, кредитні кошти у сумі 5000 грн. були перераховані відповідачу, а подані до суду документи підтверджують як факт укладення договору, так і отримання кредиту. Апелянт стверджує, що всі часткові платежі ОСОБА_1 у розмірах 15 грн., 2610 грн., 2880 грн., 2700 грн. та 3780 грн. відповідно до п.п. 1.6, 1.7 договору ініціювали кожного разу продовження строку кредитування на 30 днів із застосуванням стандартної процентної ставки, а після закінчення чергового продовженого строку правомірно застосовувалися положення п. 3.6.2 договору щодо відновлення нарахування процентів у разі прострочення. На думку скаржника, нарахування процентів здійснювалося виключно відповідно до умов договору, а висновок суду першої інстанції про неправомірність нарахування процентів після 18 листопада 2019 року суперечить фактичним обставинам справи та умовам договору. Крім того, апелянт вважає правомірним нарахування штрафу відповідно до п. 4.4 договору та зазначає, що після часткового списання штрафних санкцій заборгованість за штрафом становить 840 грн.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 21 серпня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , в електронній формі, укладено договір №1191698 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.1. Договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 5000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається на строк 30 днів, договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п.п. 1.3. 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3 Договору, сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування позикою: знижена процентна ставка становить 0,01% від суми позики за кожен день користування позикою в межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.2 договору; стандартна процентна ставка становить 1,80 % від суми позики за кожен день користування позикою.
Дата повернення кредиту та сплати процентів не зафіксована у вигляді конкретної календарної дати в основному тексті, а визначається у Графіку платежів (п. 3.1, п. 3.2). Умови продовження строку кредитування: позичальник має право ініціювати пролонгацію та зміну дати погашення кредиту шляхом здійснення платежу на суму не меншу ніж нараховані та несплачені проценти (п. 1.6). Якщо після цього залишок тіла кредиту становить не менше 400 гривень, кредитор має право (але не обов`язок) продовжити строк користування кредитом на нові 30 днів (п. 1.7).
Умови договору передбачають пільговий період у разі повного погашення боргу протягом 3 днів після закінчення строку користування кредитом, пеня або штраф не нараховуються (п. 4.3). У разі прострочення, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 60,00 грн за кожен день прострочення, починаючи з 4-го дня прострочення (п. 4.4). При цьому граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів та пені) не може перевищувати 50 % від одержаної суми кредиту і становить 2500,00 грн (п. 4.5).
Окрім вищевказаних умов пролонгації, договором передбачено пільговий період з 1-го по 3-й день прострочення, протягом якого нарахування процентів не здійснюється (п. 3.6.1). Однак, з 4-го дня прострочення кредитор відновлює щоденне нарахування процентів за стандартною ставкою, яке може тривати не більше ніж до 90-го дня прострочення (п. 3.6.2).
Відповідно до п.3.1 Договору, Сторони домовилися, що повернення Позики та сплата процентів за користування Позикою здійснюватимуться згідно Графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 3.2 Нарахування процентів за Договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за Позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання Позики (відправки грошових коштів на банківський картковий рахунок) в межах строку надання Позики, визначеного у пункті 1.2. цього Договору, за виключенням дати повернення Позики та сплати нарахованих процентів, зазначеної у Графіку платежів.
Про належне виконання кредитодавцем догововірних зобов`язань свідчить наявний у матеріалах справи лист ТОВ ФК «Вей фор пей» № 6521-ВП від 16 грудня 2025 року у якому містяться відомості про те, що 21 серпня 2019 року успішно було здійснено переказ на суму 5000 грн. на картку № НОМЕР_1 , зазначене не заперечується і позичальником.
П.2.1 (п.п. 3) договору передбачено, що товариство має право здійснювати договірне списання грошових коштів з банківських рахунків, у т.ч. з використанням даних платіжних карток, вказаних клієнтом, в розмірі необхідному для погашення заборгованості за договором. В тому числі у декілька етапів.
Як вбачається із долученої позивачем до матеріалів позовної заяви картки обліку договору (розрахунок заборгованості) по договору № 11914698 від 21 серпня 2019 року, на погашення розміру заборгованості ОСОБА_1 здійснено платежі на погашення суми заборгованості за зазначеним вище кредитним договором, на загальну суму 11985 грн., яка була зарахована на погашення заборгованості по процентах, а саме: 20 вересня 2019 року на суму 15,00 грн., 19 жовтня 2019 року на суму 2610 грн., 23 листопада 2019 року на суму 2280 грн., 23 грудня 2019 року на суму 2700 грн., 06 лютого 2020 року на суму 3780 грн.
У розрахунку заборгованості по кредитному договору, також зазначено, що у період з 21 серпня 2019 року по 05 червня 2020 року було нараховано процентів в розмірі 22450 грн. та штрафні санкції на 840 грн. Також у розрахунку зазначено, що позичальник здійснив платежі на суму 11985 грн. Заборгованість по тілу кредиту становить 5000 грн.
11 вересня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020.
Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1191698. Заборгованість 16320 грн., кількість днів 188.
Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції дав належну оцінку умовам кредитного договору і правильно констатував, що згідно з пунктом 1.2. Договору строк кредиту - 30 днів.
Пунктами 1.6, 1.7 Договору визначено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою (пункт 1.6 Договору).
Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою (пункт 1.7 Договору).
З розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачем значиться заборгованість у сумі 16320 грн., з яких 5000 грн. тіло кредиту, знижена процентна ставка 15,00 грн., стандартна процентна ставка 22450 грн., платежі 11985 грн. Відсотки нараховані з 21.08.2019 року по 05.06.2020 року (а.с.15-22).
Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 21.08.2019 року по 19.09.2019 року процентна ставка нарахована згідно п.1.3.1 по 0,50 грн, загальною сумою 15,00 грн, та в період з 21.09.2019 року по 05.06.2020 року процентна ставка нараховувалась за п. 1.3.2 по 90,00 грн. за кожен день, загальною сумою у розмірі 22450 грн.
Однак, за умовами кредитного договору строк кредитування становить 30 днів, та може бути продовжений на 30 днів, у разі сплати відповідачем усіх процентів нарахованих на дату їх сплати. Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою 20.09.2019 року було здійснено сплату процентів на суму 15 грн., 19.10.2019 року-2610 грн, але наступна оплата була здійснена аж 23.11.2019 року, що суперечить умовам кредитного договору, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції, що з 18.11.2019 року нарахування процентів позивачем відповідачці здійснювалось в порушенням умов кредитного договору, тобто виходить за межі строку пролонгації є правильним. В матеріалах справі відсутні докази, щодо нової дати повернення кредиту яка відображена позивачем у Особистому кабінеті клієнта ( п.1.є7 кредитного договору).
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування відповідачці відсотків за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, відповідно, враховуючи умови договору щодо пролонгації строку, а тому відсотки за період з 18.11.2019 року по 05.06.2020 року не підлягають стягненню з відповідачки.
Суд першої інстанції правильно виснував про те, що сума сплачених відповідачкою коштів у розмірі 11985 грн. є достатньою для повного погашення тіла кредиту, процентів, нарахованих у межах строку кредитування з урахуванням його пролонгації та пені, у зв`язку з чим заборгованість за кредитом відсутня, а тому обґрунтовано відмовив у задоволені позову.
Інші доводи апеляційної скарги щодо факту укладення договору та надання кредиту відповідачці, суд не бере до уваги, оскільки ці обставини встановлені судом, іншою стороною не оспорювалися.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави, визначені статтею 141 ЦПК України для перерозподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.
Судді Т.О. Янчук
Л.М.Грох
О.І. Ярмолюк